Ервін Роммель: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriz (обговорення | внесок) →Французька кампанія: Що значить "вдавав із себе"? |
Yuriz (обговорення | внесок) →Стосунки з Гітлером: Що це означає? Якою мовою написано виділені мною речення? |
||
Рядок 426:
=== Стосунки з Гітлером ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1977-119-08, Erwin Rommel, Adolf Hitler.jpg|thumb|праворуч|220px|Зустріч Е.Роммеля з Гітлером]]
Важливу роль в успішному просуванні Роммеля по службі при нацистському режимі відіграло його особисте знайомство з Гітлером, яке відбулося в [[1936]] році. З того часу Роммель став ревним прихильником фюрера. У свою чергу і Гітлер не випускав з свого поля зору здатного офіцера, надавав{{що?}} йому велику довіру.
<blockquote>''«Роммель єдиний надійний офіцер рейхсверу, якому я можу довірити свою особисту безпеку»'', — заявив у середині 1930-х років Гітлер своїм партайгеноссе.</blockquote>
Рядок 432:
Як [[воєначальник]], Роммель користувався у Гітлера великим авторитетом. Це підтверджує той факт, що в [[1941]]–[[1942]] роках він був, мабуть, єдиним з воєначальників Третього рейху, якому фюрер надав повну свободу дій на [[Театр воєнних дій|ТВД]], не втручаючись у його оперативні плани. Проте наприкінці [[1942]] року довіра Гітлера до фельдмаршала істотно похитнулася. Причина полягала не тільки й не стільки в поразці, яку зазнав у Північній Африці Роммель, а головним чином в його незгоді з порочною стратегією Гітлера і спробами протидіяти їй. Цього фюрер нікому і ніколи не пробачав.
До [[Друга битва за Ель-Аламейн|Ель-Аламейна]] Гітлер і Роммель були між собою в чудових стосунках. Але, після цієї битви їхні стосунки стали неухильно погіршуватися. Викликаний після поразки під Ель-Аламайном до ставки фюрера, фельдмаршал став свідком тих сцен, які вже випробували{{що?}} до нього багато хто з вищих воєначальників Третього рейху: на нього, як з рогу достатку, посипалися звинувачення в капітулянтських настроях. Тут Роммель вперше відчув на собі усю істеричність характеру Гітлера, його припадки люті, спалахи безпричинного гніву, нерозбірливі крики, нескладну{{уточнити}} лайку та інше. Зрештою, Гітлер домовився{{як}} до того, що поставив під сумнів боєздатність всього [[Корпус «Африка»|Африканського корпусу]]. У відповідь на цю образу, Роммель, ні кажучи ані слова, різко повернувся й вийшов з кімнати. Пізніше він став більш рішучим у спілкуванні з Гітлером. Коли той у черговий раз накинувся на нього зі звинуваченнями — ''чому солдати його армії, замість того, щоб стояти на смерть воліють відступити,'' — Роммель у відповідь запропонував: ''нехай фюрер або хтось із його оточення особисто прибуде на фронт і покаже, як це робиться''.
[[Файл:Rommels-grab.jpg|thumb|ліворуч|220px|Могила Ервіна Роммеля]]
Відомий англійський військовий публіцист [[Ліддел Гарт]] висловив свою точку зору в книзі ''«По той бік пагорба»'' ({{lang-en|«The Other Side of the Hill»}}):
| |||