Люча: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 23:
| висота =
| ref-висота =
| водойма = [[Рушір]], три озера впри пр.річці Рушір під горою Пугачівка
| адреса = 78616 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Люча Люча, тел. 3-61-14
| облікова картка =
| прапор =
Рядок 35:
| відстань ст =
}}
'''Лю́ча'''   [[село]] [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Розташоване с.Лючав умасиві гірській[[Покутсько-Буковинські місцевостіКарпати]], на північно-східному вигині Карпатської дуги, за 21  км від [[Коломия|Коломиї]].
 
== Історія ==
Перша письмова згадка про село відноситься до 4 березня 1437 року<ref>[http://polona.pl/item/665606/20/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.20, №170]</ref>. У податковому реєстрі 1515 року документується 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі<ref>Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.</ref>.
 
Село росло разом із збільшенням попиту на сіль і деревину із навколишніх лісів. Основу господарської діяльності селян тих часів становило солеваріння та лісозаготівля. В селі діяли три криниці із соляною ропою&nbsp;— “соровицею”«соровицею». Селяни ще займались скотарством і землеробством.
 
В роки боротьби [[УПА]] проти совєцьких окупантів лючани брали активну участь у повстанні, багато навіть нe причeтних до УПА було вивeзeно до Сибіру[[Сибір]]у, дe утримувалися в тюрмах дeсятки років,. багатоБагато так і нe повeрнулися, однак серед лючан знайшлася пара продажних зрадників. Не за добре слово, либонь, «допомагали» органам держбезпеки в боротьбі проти українських повстанців Михайло Бойчук з дружиною Анастасією Шапошниковою. У їхній «гостинній» хаті завжди був під рукою принесений чекістами спецпрепарат для підсипання до їжі підпільникам. Паралізуючої отрути подружня пара для повстанців не шкодувала<ref>[http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/za-mezheju-povernennja/ За межею повернення]</ref>.
 
== Сьогодення ==
Природні умови гірського рельєфу і вільне розташування садиб сприяли утворенню чисельних житлових груп, що дістали статус присілків, або кутків, зі своєю окремою назвою. Сьогодні Люча має їх 23: Рушір, Нижні і Вижні Лази, Бачулець, Верх, Ґлоди, Петрятин, Баньки, Мочіра, Пістинь, Мочіри, Ґрейнарівка, Підплита, Депутат, Царина, Дуброва, Медвежа, Підкичера, Гора Підрункова, Гора Піджбирна, Долішній і Горішній Кут, Центр.
 
Сьогодні Люча &nbsp;— це сучасне [[гуцули|гуцульське]] село, яке зберегло дух древніх традицій та всіляко старається підтримувати цей вогник. Основним напрямком подальшого розвитку села є туризм.
 
Люча надзвичайно мальовниче село. Маючи неповторні ландшафти, річки та водоспади, краєвиди гір, полів та полонин, с.Люча не поступається туристичною привабливістю своїм сусідам – всесвітньо&nbsp;— відомим селам [[Шешори]] та [[Космач (Косівський район)|Космач]].
 
== Пам'ятки, природа ==
* Пам'ятний знак про знесення панщини,
* Символічна могила Борцям за Волю України,
* Церква Вознесіння Христового,
* Каплиця на честь Незалежності України, Каплиця Божої Матері, Біла каплиця, Червона каплиця, Каплиця На Завою, Каплиця на Долішньому Куті, Каплиця у Рушорі, Каплиця у Нижніх Лазах, Священича резиденція, Пам’ятник битви УПА з москалями, Пам’ятник воякам УПА Михайлові Лисишину та Петрові Полюку, Мала церква Св. Покрови на полонині Ґрошет.
* [[Рушірський водоспад]] (висота падіння&nbsp;— 4 &nbsp;м).
* Водоспад «[[Під Пугачівкою]]» (штучний, висота&nbsp;— 3 &nbsp;м).
* [[Водоспад Лючі]] (втрачено).
 
== Примітки ==