Церковне право: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Рядок 10:
 
Отож, у церковній практиці найпоширенішими стали такі види церковних покарань:
# Відлучення від церкви ([[анафема]]).
# Позбавлення християнського виховання.
# Ув'язнення ву монастирі.
# Церковне покаяння (епитимія[[епітимія]]).
Характерними злочинами, котрі ведуть до відлучення особи від церкви(анафеми) є вровідступництво, єресь, Вперше відлучення від цервки було застосоване Священним Синодом і передбачало повне та пожиттєве розірвання відносин між порушником та цервкою. Хоч і зазначене покарання звучить дуже різко і гучно, основною метою ж є зцілення людської душі. Таким чином, відлучення не означає повне відречення церквою особи, а насамперед її лікування душі, вибір істинниного і праведного життєвого шляху.
 
Позбвалення права на християнське поховання застосовувалося до тих хто цілеспрямовано та свідомо власноруч позбавили себе життя. Проте, існували деякі виключення. Даний вид покарання не застосовувався до самогубців з патріотичних мотивів та жінок, котрим загрожувало згвалтування.
 
Ув'язнення в монастирі набуло широкого практичного застосування і накладалося, як правило, світськими судами. Застосовувалося воно і до неповнолітніх, осіб, які вчинили крадіжку, шахраїв та тих, кого звинувачували у 'блудному та розпусному житті'. Збільшення кількості типових злочинів пояснювалося кризою у пенітенціарній системі Російської імперії середини ХIХ - початку ХХ століття. Як правило, ув'язнення було способом покарання духовними судами священнослужителів, які не виконували свої обов'язки та порушеували церковні постулати.
 
== Покаяння ==