Сапсан: відмінності між версіями

Об'єктом полювання цього сокола є переважно середнього розміру птахи, як, наприклад, [[Голубині|голуби]], [[шпак]]и, [[Качкові|качки]] та інші водні і навколоводні види, рідше невеликі [[ссавці]]. Статева зрілість сапсана наступає у віці двох років, пари зберігаються протягом усього життя<ref name="USFishWildlifeService1995"/>. Гніздиться птах на скелястих кручах, верхівках завалів, рідше на болотній купині і мочарях, або на кам'яних будівлях&nbsp;— дахах і відрогах висотних будинків, дзвіницях, мостах тощо<ref name="RIZ">{{cite web|url=http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm|title=Сапсан (''Falco peregrinus'')|work=РИЖ — Редкие и исчезающие Животные России|accessdate=2008-03-29|deadurl=unknownyes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20000819042857/http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm|archivedate=2000-host08-19}}</ref><ref>Cade, T.&nbsp;J., M.&nbsp;Martell, P.&nbsp;Redig, T.&nbsp;Septon & H.&nbsp;Tordoff «''Peregrine Falcons in urban North America''» in {{cite book| author = D. M. Bird, D. E. Varland & J. J. Negro (eds.) | title = Raptors in Human Landscapes | location= London, San Diego | year = 1996}}: S. 3-13</ref>.

Наукову назву ''Falco peregrinus'' надав птаху англійський орнітолог [[Мармадьюк Танстелл|Мармадюк Танстелл]] ({{lang-en|Marmaduke Tunstall}})&nbsp;— саме він першим, ще в [[1771]] році, зробив систематичний опис сапсана в роботі ''Ornithologia Britannica''<ref name="Tunstal">{{cite book |author =Tunstall, Marmaduke|title = Ornithologia Britannica: seu Avium omnium Britannicarum tam terrrestrium, quam aquaticarum catalogus, sermone Latino, Anglico et Gallico redditus: cui subjuctur appendix avec alennigenas, in Angliam raro advenientes, complectens.|publisher=London, J. Dixwell|year =1771}}</ref>. [[Латинська мова|Латинське]] слово ''falco'', що дало птаху його родову назву, є похідним від слова ''falx'' («[[серп]]») і перекладається як «подібний до серпа»&nbsp;— таким чином автор підкреслив форму крил сокола під час польоту. Видова назва ''peregrinus'' в перекладі з латинської означає «мандрівний»&nbsp;— стосується як поширення, так і способу життя цього птаха<ref name="USFishWildlifeService1999"/><ref name="ThePeregrinefund">{{cite web|work=The Peregrine fund|url=http://www.peregrinefund.org/Explore_Raptors/falcons/peregrin.html|title=Peregrine Falcon ''Falco peregrinus''|accessdate=2008-03-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt2iTbZ?url=http://www.peregrinefund.org/explore-raptors-species/Peregrine_Falcon|archivedate=2013-06-21|deadurl=noyes}}</ref>. Схожі назви збереглися в більшості сучасних європейських мов: наприклад {{lang-en|peregrine falcon}}, {{lang-fr|faucon pèlerin}}, {{lang-de|Wanderfalke}}, {{lang-it|falco pellegrino}}, {{lang-sv|pilgrimsfalk}} тощо.

В [[Українська мова|українській мові]] сапсана тривалий час іменували соколом&nbsp;— ця традиція йде ще з часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. Згодом назва ''«сокіл»'' отримала ширше значення й перейшла на весь рід птахів<ref name="Falconidae">{{cite web|work=Пернатые хищники России|url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf|title=сімейство Соколиные Falconidae|accessdate=2008-04-08|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HWt4edIr?url=http://ecoclub.nsu.ru/raptors/publicat/falco_per/Dem_sapsan.pdf|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>. Безпосередньо слово «сапсан» в [[українська мова|українську мову]] ввійшло за посередництва [[російська мова|російської]], яка, в свою чергу, запозичила його з [[калмицька мова|калмицької]] у другій половині [[19 століття]]<ref name="Dementiev">{{cite journal| author = Дементьев Г.&nbsp;П. | year = 1951 | title = Отряд хищные птицы — Птицы Советского Союза | journal= Сов. наука | volume = 1 | pages = 70-341}}</ref><ref name="Lebedev">''Лебедев И.&nbsp;Г.'', ''Константинов В.&nbsp;М.'' (1998) Значение и этимология некоторых русских названий хищных птиц и сов фауны России. III конференция по хищным птицам Восточной Европы и Северной Азии: Материалы конференции 15-18 сентября 1998 г.: Ставрополь: СГУ, 1999 [http://rbcu.ru/birds/bn/3.htm онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070513034720/http://rbcu.ru/birds/bn/3.htm |date=13 травень 2007 }}</ref>, і як український науковий термін закріпилось лише в наш час<ref>[http://proeco.visti.net/naturalist/help/ordict.htm Фесенко Г., Бокотей А. Перелік українських наукових назв птахів фауни України]</ref>. Слід зауважити, що як за часів [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref>[http://proeco.visti.net/naturalist/falconry/saps_u.htm Ukrainian magazine"Naturalist"&nbsp;— стаття Миколи Рудя Сапсан (Falco peregrinus)]</ref>, так і понині під соколом найчастіше мають на увазі саме сапсана<ref name="Falconidae"/>.

Розташування [[Гніздо|гнізда]] залежить від навколишнього ландшафту, проте в будь-якому випадку вимагає відкритого простору для підльоту і наявність поблизу водойми. У скелястій місцевості гніздо зазвичай влаштовується в кам'янистому міжгір'ї або на відрогу вгорі схилу на висоті 20-80&nbsp;м від землі. У [[Тундра|тундрі]] сапсани гніздяться переважно на кручах або пагорбах біля водойм. На мочарах гніздо може міститися просто на купині на незначному узвишші. В деяких регіонах, наприклад в [[Австралія|Австралії]] або на північно-західному узбережжі [[Північна Америка|Північної Америки]], гнізда часто влаштовуються у великих дуплах дерев<ref>{{cite web|work=Australasian Raptor Association|url=http://www.ausraptor.org.au/vpp/Reports2001/peregrine_info_sheet01.html|title=Information on the Peregrine falcon|accessdate=2008-04-14|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050616135814/http://www.ausraptor.org.au/vpp/Reports2001/peregrine_info_sheet01.html|archivedate=2005-06-16}}</ref>.

Образ сокола наявний в [[міфологія|міфологічних]] уявленнях багатьох народів світу. Зокрема, у [[Давній Єгипет|єгипетській]] міфології бог неба і сонця [[Гор (міфологія)|Гор]] зображався у вигляді людини з соколиною головою або як сонячний диск з крилами сокола<ref name="McDevitt">{{cite book | author = Р.&nbsp;К.&nbsp;Баландин | url = http://bibliotekar.ru/100bogov/8.htm | title = 100 великих богов | location = Москва | publisher = Вече /year = 2000 | isbn = 978-5-9533-2349-9 | accessdate = 27 квітень 2008 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6CS5KsFFt?url=http://bibliotekar.ru/100bogov/8.htm | archivedate = 26 листопад 2012 | deadurl = yes }}</ref>. В [[індуїзм|індійській міфології]] в одному з сюжетів боги [[Індра]] й [[Агні]], бажаючи випробувати сумлінність Ушінари обертаються відповідно на сокола, що женеться, та голуба, який рятується від соколиних пазурів в Ушінари, і той, рятуючи птаха, відтинає шматки свої плоті,&nbsp;— задоволені божества дарують герою вічну славу ([[Махабхарата]]).

Полювання з використанням соколів або інших ловецьких птахів було відоме ще за глибокої давнини&nbsp;— найдавніше документальне свідчення знайдено під час розкопок [[Ассирія|ассирійської]] фортеці ''Дур-Шаррукін'', вотчині царя ''[[Саргон II|Саргона II]]'' (722—705 роки до н.&nbsp;е.), де на кам'яному [[барельєф]]і зображені двоє мисливців, один з яких запускає птаха в повітря, а другий ловить його<ref name="Layard">{{cite book| author = A.&nbsp;H.&nbsp;Layard | year = 1853 | title = Discoveries in the Ruins of Nineveh and Babylon; with Travels in Armenia, Kurdistan and the Desert | publisher = Adamant Media Corporation | year = 2001 | isbn = 978-1402174445}}</ref><ref name="Dalley1993">{{cite book | author = Stephanie Dalley | year = 1993 | url = http://www.clt.astate.edu/aromero/Babylonians.pdf | title = Ancient Mesopotamian Gardens and the Identification of the Hanging Gardens of Babylon Resolved | work = Garden History | volume = 21 | pages = 1-13 | accessdate = 27 квітень 2008 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20100613205922/http://www.clt.astate.edu/aromero/Babylonians.pdf | archivedate = 13 червень 2010 | deadurl = yes }}</ref>.

У країнах [[Західна Європа|Західної Європи]] полювання з використанням ловецьких птахів залишалося невідомим або непопулярноим до [[3 століття|ІІІ століття]]; принаймні, про нього не згадується ані в [[Давній Рим|римських]], ні в [[Стародавня Греція|давньогрецьких]] джерелах, попри те, що починаючи з [[1 століття|І століття]] відбувалася масова [[міграція]] народів [[Центральна Азія|Центральної Азії]] (зокрема унаслідок завоювань вождя [[Гунни|гуннів]] [[Аттіла|Аттіли]]) до [[Середземномор'я]], бурхливо розвивалася торгівля, а [[Александр Македонський]] здійснював походи на [[Близький Схід]], [[Персія|Персію]] й [[Індія|Індію]]<ref name="Pratt2008">{{cite web|author=Teresa Pratt|year=2008|url=http://www.exmoorfalconry.co.uk/History%20of%20falconry.htm|title=History of falconry|accessdate=2008-04-21|deadurl=404yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080514125643/http://www.exmoorfalconry.co.uk/History%20of%20falconry.htm|archivedate=2008-05-14}}</ref>. Лише в [[1274]] році імператор [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]] [[Фрідріх II Гогенштауфен]] написав трактат «''De Arte Venandi cum Avibus''» («Мистецтво полювання з птахами»), в якій описує правила соколиної охоти. У [[Середньовіччя|Середньовіччі]], не зважаючи на свою популярність в багатьох країнах Європи, соколине полювання через законодавчі обмеження залишалася розвагою лише вищого [[стан (соціальний)|стану]]: наприклад, в англійському трактаті «''Boke of St. Albans''» ([[1486]] року) стверджується, що мати сапсана може лише [[принц]] або [[герцог]]<ref name="Glasier2006">{{cite book| author = Phillip Glasier | year = 2006 | url = http://books.google.com/books?id=lo3z3p5ebCAC&pg=PA19&lpg=PA19&dq=Boke+of+St.+Albans+falcon&source=web&ots=d20M7LaKPC&sig=cS70dobtNoJvykVbYK4LCA10Ie8&hl=en | title = Falconry & Hawking | publisher = Batsford | year = 2006 | isbn = 978-0713484076}}</ref>.

* [https://web.archive.org/web/20000819042857/http://www.nature.ok.ru/doc/birds/2_52.htm Сапсан&nbsp;— Редкие и исчезающие животные России] {{ref-ru}}

* [https://www.webcitation.org/6CS5CXKUs?url=http://www.peregrinefund.org/Explore_Raptorssubsites/explore-raptors-2001/falcons/peregrin.html The Peregrine fund] {{ref-en}}