Салії: відмінності між версіями

 

'''Са́лії''' ({{lang-la|salii}}) — колегія з 12 жерців, яку заснував [[Нума Помпілій]] на честь [[Марс (міфологія)|Марса]]. [[1 березня]] салії, вбрані у військові обладунки, влаштовували святкову процесію з танцями й співами. Пісні салій дали початок римській літературі. У лютому, березні й листопаді жерці організовували свята еквінів ({{lang-la|equus}} — кінь): змагання вершників на [[Марсове поле (Рим)|Марсовому полі]].

 

У давній римськії релігії, салії були знані як «стрибаючі жерці» (саме слово ''salius'' походить від дієслова ''saliō'' — «стрибаю») Марса, і були, скоріш за все введені царем [[Нума Помпілій|Нумою Помпілієм]]. Це були дванадцять патриціанських юнаків, одягнені як архаїчні воїни: вишита [[туніка]], нагрудники, короткий червоний плащ (''paludamentum''), меч, і голчастий головний убір (''apex''). Вони були озброєні дванадцятьма бронзовими щитами, званих [[анкіл]]ами, які, як мікенський щит, нагадують вісімку. Один з щитів, за легендою, впав з неба в царювання царя Нуми і одинадцять примірників були зроблені, щоб захистити справжній священний щит за порадою німфи [[Егерія|Егерії]], порадниці Нуми, яка передбачила, що той народ, який зберігатиме щит буде панівним народом землі.

Щороку в березні салії робили хід по місту, танцювали та співали Carmen Saliare. [[Овідій]], який розповідає історію Нуми і небесного анкіла в своїх «[[Фасти (Овідій)|Фастах]]», вважав гімни і ритуали саліїв застарілими і важкими в розумінні. Під час принципату, за указом Сенату, ім'я Августа було вставлене в пісню (10 Gestae Res). Вони закінчиували день банкетуванням. Вираз «Saliaris Cena» став крилатим для позначення пишного бенкету.

 

 

До цих пір неясно, чи є головною метою ритуалу захист армії Риму, хоча це традиційне розуміння.