Колотило Василь Семенович: відмінності між версіями

'''ВасильВа́силь СеменовичСе́менович КолотилоКо́лотило''' ([[12 серпня]] [[1908]], с. Вилавче, нині c. [[Коритне]] [[Вижницький район]] [[Чернівецька область]] — [[26 червня]] [[1992]], м. [[Відень]], [[Австрія]]) — український [[публіцист]], громадсько-культурний діяч. Доктор філософії (1936). Лауреат [[Літературна премія імені Дмитра Загула|літературної премії імені Дмитра Загула]] (1998, посмертно).

Василь Колотило народився 12 серпня 1908 року в селі Вилавче, тепер с. Коритне Вижницького району Чернівецької області у заможній селянській родині. Під час навчання на філософсько-філологічному факультеті Чернівецького університету брав активну участь у діяльності українських студентських товариств. Після закінчення університету, з 1931 року, працював викладачем Сокирянської гімназії, у 1938–1939 роках&nbsp;— професор гімназії м. [[Комрат]] (Молдова), де викладав географію, історію, ботаніку, латинську мову.<ref name="Огуй">О.&nbsp;Д.&nbsp;Огуй'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kolotylo_V Колотило Василь Семенович] // {{ЕІУ|4|463}}</ref>

Коли Буковина увійшла до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], він ще декілька місяців працював у Чернівецькому університеті. У листопаді 1940 року разом із родиною виїхав за так званим «німецьким переселенням» (його дружина Ксенія Калинчук-Колотило походила з родини етнічних німців), до [[Сілезія|Силезії]], згодом далі до [[Німеччина|Німеччини]]. 1944 року родина Колотилів оселилися у [[Відень|Відні]], де молодий вчений працював професором місцевої гімназії. Перебуваючи за межами краю, все життя присвятив вивченню історії та культури рідної Буковини, дослідженням русинських поселень в [[Югославія|Югославії]], публікувався в часописах [[Австрія|Австрії]] та Німеччини.<ref name="Огуй"/>

Був одружений на Ксенії Калинчук&nbsp;— доньці священика та етнічної німкені,<ref name="Огуй"/> родом з буковинського села [[Підзахаричі]], згодом відома вишивальниця.<ref>[http://www.vyshyvka.info/vyshyvky-kseniji-kolotylo/ Вишивки Ксенії Колотило]</ref>

Разом з дружиною&nbsp;— українською народною майстринею, художницею-орнаменталісткою Ксенією Колотило двічі відвідав Чернівці, останній раз у 1990 році. Частина особистого архіву Василя Колотила зберігається в інституті буковинознавства при Чернівецькому[[Чернівецький національномунаціональний університеті імені Юрія Федьковича|ЧНУ імені Юрія Федьковича]] та в [[Чернівецький музей буковинської діаспори|чернівецькому музеї буковинської діаспори]] (вул. Йозефа Главки, 1).

* 12''[[Гусар серпняЮхим Семенович|Гусар&nbsp;Ю.]]'' 100 років громадсько-культурному діячеві, доктору філософії Василю Семеновичу Колотило (1908—19921908-1992): //12 Гусарсерпня / Ю.&nbsp;С.&nbsp;Гусар // Буковинський календар. Ювілеї&nbsp;— 2008. Словник-довідник / Юхим Гусар.&nbsp;— Чернівці: Правдивий поступ, 2008.&nbsp;— С. 73.

* ''Чорней&nbsp;Ю.'' Василь Семенович Колотило / Юрій Ю.&nbsp;Чорней // Буковинський журнал.&nbsp;— 1995.&nbsp;— Ч. 1-2.&nbsp;— С. 97-115.