Тверді сплави: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Додано примітку стандарту на марки.
Рядок 15:
== Види металокерамічних твердих сплавів ==
За хімічним складом тверді сплави діляться на чотири основні групи:
* ''Однокарбідні'' на основі WC-Co&nbsp;— [[вольфрам]]ові (ВК), деякі марки містять невеликі добавки інших карбідів&nbsp;— ванадію, ніобію, танталу. Сплави цієї групи (наприклад, ВК3, ВК3М, ВК4, ВК4В, ВК6, ВК6М, ВК8, ВК8В, ВК10М, ВК15, ВК20, ВК25)<ref name=":0">ДСТУ ISO 513:2015 (ISO 513:2012, IDT) Матеріали тверді різальні для зняття стружки з певними різальними крайками. Класифікація та застосування. Позначення основних груп щодо зняття стружки і груп щодо застосування. (на заміну ГОСТ 3882-74 (ИСО 513-75)).</ref> застосовуються при обробці [[крихкість|крихких]] матеріалів: [[чавун]]у, [[бронза|бронзи]] та ін. У маркуванні буква В означає наявність карбіду вольфраму, буква К&nbsp;— кобальт, цифра, що стоїть після букви, вказує на процентний вміст кобальту. Наприклад, ВК6&nbsp;— 6&nbsp;% кобальту, а решта&nbsp;— 94&nbsp;% карбід вольфраму.
* ''Двокарбідні'' на основі WC-TiC-Co&nbsp;— титановольфрамові (ТК). Сплави другої групи (Т5К10, Т15К6 та ін.)<ref name=":0" /> призначені для обробки в'язкіших матеріалів: сталі, [[латунь|латуні]]. Буква Т і цифра після неї вказують на процентний вміст карбіду титану, буква К і цифра після неї відповідно на процентний вміст кобальту, решта&nbsp;— карбід вольфраму. Наприклад, Т15К6&nbsp;— 15&nbsp;% карбіду титану, 6&nbsp;% кобальту, 79&nbsp;% карбіду вольфраму.
* ''Трикарбідні'' на основі WC-TiC-ТаС(NbC)-Co WC-TiC-Co&nbsp;— титанотанталовольфрамові (ТТК). Сплави третьої групи (наприклад, ТТ7К12)<ref name=":0" /> використовують для грубої чорнової обробки сталевих поковок. Ці сплави мають вищу [[міцність]], зносостійкість і в'язкість ніж сплави ТК. Букви ТТ і цифра після них вказують на сумарний процентний вміст карбідів титану і танталу, буква К і цифра після неї&nbsp;— процентний вміст кобальту, решта карбід вольфраму. Наприклад ТТ7К12&nbsp;— 7&nbsp;% карбідів титану і танталу, 12&nbsp;% кобальту і 81&nbsp;% карбіду вольфраму.
 
* ''Безвольфрамові'' на основі TiC або Ti(CN)&nbsp;— сплави (БВТС), що використовуються як здешевлений замінник матеріалів попередніх трьох груп. Ці ж матеріали використовуються як [[покриття (матеріал)|покриття]] для збільшення терміну служби твердосплавного [[різальний інструмент|різального інструменту]]. Застосовується чотири види таких покриттів [[Ti]][[азот|N]] ([[нітрид титану]]), Ti[[карбон|C]] ([[карбід титану]]), Ti(C)N (карбід-нітрид титану), і TiAlN (нітрид титану і алюмінію). Застосовують безвольфрамові тверді сплави марок ТМ1, ТМ3, ТН-20, ТН-30, КНТ-16. При обробці на високих швидкостях різання на поверхні цих сплавів утворюється [[оксидна плівка]], яка виконує роль твердої змазки, що забезпечує підвищення окалиностійкості, зносостійкості і зменшує шорсткість обробленої поверхні. Разом з тим безвольфрамові тверді сплави мають нижчу [[ударна в'язкість|ударну в'язкість]] і [[теплопровідність]], а також стійкість до ударних навантажень в порівнянні з сплавами групи ТК. У зв'язку з цим ці безвольфрамові тверді сплави доцільно використовувати при напівчистовій і чистовій обробці [[конструкційна сталь|конструкційних]] і низьколегованих сталей та [[кольорові метали|кольорових металів]].
Рядок 35:
* [[Порошкова металургія]]
* [[Стеліт]]
 
== Примітки ==
<references />
 
== Джерела ==