Салії: відмінності між версіями

[[Файл:Apex (hat).gif|thumb|right|200px|Церемоніальні головні убори Саліївсаліїв]]

У давній римськії релігії, Саліїсалії були знані як «стрибаючі священикижерці» (саме слово ''salius'' походить від дієслова ''saliō'' — «стрибаю») Марса, і були, скоріш за все введені королемцарем [[Нума Помпілій|Нумою Помпілієм]]. Це були дванадцять патриціанських юнаків, одягнені як архаїчні воїни: вишита [[туніка]], нагрудники, короткий червоний плащ (''paludamentum''), меч, і голчастий головний убір (''apex''). Вони були озброєні дванадцятьма бронзовими щитами, званих [[анкіл]]ами, які, як мікенський щит, нагадують вісімку. Один з щитів, за легендою, впав з неба в царювання царя Нуми і одинадцять примірників були зроблені, щоб захистити справжній священний щит за порадою німфи [[Егерія|Егерії]], порадниці Нуми, яка передбачила, що той народ, який зберігатиме щит буде панівним народом землі.

Царю [[Тулла Гостіллій|Туллу Гостіллію]] приписують, встановлення іншої колегії саліїв для виконання обітниці, яку він зробив у другій війні з фідеянами і веями. Цих Саліївсаліїв також було дванадцять, обиралися вони з патриціїв, і були присвячені служінню Квіріну. Їх називали Collini Salii, Agonales або Agonenses.

У доповненні до міфу про анкіл, кілька інших пояснень пропонуються в грецьких і латинських джерелах щодо створення священства. Джерелами етрусків воно приписується цареві веїв. Саліям також приписується походження в зв'язку з [[Дардан]]ом і Самотракійськимисамофракійськими пенатами, або Салюсом, який приїхав до Італії з Евандером і в «Енеїді» змагався в похоронних іграх [[Анхіз]]а.

[[Жорж Дюмезіль]] інтерпретував ритуали саліїв, як позначення відкриття та закриття щорічного військового сезону. Відкриття збіглося з днем Березневих агоналій 19 березня, а закриття з днем [[Армілустріум]] 19 жовтня. Перша дата також згадується як день ''ancilia movere'' («рух анкіли, вихід анкіли») і другий, як ancilia condere, «день коли зберігали (або ховали) анкілу». Дюмезіль розглядає дві груп саліїв — одні, що представляють Марса, а інші — [[Квірін| Квірина]]а, як діалектичне відношення, що показує взаємозалежність військових і економічних функцій в римському суспільстві.

Класичний філолог Георг УіссоваВіссова стверджував, що ритуал саліїв є військовий танець чи танець з шаблями, а їх костюми явно вказують на їх військове походження.

Оскільки ранній римський календар почався з березня місяця, Херманн Усенер вважали, що обряди ancilia movere були ритуалами вигнання старого року, в особі таємничої фігури Мамеріус«Мамерій ВетеріусВетерій» (''Mamerius Veterius''), щоб звільнити місце для нового бога Марса, що народжувався 1 березня. На березневі [[іди]], людина ритуально названа як''Mamerius Мамеріус ВетеріусVeterius'', була бита довгими білими палицями. На думку Узенера це була форма козла відпущення. МамеріусМамерій був міфічнийміфічним ковальковалем, який зробив одинадцять реплік оригінального божественного щита, який впав з неба.

За Узенером і Людвігом Преллером Марс був бог війни і родючості, а МамеріусМамерій ВетеріусВетерій означав «Старого Марса». Марс, натомість, сам танцюрист, і глава саліїв-танцюристів, молодих патриціїв, його батьки обидва були смертними. Ритуальний танець саліїв, таким чином, був зрощенням посвяти у доросле життя і війну, та козла відпущення.

'''Salii Palatini''', яких ввів Нума, були присвячені Марсу прозваногопрозваному [[Gradivus]] (що означає «той, хто ходить в бій»), і були розквартировані на пагорбі Палатин.

'''Salii Collini''', що були введені Туллою, були присвячені КвиринуКвіріну, і були розквартировані на Квіриналі. Друга група саліїв могла бути створена в ході реорганізації Августом священства.

Секст Помпей Фест згадує про «Салійськихсалійських дів» (saliae virgines). Вони носили палудаментум і загострений головний убір саліїв, і допомагали колегії понтифіків в проведенні жертвоприношень в Регію. Найбільш рання інтерпритація каже, що діви грали роль відсутніх воїнів в тій чи іншій формі жертви-викупу перед богами. Як і навіщо їх наймали все ще невідомо.