Вікіпедія

Барнетт Ньюман: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
 
== Життєпис ==
Барнетт Ньюман народився в [[Нью-Йорк]]у, в родині [[Євреї|єврейських]] емігрантів із [[Польща|Польщі]]. Він працювавПрацював у батьківський швейній майстерні. Паралельно з художньою освітою здобув філософський ступінь у [[Сіті Коледж|Міському коледжі Нью-Йорка]]. Пізніше заробляв на життя вчителюванням, письменництвом і художньою критикою.<ref name="foundation">[http://www.barnettnewman.org/chronology.php The Barnett Newman Foundation website: Chronology of the Artist's Life page]</ref> З 1930-х років Ньюман починає малювати картини в [[Експресіонізм|експресіоністському]] стилі. Його ранні твори живописця&nbsp;— це вільні асоціації, [[сновидіння]], зроблені у манері автоматизму. Після шквалу критики і нерозуміння, Ньюман знищив свої картини, створені протягом 40 років.
 
1934 року Ньюман зустрівся з викладачкою мистецтв Анналі Ґрінгаус, з якою одружився 30 червня 1936 року.<ref name="nytimes.com">[[Roberta Smith]] (May 13, 2000), [https://www.nytimes.com/2000/05/13/arts/annalee-newman-91-muse-and-support-for-the-artist.html Annalee Newman, 91, Muse And Support for the Artist] ''[[The New York Times]]''.</ref>
 
== Кар'єраТворчість ==
{{quote|''Чи можна пояснити несамовите прагнення людини бути художником і поетом інакше, ніж як спротив падінню людства і прагнення повернутися до Едемського саду? Перші люди були першими художниками.''|Барнетт Ньюман <ref>Barbara Hess (2005). ''Abstract Expressionism''. Taschen. p. 40. {{ISBN|978-382282970-7}}</ref>}} Протягом 1940-х років Барнетт Ньюман працював у [[Сюрреалізм|сюрреалістичному]] стилі.
 
З 1930-х років Ньюман починає малювати картини в [[Експресіонізм|експресіоністському]] стилі. Ранні твори живописця&nbsp;— це вільні асоціації, [[сновидіння]], зроблені у манері автоматизму.
1950 року Ньюман на персональній виставці представив полотна, які відрізнялися використанням алюзій і парадоксальним поєднанням форм. Художник стверджував, що його картини багаті емоційним змістом.
 
1950 року Ньюман на персональній виставці представив полотна, які відрізнялися використанням алюзій і парадоксальним поєднанням форм. Художник стверджував, що його картини багаті емоційним змістом. Ньюман намагався викликати [[Емоція|емоції]] одним лише кольором у безпредметному світі. Проте критики назвали його твори порожніми. Після шквалу критики і нерозуміння, Ньюман знищив свої картини, створені протягом попередніх років. Негативні відгуки змусили Ньюманайого зробити восьмирічну творчу перерву в творчості. Зрештою цепереосмислення своєї творчості привело його до [[Абстрактний експресіонізм|абстрактного експресіонізму]]. 1958 року на виставці Барнетт Ньюман представив глядачам серію робіт, виконаних в абсолютно новій манері. Його полотна, які стали більшого формату, були виконані в яскравих тонах. На них з'явилася так звана «''застібка-блискавка''» або вертикальна смуга&nbsp;— візитна картка Ньюмана.▼
Назви картин Ньюмана покликані викликати ті почуття і емоції, які автор передає одним лише кольором в безпредметному світі.
 
У перших творах із «''блискавками''» поля були різнокольорові, але пізніше кольори стають чистими і рівними. Сам Ньюман вважав, що він досяг своєї творчої зрілості у серії «''Onement''» («Спокута»), яку почав з 1948 року. Ця серія, що складається із шести картин, відображає гармонію і повноту життя. Американський художній критик [[Клемент Грінберг]] писав: «Межі великих полотен Ньюмана грають ту ж роль, що і внутрішні лінії форм. Вони ділять, але нічого не розділяють, не замикають і не ізолюють. Вони встановлюють межі, але нічого не обмежують».▼
▲Ньюман намагався викликати емоції одним лише кольором у безпредметному світі. Проте критики назвали його твори порожніми. Негативні відгуки змусили Ньюмана зробити восьмирічну перерву в творчості. Зрештою це привело його до абстрактного експресіонізму. 1958 року на виставці Барнетт Ньюман представив глядачам серію робіт, виконаних в абсолютно новій манері. Його полотна, які стали більшого формату, були виконані в яскравих тонах. На них з'явилася так звана «застібка-блискавка» або вертикальна смуга&nbsp;— візитна картка Ньюмана.
 
ХочаАбстрактні картини Ньюмана виглядають суто абстрактними, і багато з нихспочатку були спочатку безіменими,безіменними. назвиНазви, які він дав їм пізніше, натякалибули на конкретні теми,часто пов'язані часто з єврейською темоютематикою. Наприклад, дві картини початку 1950-х років називаються «''[[Адам і Єва|Адамом і Євою]]''». 1954 року вінхудожник пише «''[[Уриїл]]''». Картина «''[[Авраам]]''» (1949) названа за ім'ям [[Авраам|біблійного патріарха]]. Так само звали ям батька Ньюмана, який помер у 1947 році.▼
▲У перших творах із «блискавками» поля були різнокольорові, але пізніше кольори стають чистими і рівними. Сам Ньюман вважав, що він досяг своєї творчої зрілості у серії ''Onement'' («Спокута»), яку почав з 1948 року. Ця серія, що складається із шести картин, відображає гармонію і повноту життя. Американський художній критик Клемент Грінберг писав: «Межі великих полотен Ньюмана грають ту ж роль, що і внутрішні лінії форм. Вони ділять, але нічого не розділяють, не замикають і не ізолюють. Вони встановлюють межі, але нічого не обмежують».
 
У 1958—1966 роках після [[Гострий інфаркт міокарда|серцевого нападу]] Ньюман створив серію чорно-білих картин «''«[https://www.wikiart.org/ru/barnett-nyumen/the-station-of-the-cross-first-station-1958 Хресна дорога»]''». Вона вважається піком досягнення митця. Серія має підзаголовок «''Lema sabachthani''»&nbsp;— «''Чому Ти мене'' залишив?''»&nbsp;— останні слова, сказані [[Ісус Христос|Ісусом]] на хресті, відповідно до [[Новий Заповіт|Нового Завіту]]. Ньюман бачив у цих словах універсальне значення і для свого часу. Серія також розглядається як пам'ятник жертвам [[Голокост]]у.<ref>{{Cite web|url=http://forward.com/articles/159912/his-cross-to-bear/?p=all|title=His Cross To Bear. Barnett Newman Dealt With Suffering in 'Zips'|last=Menachem Wecker|website=[[The Jewish Daily Forward]]|date=August 1, 2012|accessdate=August 8, 2012}}</ref>▼
Цифри визначають просторову структуру картини, одночасно розділяючи і об'єднуючи композицію. Вже в 1944 році Барнетт Ньюман спробував пояснити нове мистецьке рух Америки і включив список «чоловіків у новий рух». Як згадуються колишні сюрреалісти, як і Матта, Вольфганг Пален Пален згадується двічі разом з Готлібом, Ротко, Поллоком, Хофманном, Базіотесом, Горьким та іншими. Мазервелл згадується зі знаком питання.<ref>Barnett Newman Foundation, archive 18/103</ref> Цип залишався постійною рисою роботи Ньюмена протягом усього його життя. У деяких картинах 1950-х років, таких як ''The Wild'', що становить вісім футів заввишки на півтора дюйми в ширину (2,43 метра на 4,1 сантиметра), все це є роботою. Ньюман також зробив кілька [[Скульптура|скульптур,]] які є по суті тривимірними блискавками.<ref name="Dictionary">Chilvers, Ian and Glaves-Smith, John, ''A Dictionary of Modern and Contemporary Art'', second edition (Oxford and New York: Oxford University Press, 2009), {{ISBN|0199239665}}.</ref> {{Rp|511}}
 
У пізніх творах, таких як серії "«''Хто боїться червоної, жовтої та синьої'' "», Ньюмен використовує яскраві, чисті кольори, часто на дуже великих полотнах. Наприклад, «''Світла Анна''» (1968), названа в пам'ять своєї матері, яка померла в 1965 році,&nbsp;— найбільша робота (8,5 на 2,7 м). Наприкінці свого життя Ньюман працював над [[Shaped canvas|фігурними полотнами]], наприклад, картина «''Шартр''» (1969) мала трикутну форму. Його пізні твори виконані [[Акрилові фарби|акриловою фарбою,]] а не [[Олійні фарби|олійною]], як ранні праці.▼
▲Хоча картини Ньюмана виглядають суто абстрактними, і багато з них були спочатку безіменими, назви, які він дав їм пізніше, натякали на конкретні теми, пов'язані часто з єврейською темою. Наприклад, дві картини початку 1950-х років називаються ''[[Адам і Єва|Адамом і Євою]]''. 1954 року він пише ''[[Уриїл]]''. Картина ''[[Авраам]]'' (1949) названа за ім'ям біблійного патріарха. Так само звали ям батька Ньюмана, який помер у 1947 році.
 
▲У 1958—1966 роках після [[Гострий інфаркт міокарда|серцевого нападу]] Ньюман створив серію чорно-білих картин ''«Хресна дорога»''. Вона вважається піком досягнення митця. Серія має підзаголовок ''Lema sabachthani''&nbsp;— «''Чому Ти мене'' залишив?»&nbsp;— останні слова, сказані [[Ісус Христос|Ісусом]] на хресті, відповідно до [[Новий Заповіт|Нового Завіту]]. Ньюман бачив у цих словах універсальне значення і для свого часу. Серія також розглядається як пам'ятник жертвам [[Голокост]]у.<ref>{{Cite web|url=http://forward.com/articles/159912/his-cross-to-bear/?p=all|title=His Cross To Bear. Barnett Newman Dealt With Suffering in 'Zips'|last=Menachem Wecker|website=[[The Jewish Daily Forward]]|date=August 1, 2012|accessdate=August 8, 2012}}</ref>
 
▲У пізніх творах, таких як серії "''Хто боїться червоної, жовтої та синьої'' ", Ньюмен використовує яскраві, чисті кольори, часто на дуже великих полотнах. Наприклад, ''Світла Анна'' (1968), названа в пам'ять своєї матері, яка померла в 1965 році,&nbsp;— найбільша робота (8,5 на 2,7 м). Наприкінці свого життя Ньюман працював над [[Shaped canvas|фігурними полотнами]], наприклад, картина ''Шартр'' (1969) мала трикутну форму. Його пізні твори виконані [[Акрилові фарби|акриловою фарбою,]] а не [[Олійні фарби|олійною]], як ранні праці.
 
Ньюман також зробив серію [[Літографія|літографій]] (1963—64), які, на думку Ньюмена, повинні були стати спогадами про музику. Він також зробив невелику кількість [[Офорт|офортів]].
Рядок 37 ⟶ 33:
Ньюман помер у Нью-Йорку від серцевого нападу в 1970 році.<ref name="foundation">[http://www.barnettnewman.org/chronology.php The Barnett Newman Foundation website: Chronology of the Artist's Life page]</ref>
 
Через дев'ять років після смерті Ньюмана його вдова Анналі заснувала Фундацію Барнетта Ньюмана. Фонд не тільки функціонує як його офіційне майно, але й слугує «для заохочення вивчення та розуміння життя та творчості Барнетта Ньюмана».<ref>[http://www.barnettnewman.org/about.php The Barnett Newman Foundation website: About the Foundation page]</ref> Фонд відігравав важливу роль у створенні каталогу Ньюмена в 2004 році.<ref>[http://www.barnettnewman.org/catalogue.php The Barnett Newman Foundation website: Catalogue Raisonne page]</ref> Представник у справах авторських прав США для Фонду Барнетт Ньюман&nbsp;— Товариство з прав художників .<ref>[http://arsny.com/requested.html Most frequently requested artists list of the Artists Rights Society] {{Webarchive}}</ref>
 
У 2018 році Фонд надав більше 70 творів [[Єврейський музей (Нью-Йорк)|Єврейському музею, Нью-Йорк]] .<ref>{{Cite web|title=Acquisitions of the month: August-September 2018|url=https://www.apollo-magazine.com/acquisitions-of-the-month-august-september-2018/|website=Apollo Magazine}}</ref>
 
== Твори Ньюмана на арт-риноку ==
Після того, як Ньюман в 1948 році мав мистецький прорив, він вирішив присвятити всю свою енергію мистецтву. Ньюман жив майже повністю на утриманні своєї дружини Анналі Ньюман до кінця 1950-х років, коли картини Ньюмана почали продаватися регулярно.<ref name="nytimes.com">[[Roberta Smith]] (May 13, 2000), [https://www.nytimes.com/2000/05/13/arts/annalee-newman-91-muse-and-support-for-the-artist.html Annalee Newman, 91, Muse And Support for the Artist] ''[[The New York Times]]''.</ref>
 
1985 року ''Ulysses'' (1952), синьо-чорну смугасту картину, продали в за $ 1595000 на [[Сотбі|Sotheby's]] одному американському колекціонеру.<ref>Rita Reif (May 3, 1985), [https://www.nytimes.com/1985/05/03/arts/barnett-newman-s-ulysses-sold-at-sotheby-s-auction.html Barnett Newman's 'Ulysses' Sold At Sotheby's Auction] ''The New York Times''.</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Барнетт_Ньюман