Золочів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 57:
[[1443]] року король Польщі [[Владислав III Варненчик]] у Варадині видав грамоту придворному Міхалу «з [[Бучач]]а» ([[Бучацькі|Бучацькому]]) [[герб]]у [[Абданк]], в якій йому призначалися 100 [[гривня польська|гривень]], забезпечених на [[королівщина|королівщині]] Золочів.<ref>{{SgKP|XV_cz.1|254|Buczacz}}.— S. 254. {{ref-pl}}</ref><ref name="Г8">{{SgKP|XIV|629|Złoczów}}.— S. 629. {{ref-pl}}</ref>
У XV—XVI століттях Золочів живе традиційним міським життям. Впродовж цього історичного періоду місто успішно розвивається, незважаючи на численні татарські набіги. Золочів був оточений валом, ровом, додатково захищений фортецею на пагорбі. Дідичами Золочева підписувалися сини [[Львівські каштеляни|львівського каштеляна]] [[Ян з Сенна і Олеська|Яна з Сенна і Олеська]]: Ян з Олеська, Сенна, Золочева (†між 1510/1513, його дружиною була Барбара з [[Ходецькі|Ходецьких]]<ref>Waldemar Bukowski. ''Sienieński (Oleski) Jan z Sienna i Oleska h. Dębno (zm. między 1510 a 1513)'' / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Warszawa — Kraków, 1996.— t. XXXVII/2, zeszyt 153.— S. 180. {{ref-pl}}</ref>) — каштелян малогоський, підкоморій сандомирський 1500, Павел з Олеська, Сенна, Золочева — [[підкоморій]] [[львів]]ський у 1478—1493 роках.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#B5 Oleśniccy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131111125605/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#B5 |date=11 листопад 2013 }} {{ref-pl}}</ref> 17 червня 1522 року король Сигізмунд І Старий у [[Вільнюс]]і видав розпорядження, за яким львівський [[староста]] [[Станіслав Ходецький]] мав посісти маєтки відлученого від [[РКЦ]] Станіслава Малогоського (Сененського). У [[1523]] році місто отримує [[Магдебурзьке право]] за спряння власника — [[Станіслав Сененський|Станіслава Сененського (Малогоського)]]. Зручне розташування сприяє розвитку торгівлі і ремесел.
Справжнім золотим часом для Золочева були XVII — початок XVIII століття — після переходу прав власності на місто до родини [[Собеські|Собеських]]. У місті будується новий [[Золочівський замок|замок]], закладаються монастирі, церкви. В той час у Золочеві були дві українські церкви, парафіяльний костел, вірменська церква, три монастирі — два латинського обряду і монастир [[Василіяни|отців Василіан]].
| |||