Вікіпедія

Золочів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 140:
* [[Тадеуш Бжезінський]] (1896—1990) — польський дипломат, консул у Харкові (01.11.1936-16.12.1937). Батько американського політолога [[Збігнєв Бжезінський|Збігнева Бжезінського]].
* Отець [[Блозовський Михайло|Михайло Блозовський]], «Сноб'як», «Священик» (1902—1949) — греко-католицький [[священик]], [[капелан]], діяч «Фронту Національної Єдності» і член його керівної колегії, повстанець.
* '''Варвара Євген Васильович «Міко»''' (1914, м. Золочів&nbsp;— 12.05.1948, с. [[Почапи]] Золочівського[[Золочівський р-нурайон Львівської(Львівська обл.область)|Золочівський район]] [[Львівська область]])&nbsp;— командир районної боївки СБ Золочівщини (весна 1945—1948); [[Лицарі ОУН та УПА|відзначений]] Бронзовим хрестом бойової заслуги (10.05.1948). Загинув в оточеній господарці у бою з облавниками. Будучи тяжко пораненим, застрелився аби не потрапити живим у руки ворога. Тіло загиблого облавники забрали до Золочева, де поховали таємно.<ref>[[Літопис УПА]]. Нова серія. Т. 23: Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ. 1944—1951 / упоряд. ''Михайло Романюк''.&nbsp;— Київ ; Торонто, 2013.&nbsp;— С. 1139; ''Романюк &nbsp;М.'' Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937—1953): монографія / ''Михайло Романюк;'' Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій.&nbsp;— Львів, 2016.&nbsp;— С. 418.</ref>.
* [[Волков Костянтин Степанович|Костянтин Волков]] ({{Нарн.}} 1947)&nbsp;— український вчений-біолог, педагог.
* Отець [[Герасимович Володимир Деонізійович|Володимир Герасимович]] (1870—1940)&nbsp;— священик УГКЦ, письменник, етнограф, культурно-освітній діяч, перекладач.
* [[Роалд Гоффман]] ({{Нарн.}} 1937)&nbsp;— американський хімік (органічна та квантова [[хімія]]) польсько-єврейського походження (живе в США). Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] (1981)&nbsp;— «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», яка значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
* [[Гошовський Богдан Данилович|Богдан Гошовський]] (1907—1986)&nbsp;— український письменник, редактор.
* [[Іванців Мар'ян|Мар'ян Іванців]] (1906—1971)&nbsp;— український художник і графік. У цьому ж місті він виховувався, навчався іта проживавмешкав до 1926 року.
* Єпископ [[Софрон (Мудрий)|Софрон Мудрий]] (1923—2014)&nbsp;— єпископ Івано-Франківський Української греко-католицької церкви з 1997 по 2005 рік, [[василіяни]]н.
* [[Нафталі Герц Імбер]] (1856—1909)&nbsp;— автор державного гімну «[[Гатіква]]» («Надія») [[Ізраїль|Ізраїля]].
* [[Подоляк Ірина Ігорівна|Ірина Подоляк]]&nbsp;— український політик, [[Верховна Рада України VIII скликання|народний депутат України 8-гоVIII скликання]], член парламентської фракції [[Об'єднання «Самопоміч»|«Об'єднання „Самопоміч“]]», начальник управління культури Львівської міської ради.
* [[Савчук Стефанія|Стефанія Савчук]] (1899—?1899—1988, [[Торонто]], [[Канада]])&nbsp;— громадська діячка й педагог української діаспори Канади, голова [[СФУЖО]].<ref>[http://litopys.org.ua/encycl/euii205.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1973.&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. 2678-2692]</ref>
* Єпископ [[Вацлав Сьвєжавський]] (1927—2017)&nbsp;— польський церковний діяч, професор, єпископ Сандомирської дієцезії РКЦ.
* [[Тичинський Богдан Михайлович|Богдан Тичинський]] (1915—1941)&nbsp;— Коломийський окружний провідник [[ОУН]] протягом 1939—1940.
Рядок 155:
* [[Юнг Клара Марківна|Клара Юнг]] (1876 (1877 або 1878)&nbsp;— 1952)&nbsp;— єврейська артистка естради, оперети, театру.
 
=== Перебували ===
=== Проживали, працювали ===
* [[Маркіян Шашкевич]]&nbsp;— український (руський) [[поет]], громадський діяч, [[священик]], просвітитель. Народився [[6 листопада]] [[1811]] року у селі [[Підлисся]] на Золочівщині у родині священика. Навчався у Львівській, Бережанській [[гімназія]]х, згодом&nbsp;— у Львівській духовній семінарії. У поділеній між імперськими державами того часу Україні панувало національне і духовне поневолення, українська (руська) мова, культура були на межі знищення. [[Маркіян Шашкевич]] разом зі своїми однодумцями [[Іван Вагилевич|Іваном Вагилевичем]], [[Яків Головацький|Яковом Головацьким]] організував [[Руська трійця|«Руську Трійцю»]]&nbsp;— просвітницький гурток, був натхненником видання першої книжки українською мовою, уклав першу українську читанку на західноукраїнських землях. Будучи священиком, впровадив у [[літургія|літургію]] українську мову. Помер [[7 червня]] [[1843]] року тридцятирічним. Його діяльність як пробудителя народу, поета, просвітителя, священика набула якнайширшого визнання у Галичині. [[1893]] року з ініціативи «[[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]» відбулося перепоховання праху Маркіяна Шашкевича у Львові на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] (спершу був похований у селі [[Новосілки (Золочівський район)|Новосілки]]). Церемонія перепоховання стала справжньою демонстрацією українства у тодішній [[Австро-Угорщина|Австро-Угорській]] імперії, до складу якої входила [[Галичина]]. У [[1911]] році на Білій горі у селі Підлисся, на кошти зібрані народом, було встановлено величний пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у вигляді [[хрест]]а на масивному гранітному постаменті, що символізує поневолений народ, який прийде до визволення, воскресіння. Відтоді, щорічно у першу неділю серпня біля пам'ятника Маркіяну Шашкевичу на Білій горі відбуваються народні свята. У радянські часи такі свята були заборонені, оскільки він був греко-католицьким священиком. У [[1986]] році на місці колишньої садиби отця Романа Авдиковського (діда Маркіяна Шашкевича) відкрито музей-садибу Маркіяна Шашкевича (відділ Львівської галереї мистецтв). Саме на Золочівщині у серпні 1989 року на повний голос заявила про себе [[Українська греко-католицька церква]], яка почала виходити з підпілля. У [[1993]] році на центральній площі Золочева відкрито пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автор&nbsp;— скульптор [[Крвавич Дмитро Петрович|Дмитро Крвавич]]).
* з [[1878]] по [[1886]] роки мешкав і навчався [[Володимир Йосипович Левицький]] ([[31 грудня]] [[1872]], [[Тернопіль]]&nbsp;— [[13 липня]] [[1956]], [[Львів]])&nbsp;— український математик, доктор філософії, професор Львівського університету, дійсний член [[НТШ]]. У Золочеві по-сусідству з Левицькими жилимешкали отець Єзерський, радник Рожанківський із дружиною Шухевичівною&nbsp;— відомі українські патріоти. Вони вдома розмовляли українською мовою, мали українські часописи та книжки. Спілкування з цими людьми, також часті відвідини українського театру у Золочеві, за словами Володимира Левицького, «розвивали в мені і моїх братів несвідому ще українську ідею».
* [[1878]] ([[12 січня]]) на Золочівщині у с. [[Жуличі]] народився [[Василь Пачовський]]&nbsp;— великий патріот України, поет, історик, кінорежисер, засновник поетичного об'єднання «[["Молода муза"]]». Освіту здобував у Золочівській гімназії, [[Львівський університет|Львівському університеті]], а після виключення з нього за активну громадську позицію продовжив навчання у [[Відень|Відні]]. Працював у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] і на [[Закарпаття|Закарпатті]]. Останні роки викладав у ґімназіях Львова. З 1941 року очолює Спілку письменників і стає викладачем української мови у [[Львівський університет|Львівському університеті]]. Помер 5 квітня [[1942]] року, похований у Львові на [[личаківськеЛичаківський кладовищецвинтар|Личаківському кладовищіцвинтарі]].
* [[1903]] ([[18 грудня]]) народився в с. [[Славна]] (нині&nbsp;— Зборівського району, на ТернопільщиниТернопільщині) [[Завадович Роман]] (1903—1985)&nbsp;— український письменник, журналіст, редактор, культурно-освітній діяч. Дитинство минуло у селах [[Плісняни]], [[Присівці]] (тепер&nbsp;— [[Зборівський район|Зборівського району]]) та [[Ремезівці]] (нині&nbsp;— [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівського району]] Львівської області). Закінчив початкову школу в Присівцях. ВчивсяНавчався у гімназіях Золочева і [[Тернопіль|Тернополя]].
* [[Цебровський Віктор Василович]] ([[1878]]—[[1940]])&nbsp;— український правник, суддя, громадський діяч, репресований НКВД.<ref>''П. &nbsp;Гуцал.'' Цебровський Віктор Василович // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;675.</ref>
* Доктор [[Рожанковський Лонгин]]&nbsp;— москвофіл, відкрив 1890&nbsp;р. року власну адвокатську канцелярію.
 
=== Посли до Галицького сейму від Золочева ===
* доктор [[Рожанковський Лонгин]].<ref>''Чорновол &nbsp;І.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».&nbsp;— Львів: «Тріада плюс», 2010.&nbsp;— 228 с., іл.&nbsp;— С. 110.</ref>
 
== Золочів після Революції Гідності ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Золочів