Враницький Василь Іванович: відмінності між версіями

Наказ про арешт від 5 січня [[1826]] року, заарештований у [[Житомир]]і, доставлений до [[Санкт-Петербург|Петербурга]] з [[Житомир]]а на головну гауптвахту 18 січня, 7 лютого був переведений в [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівську фортецю]]. Засуджений за VIII розрядом і по конфірмації 10 липня 1826 року позбавлений чинів і дворянства, засуджений до заслання на поселення вічно. Відправлений у [[Пелим (село)|Пелим]] [[Тобольська губернія|Тобольської губернії]]. Термін посилання скорочений до 20 років&nbsp;— 22 серпня [[1826]] року. У [[1830]] році у зв'язку з душевною хворобою дозволено перевести в [[Ялуторовськ]]. Відчував крайні матеріальні труднощі, але відмовився від допомоги [[граф]]а П.&nbsp;І.&nbsp;Мошинського, який звернувся в липні 1830 року з проханням до [[Бенкендорф Олександр Христофорович|Бенкендорфа]] про дозвіл його дружині, графині Мошинський, доставляти Враницькому щорічно по 1 тис. рублів і таку ж суму висилати його батькові, що мешкав у Празі. Помер у [[Ялуторовськ]]у (могила не збереглася). Василю Івановичу Враницькому встановлено пам'ятник у Ялуторовську на старому кладовищі (нині парк Перемоги).<ref>[{{Cite web |url=http://www.ikz.ru/siberianway/yalutorovsk-decabr/vranickij.html |title=Декабристы в Ялуторовске] |accessdate=26 серпень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080503032704/http://www.ikz.ru/siberianway/yalutorovsk-decabr/vranickij.html |archivedate=3 травень 2008 |deadurl=yes }}</ref>