Лівонська конфедерація: відмінності між версіями

{{legend|green|[[Езель-ВікськеВіцьке єпископство]]}}

'''Ліво́нська конфедера́ція''' — у [[1435]]—[[1561]] роках [[католицизмкатолицька церква|католицький]] військово-політичний союз [[князь-єпископ|князівств-єпископств]], [[Лівонський орден|Лівонського ордену]] та міст-держав [[Рига|Риги]] і [[Ревель|Ревеля]] на території [[Стара Лівонія|Старої Лівонії]].

Після поразки [[Тевтонський Орденорден|Тевтонського Орденуордену]] під [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдом у 1410 році]], його [[Лівонський орден|лівонське ландмайстерство]] стало фактично самостійним. Щоб врегулювати його відносини з іншими державними утвореннями на території Лівонії у [[1419]] р. за ініціативою ризького архієпископа [[Йоганн Амбундій|Йоганна Амбундія]] у [[Валга|Валзі]] був створений [[Лівонський ландтаг|ландтаг]] — перший представницький орган лівонських земель. Депутатами ландтагу були представники ландмайстерства, чотирьох єпископств і ганзейських міст.

З [[1471]] східним сусідом Лівонської конфедерації стала [[Московія|Московська держава]]. Внаслідок війни [[1480]]-[[1481]] рр. Лівонія змушена була піти на суттєві поступки [[Іван III Васильович|Івану III]]. Завдяки союзу з Литвою війна [[1501]]–[[1503]] рр. була вдалішою. Проте наступна — [[Лівонська війна]] ([[1558]]–[[1582]]1558—1582) завершилася для конфедерації катастрофою.

Єпископство Дорпат було захоплене московитами і ліквідоване у [[1558]] році. Езельский єпископ поквапився продати землі свого єпископства за 30. 000 талерів данському королю [[Фредерик II (король Данії)|Фредерику II]] ([[1559]]). [[28 листопада]] [[1561]] року ландмайстер [[Готтгард Кеттлер]] підписав у [[Вільнюс|Вільні]] [[Віленська унія|угоду]] з [[Сигізмунд II|Сигізмундом II]], згідно з якою частина земель ландмайстерства передавалася Литві, а на інших створювалося світське [[Герцогство Курляндське і Семигальське]], герцогом якого став сам Кетлер. Наступного року владу Сигізмунда II — від імені всієї конфедерації — визнав і лівонський ландтаг.