Вирій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Myrczyk (обговорення | внесок)
→‎Образ ирію: Оформлення
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Якщо "рідше ирій", то чому він в кожному реченні?
Рядок 1:
[[Файл:...пролітаючи над рідним Поліссям.....jpg|міні|Лелека летить в ирійвирій]]
'''Ви́рій''' (рідше '''и́рій''', '''і́рій''') — у [[Міфологія|міфології]] [[Східні слов'яни|східних слов'ян]] тепла благодатна країна на заході чи півдні, місце проживання [[Душа|душ]] померлих і зимівлі птахів та інших тварин.
 
Рядок 5:
Слово «вирій» — неясного походження. Вперше його зафіксовано у формі родового відмінка в «<nowiki/>[[Повчання Володимира Мономаха|Повчанні]]<nowiki/>» [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]: «И сему ся подивуемы, како птица небесныя изъ ирья йдуть».<ref>{{Cite book|title=Повість врем’яних літ|last=|first=|year=1990|publisher=|location=Київ|pages=358|language=|isbn=}}</ref> Існує гіпотеза, що словом «ирій» слов'яни спочатку називали небо, пересування повітряних мас. Тому «ирій» споріднене з «рій», «роїтися», «ринути».<ref>{{Cite book|title=До етимології слів обрій і вирій|last=Задорожний|first=В. Б.|year=2009|series=Мовознавство : Науково-теоретичний журнал|publisher=|edition=5|location=|pages=44-52|language=|isbn=}}</ref> Сучасні дослідники пропонують дві вихідні форми цього слова в [[Давньоруська мова|давньоруській мові]]: «ирии» та «ирьи».<ref>{{Cite book|title=Давньоруська спадщина в лексиці української мови|last=Німчук|first=В. В.|year=1992|publisher=|location=Київ|pages=133, 345.|language=|isbn=}}</ref> Також вирій як країна мав назву «тепли́чина»<ref>{{СУМ-11|Тепличина}}</ref> за теплу погоду, що панує там.<ref name=":1">{{Cite book|title=Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях|last=Булашев|first=Ґ.|year=1992|publisher=Довіра|location=Київ|pages=271|language=|isbn=}}</ref>
 
== Образ иріювирію ==
Вирій уявлявся як тепла країна, розташована на землях за морем, або на острові. Там панує вічне літо<ref name=":0">{{Cite book|title=Нарис української міфології|last=Гнатюк|first=В.|year=2000|publisher=Ін-т народознавства НАНУ|location=Львів|pages=45-46|language=|isbn=}}</ref>, або ж там літо, коли на інших землях зима і навпаки<ref name=":1" />. В ирійвирій відлітають на зиму всі птахи, а навесні повертаються до своїх гнізд. Найраніше туди відлітає [[Зозуля звичайна|зозуля]], що володіє ключами від иріювирію, і найпізніше з нього повертається. Часом птахи повертаються завчасно і мусять відпокутувати свій поспіх. Зокрема це відображено в народній пісні, де сокіл жаліється, що повернувся, коли на землі ще лежить сніг. Також в иріївирії зимують [[оводи]], а [[Комарі|комарів]] вітри восени відносять туди, а весною приносять назад<ref name=":0" />. Там існують теплі криниці з цілющою водою, багато водойм і ярів, тому в иріївирії ростуть надзвичайно великі рослини<ref name=":1" />.
 
Вирій вважався місцем перебування бога Сонця&nbsp;— [[Хорс]]а. У народних віруваннях там також ховається взимку все життя, переховується насіння, посіяне в землю. В иріївирії перебувають душі предків і душі ще ненароджених людей<ref name=":0" />.
 
Окрім пташиного, іноді виділявся й гадючий вирій, що знаходиться під землею<ref>{{Cite book|title=Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд.