Саспенс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Саспе́нс''' ({{lang-en|suspénse}} — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від {{lang-la|suspendere}} — підвішувати) у сенсі [[Альфред Гічкок|Альфреда Гічкока]] — жанр кінематографа[[кінематограф]]у. Створення автором особливого стану [[хвилювання]], [[Тривога|тривоги]], [[напруження]], який постійно наростає, робить глядача наче учасником подій, що розгортаються у фільмах[[фільм]]ах.
 
Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії у кіно, виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам, [[Фільм жахів|фільмам жаху]]. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»), музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми), антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою<ref>Миславський В.&nbsp;Н.&nbsp;Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми.&nbsp;— Харків: Харківський музей міської садиби, 2007.&nbsp;— 328 с. </ref>. У значній частині творів саспенс-сцени передують [[скример]]у.
 
Майстром саспенсу, окрім Альфреда Гічкока, вважається також італійськіий кінорежисер [[Мікеланджело Антоніоні|Антоніоні]].
 
== Примітки ==