Андроников Костянтин Ясейович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Особа}}
Князь '''Костянтин Ясеєвич Андроніков''' ([[Грузинська мова|груз.]]: კონსტანტინე ანდრონიკაშვილი, КостянтинаКостантіне Андронікашвілі<ref>Не следуетслід путатьплутати сз '''[[Андроникашвили,Андронікашвілі КонстантинКостянтин ИосифовичЙосипович|КонстантиномКостянтином АндроникашвилиАндронікашвілі]]''' (8 ноябрялистопада / 20 декабрягрудня 1887, Вино — - 2 июлялипня, 1954) — грузинским- кинорежиссеромгрузинським кінорежисером, заслуженнымзаслуженим деятелемдіячем искусствмистецтв ГрузииГрузії (1950), профессоромпрофесором (1947) иі сз '''КонстантиномКостянтином Андроникашвили'''Андронікашвілі, лидеромлідером [[ВосстаниеКомітету вз Грузиипитань (1924)|Комитетанезалежності по вопросам независимости Грузии]]Грузії. </ref>) (16 липня 1916, [[Санкт-Петербург|Петроград]] — 12 вересня 1997, [[Париж]]) — французький дипломат, православний богослов і перекладач.
 
== Біографія ==
Костянтин Андроніков народився 16 липня 1916 року в Петрограді в знатній грузинської родини князів Андронікових або Андронікашвілі. Його батько, Яссе Миколайович Андронніков, був офіцером російської імператорської армії. Тітка по батькові, Соломія Андронікова (1888-1982), була відомою світською красунею, джерелом натхнення для багатьох російських поетів і художників Срібного століття. Під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]] його тітка Соломія емігрувала до [[Париж|Парижа]], а в 1920 році і Костянтин разом з матір'ю виїхав з [[Врангель Петро Миколайович|врангелевського]] [[Крим|Криму]] через [[Константинополь]] до Франції. Але його батько, Яссе залишився в Росії, піддавався багаторазовим арештам більшовицькою владою, а пізніше розстріляний в урочище [[Сандармох|Сандормох]] у Карелії.
 
Середню освіту Костянтин отримав в коледжах Парижа і Англії<ref name="autogenerated1">[http://lit.lib. ru/k/kriwoshein_n_i/text_0180.shtml ''Никита Кривошеин'' Памяти Константина Андроникова. К сороковому дню <em class="Highlight" style="padding: 1px; box-shadow: rgb(229, 229, 229) 1px 1px; border-radius: 3px; background-color: rgb(255, 255, 102); color: rgb(0, 0, 0); font-style: inherit;">кончины.</em> // Русская <em class="Highlight" style="padding: 1px; box-shadow: rgb(229, 229, 229) 1px 1px; border-radius: 3px; background-color: rgb(255, 255, 102); color: rgb(0, 0, 0); font-style: inherit;">Мысль,</em> 1997.]{{Недоступная ссылка|date=Май 2018|bot=InternetArchiveBot}}</ref>, де жила його тітка. У 1940 році Костянтин Андроніков закінчив філологічний факультет [[Паризький університет|Паризького університету]], захистивши випускну роботу про [[Хом'яков Олексій Степанович|Хомякова]]. Перед війною короткий час займався фермерством<ref name="autogenerated1" />. В 1939 році — доброволець у французькій військовій авіації, вступив у льотне училище в Марокко, в 1940 році — демобілізація, Повернувся в Париж поступив у Свято-Сергієвський православний богословський інститут, який закінчив у 1944 році. У 1942-1944 роках він був викладачем російської літератури і французької мови в Російській гімназії в Парижі. Після війни опублікував детективний роман «La mort aux étoiles» під псевдонімом André Comnène у видавництві «Кальман-Леві», — більше до цього жанру не повертався. У 1945-1947 році разом зі своєю дружиною Наталією Олексіївною допоміг багатьом «переміщеним особам» сховатися від радянської репатріаційної комісії<ref name="autogenerated1" />.
 
=== Дипломат і перекладач ===