Народний рух України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Мета Руху — незалежність України і будівництво демократичної держави: доповнення, оновлення даних, уточнення, оформлення |
→Мета Руху — незалежність України і будівництво демократичної держави: оформлення, уточнення |
||
Рядок 89:
Міліцією в 1991 році був вбитий голова Волинської Обласної організації Руху.
=== Протистояння РУХу
Під час спроби військового перевороту у Москві у серпні 1991 року</span> [[ДКНС]] ([[ГКЧП]] — рос.), [[КПУ]] зганьбила себе співпрацею з путчистами, а РУХ став єдиною політичною силою, яка вчинила організований спротив</span> [[ДКНС]] ([[ГКЧП]] — рос.).
Рядок 97:
Під тиском Руху і Рухівців — Б. Тернопільського, парламентарів Д. Павличка, І. Зайця, М. Поровського та інших, голова ВР УРСР Л. Кравчук не поїхав на підписання нового союзного договору, Уряд УРСР і ВР УРСР не підтримали </span> [[ДКНС]] ([[ГКЧП]] — рос.) а КПУ була заборонена Президією Верховної Ради УРСР.
Безкровність революції 1991 р. — неточна оцінка подій. Противники незалежності України, що так і не були покарані, застосовували всі доступні методи, у тому числі грубу силу: так в Житомирській області під Базаром, в листопаді 1990 року секретарі райкомів КПУ разом з головами колгоспів, жорстоко побили політв'язня Василя Овсієнка та рухівців з Малина. Після «розмови» в обласному управлінні МВС, вдома помер рухівець Меленківський, який брав участь в піднятті українського прапора в Житомирі восени 1989 року. Народного депутата України 1-го скликання Олександра Гудиму вбивали четверо голів колгоспу, вижив випадково, бо машина скинута в урвище з «бездиханним» тілом не загорілась, а він на ранок оклигав і зміг добратися до людей.
Міліцією в 1991 році був вбитий голова Волинської Обласної організації Руху.
Робота рухівських депутатів в областях і Верховній Раді, масові заходи Руху, активна позиція Руху під час референдумів та інших політичних акцій мали вирішальний вплив на становлення незалежної української держави і забезпечили перемогу ідеї Незалежності на референдумі 1 грудня 1991 року.
Народний Рух України у 1989—2000 роках відіграв ключову роль провідника трансформаційних національно-демократичних процесів в Україні, дав початок і основу для виникнення багатопартійності, сприяв демократизації суспільства. Народний Рух України виконав свою основну програмну мету — проголошення України незалежною державою. Це було досягнуто як зусиллями цілої плеяди яскравих особистостей, так (більшою мірою) широких українських мас — інтелігенції, робітників, селян безвідносно до їх колишньої партійної приналежності (позапартійності). Саме в цьому об'єднанні зусиль українського народу заради досягнення стратегічної мети полягає роль і суть Народного Руху України як видатного історичного явища.<ref>[http://novosti.dn.ua/details/95360/ Народный рух Украины как историческое явление]</ref>
| |||