Вікіпедія

Галльська імперія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
Галльська імперія (лат. Imperium Galliarum) або Галло-Римською імперією називається в сучасній історіографії відколенна частина Римської імперії, яка фактично функціонувала як окрема держава від [[260 до н.е.|260 р. до Р.Х.]] до [[274 до н.е.|274 р. до Р.Х.]]. Вона виникла під час кризи III ст., коли ряд римських воєначальників і аристократів оголосили себе імператорами і взяли під свій контроль Галлію і сусідні провінції, не намагаючись завоювати Італію або інакше захопити центральний римський адміністративний апарат.<ref> Bourne, R. J. (2001) Aspects of the relationship between the Central and Gallic Empires in the mid to late third century AD with special reference to coinage studies. Archaeopress. p. 22. </ref>
 
Вона була заснована Постумом в [[260 роцідо н.е.|260 р. до Р.Х.]]внаслідок варварських вторгнень і нестабільності в Римі, і потім були включені території Німеччини, Галлії, Британії і (на деякий час) Іспанії.<ref> Drinkwater 1987 </ref> Після вбивства Постума в [[268 роцідо н.е.|268 р. до Р.Х.]]вона втратила велику частину своєї території, але продовжувала діяти під цілим рядом імператорів і узурпаторів. Її відновили римський імператор Ауреліан після битви при Шалоні в[[274 до н.е.|274 роцір. до Р.Х.]].
 
== Історія ==
=== Утворення держави ===
Завоювання Галлії Римською республікою тривало півтора століття: почавшись з підкорення її Цизальпійської частини (території між рікою Рубікон і Південними Альпами) ще перед Другою Пунічною війною, воно продовжилась підкоренням в кінці II століття до н. е. середземноморського узбережжя між Альпами та Піренеями і завершилось в роки консулату Юлія Цезаря, коли протягом [[58 до н.е.|58 р. до Р.Х.]]-[[50 років до н. е.|50 р. до Р.Х.]]. були завойовані Аквітанія, Кельтика і Бельгіка. Цизальпійська Галлія була приєднана до Італії у наступному десятилітті, а Трансальпійська Галлія — за Октавіана Августа, що сприяло романізації місцевих кельтських племен, особливо активній після набуття в 212 році за імператора Каракалли римського громадянства всіма вільними жителями імперії.<ref> Goldsworthy, Adrian </ref>
Період політичної нестабільності, який почався з вбивства в 211 році імператора Септимія Севера, призвів до воєнних зіткнень між претендентами за престол і ослаблення влади в ряді територій, де активізувався місцевий сепаратизм, та покордонні, яке зазнало іноземних вторгнень — на східні провінції нападали перси, на Дакію, Мезію і Малу Азію — готи, на Італію — алемани, на Галлію — алемани і франки.<ref> Polfer, Michel (June 3, 2000) </ref>
В умовах хаосу, який охоплював країну, коли в 260 році в парфянському полоні загинув імператор Валеріан, а його наступник Галієн саме воював на Балканах, намісник римських провінцій Нижня і Верхня Германія Марк Латиній Постум відмовився підкоритись синові Галієна 18-річному августу Салоніну, залишеному батьком командувачем усіма римськими військами вздовж рейнського покордоння, — проголошений військами імператором, Постум взяв в облогу Колонію Агрипіни (нині — Кьольн, Німеччина), захопивши яку, 12 квітня 260 року стратив Салоніна і його радника, преторіанського префекта Сильванія.
 
=== Розквіт ===
Влітку-восени 260 року Постум був визнаний імператором практично в усій Галлії, а до весни наступного року — в Британії та Іспанії. Обравши в якості столиці Колонію Агрипіни, він за римським зразком сформував законодавчі та виконавчі органи влади, кілька разів обирався консулом, взяв титул Великого понтифіка і розпочав карбування власних золотих, срібних і мідних монет. Сам германець за походженням, Постум до 263 року розбив алеманів, франків, ютунгів і відновив мир та порядок у провінціях вздовж Рейну, отримавши титул Великого переможця германців. Незважаючи на безумовну владу над величезною територією на заході Європи, Постум не виказував жодних намірів проголосити створення незалежної держави чи захопити Рим і усунути від влади імператора Галієна, який всі ці роки був змушений вести боротьбу з іншими узурпаторами і війну з готами. Незважаючи на те, що у [[263 до н.е.|263 р. до Р.Х.]] і [[265 роцідо н.е.|265 р. до Р.Х.]] Галієн здійснив дві невдалі спроби здолати Поступа, у 268 році той не підтримав бунт начальника римських військ в Медіолані (нині — Мілан) Авреола, що відкривало б йому шлях у Цизальпійську Галлію.<ref> Weigel, Richard D. (June 19, 2001) </ref>
1 січня 269 року Постум вп'яте був обраний консулом, але війська у Верхній Германії вчинили проти нього заколот і у Могонтіаці (нині — Майнц у ФРН) проголосили імператором легата Леліана. Хоча за кілька місяців їх виступ був придушений, а Леліан — страчений, Потсуму не вдалось взяти під контроль обурені забороною грабувати місто війська і він був убитий заколотниками.
 
Рядок 27:
== Список галльських імператорів ==
Галльські імператори відомі насамперед з монет, які вони викарбували. Політичну та військову історію галльської імперії можна охарактеризувати через кар'єру цих імператорів. Їх імена такі <ref> Drinkwater (1987), p. 16 </ref>:
* Постум [[260 до н.е.|260 р. до Р.Х.]]–[[268 до н.е.|268 р. до Р.Х.]]
* Постум 260–268
* (Леліан [[268 до н.е.|268 р. до Р.Х.]], узурпатор)
* Маріус [[268 до н.е.|268 р. до Р.Х.]]
* Вікторінус 268–270[[268 до н.е.|268 р. до Р.Х.]]–[[270 до н.е.|270 р. до Р.Х.]]
* (Доміціан [[271 до н.е.|271 р. до Р.Х.]], узурпатор)
* Тетрік Старший 270–274[[270 до н.е.|270 р. до Р.Х.]]–[[274 до н.е.|274 р. до Р.Х.]]
* Тетрік Молодший 270–274[[270 до н.е.|270 р. до Р.Х.]]–[[274 до н.е.|274 р. до Р.Х.]] (син Тетрікуса; Цезар)
* (Фаустін [[274 до н.е.|274 р. до Р.Х.]], узурпатор)
 
'''Територія Римської імперії в період [[Криза Римської імперії у III столітті|кризи ІІІ століття]]'''<ref>"зеленим" позначено Галльську імперію, "жовтим" - Пальмірську імперію (260—273), "червоним" - власне Римську імперію</ref>:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Галльська_імперія