Софійський собор (Константинополь): відмінності між версіями

Візантійський імператор [[Юстиніан]] через сорок днів після пожежі 13 січня 532 року наказав збудувати на тому самому місці нову церкву Святої Софії, яка б стала прикрасою столиці імперії і виразом її величчя<ref name="усп331">{{книга |автор = Успенский Ф. И. | заголовок = История Византийской империи VI-IX веков |місце = М. |видавницто = Мысль | рік = 1996 |сторінки=331 | isbn = ISBN 5-244-00838-2}}</ref>. Існує легенда, що план будівлі імператору Юстиніану вручили [[ангел]]и, коли той спав. Після проведення планувальних робіт імператор призначив математика [[Анфімій Траллський|Анфімія Траллського]] та знаменитого архітектора і статиста [[Ісидор Мілетський|Ісидора Мілетського]] відповідальними за виконання проекту. Раніше вони вже звели |[[Церква Святих Сергія і Вакха (Стамбул)|Церкву Святих Сергія і Вакха]] у Константинополі. Будівництво храму тривало 5 років (на ті часи рекордно короткий термін), щодня працювало близько 10 тисяч робітників<ref name="усп331"/>. Для будівництва використовували найкращий будівельний матеріал, [[мармур]] привозили з Проконніса, [[Нумідія|Нумідії]], Каріста та [[Ієраполіс]]а. Також до Константинополя звозилися архітектурні елементи стародавніх споруд (наприклад, з [[Рим]]у доставлені вісім порфірових колон, взятих з Храму Сонця, а з [[Ефес]]а вісім колон із зеленого мармуру&nbsp;— [[фенгіт]]у). Крім мармурових прикрас Юстиніан, бажаючи надати храму небувалий блиск і розкіш, використав для його оздоблення [[золото]], [[срібло]], [[слонова кістка|слонову кістку]]<ref>{{книга | автор = Савваитов П.И. |заголовок = Путешествие новгородского архиепископа Антония в Царьград |місце = СПб |рік = 1872| сторінки=73}}</ref>.