Санта-Марія-делла-Скала: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Засновані у IX столітті; додано Категорія:Засновані в IX столітті за допомогою HotCat |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 122:
Фрески каплиці були створені Векк'єттою між груднем 1446 р. та вереснем 1449 р. та частково сильно пошкоджені. Центральна фреска, яка досить непогано збереглася, зображує Христа з [[Євангеліє від Івана|Євангелієм від Івана]], відкритим на вірші 8, 12 ''(Ego sum lux mundi qui sequitur me non ambulat in tenebris sed habebit lumen vitae''<ref>{{cite web | url=http://www.bibleserver.com/text/LUT/Johannes8,12 | title=Ісус - світло світу {{ref-de}} | publisher=bibleserver.com | accessdate=2012-01-01 | quote=Знову Ісус до народу і сказав їм, я світло світу. Той, хто піде за Мною, не буде ходити в темряві, але матиме світло життя.}}</ref>). По боках Христа — чотири [[Євангелісти]], з яких можна розгледіти лише двох — [[Євангеліст Матвій|Матвія]] та [[Іван Богослов|Івана]]. Зовні від Євангелістів розташовані фігури чотирьох перших [[Учитель Церкви|Учителів Церкви]], які однак за розміром лише половина розміру фігур Євангелістів. По краях фрески намальовані фігури пророків.
При будівництві та збільшенні вже через декілька років Церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці (церква шпиталю) наприкінці 15-го сторіччя більшість реліквій була перенесена туди. Тому вже невдовзі після завершення кімната втратила своє значення, і роботи Векк'єтти в захристі навіть не були згадані у творі [[Джорджо Вазарі]] «[[Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів]]» (1568)<ref>{{cite web | url=http://members.efn.org/~acd/vite/VasariFdiG.html | title=The Life of Francesco di Giorgio Martini (1439–1502) and the Life of Lorenzo Vecchietto (ca. 1412–1480), Vasari's Lives of the Artists | publisher=Adrienne DeAngelis | accessdate=2012-01-01 | language=en. | archiveurl=https://web.archive.org/web/20120205074019/http://members.efn.org/~acd/vite/VasariFdiG.html | archivedate=2012-02-05 | deadurl=yes }}</ref><ref>Giorgio Vasari: ''Le vite dei più eccellenti pittori, scultori e architetti''. Newton & Compton Editori, Rom 2010, ISBN 978-88-541-1425-8, S. 432.</ref>.
З 1579 по 1584 роки кімната використовувалась Конгрегацією Святих нігтів ({{lang-it|Congregazione dei Sacri Chiodi}}), заснованою Маттео Гуерра 1567 року. За ректора Агостіно д'Агостіно Кіджі мистецтво художників ({{lang-it|Arte dei pittori}}) прийшло у кімнати, при цьому каплиця Святих нігтів з розписами Векк'єтти була практично знищена. 7 червня 1610 року за наказом Кіджі «Мадонна в мантії» Доменіко ді Бартоло була перенесена у Каплицю Мадонни в мантії, а мощі блаженного Сороре — у Захристя.
Рядок 316:
* Куна (Море ді Куна, [[Монтероні-д'Арбія]]) з 1152 року була самостійним шпиталем на [[Дорога франків|Дорозі франків]] та 1295 року була приєднана до Санта-Марія-делла-Скала ректором Рісторо Менгі. З 1314 року за правління ректора Джованні ді Тезе деі Толомеї територія була суттєво розширена.
* [[Гроссето]], існував з кінця 13-го сторіччя як склад для товарів [[Маремма|Маремми]]. Комора Гроссето ({{lang-it|Grancia di Grosseto}}) в 18-му сторіччі була передана Шпиталю Милосердя Гросетто ({{lang-it|Ospedale della Misericordia di Grosseto}}).<ref>{{cite web | url=http://atlante.chelliana.it/grancia_grancia.htm | title=Atlante Storico Topografico dei siti di interesse storico culturale del Comune di Grosseto: Grancia in Grosseto | publisher=Comune di Grosseto | accessdate=2012-01-01 | language=ital. | archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402113910/http://atlante.chelliana.it/grancia_grancia.htm | archivedate=2015-04-02 | deadurl=yes }}</ref>
* [[Монтізі]] (сьогодні частина [[Сан-Джованні-д'Ассо]]), була створена 1295 року після того, як власник (синьйор) Монтізі Сімоне Каччіяконті подарував земельну ділянку шпиталю, на якій було зведено будівлю. В 1775 році ця комора була продана [[Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)|Леопольдом II]] Джакопо Маннуччі Бенінкаса, чим нащадкам Комора належить і сьогодні. 30 червня 1944 року німецькими військами була знищена її головна вежа, схоже на вежу «Торре-дель-Манджа» ({{lang-it|Torre del Mangia}}, букв. «вежа іжі») [[Палаццо Публіко (Сієна)|Палаццо Публіко]] в Сієні. Сьогодні в коморі розміщується реставрований театр на 58 місць.<ref>{{cite web | url=http://www.comune.sangiovannidasso.siena.it/on-line/Home/Turismoemultimedia/Luoghidiinteresse/articolo3006815.html | title=Grancia di Montisi | publisher=Comune di San Giovanni d'Asso | accessdate=2012-01-01 | language=ital.}}</ref>
* [[Серре ді Раполано]] (частина [[Раполано-Терме]]), існував з 13-го сторіччя як склад для товарів [[Crete Senesi]] та 1405 року був перебудований у фортецю. Вежа та інші частини будівлі у війні між Флоренцією та Сієною були знищені 1555 року, але вже 1575 року за наказом ректора Клаудіо Сарачіні були відбудовані. Сьогодні в ньому розташований Музей старовинної комори ({{lang-it|Museo dell’Antica Grancia}}).<ref>Maurizio Abbati: ''Luoghi d'Italia. Rapolano Terme''. Franco Cantini Editore, Florenz 1997, ISBN 88-8030-102-0, S. 56 ff.</ref><ref>{{cite web | url=http://www.comunerapolanoterme.it/rapolano_terme_e/turismo_e_cultura/museo_dell_antica_grancia_di_serre-253.html | title=Museo dell’Antica Grancia di Serre | publisher=Comune di Rapolano Terme | accessdate=2012-01-01 | language=іт.}}</ref>
| |||