Куна (гроші): відмінності між версіями

'''Ку́на''' — [[гроші|грошова]] одиниця Стародавньої [[Київська Русь|Русі]] іта слов'янських народів.

Назва походить від шкурки [[куниця|куниці]], тому прихильники теорії «шкіряних грошей» помилково бачили в куні винятково [[хутро|хутра]], що виконували в Русі функції монети. Сучасна наука припускає можливість локального вживання шкурок хутрових звірів замість грошей, однак куна, як свідчать письмові джерела, була переважно [[метал]]евою [[монета|монетою]]. Куною називали і [[диргем]]и, і західноєвропейські [[динар]]ії, і руські [[срібник]]и. Перелічені монети часто зустрічаються ув [[скарб]]ах, знайдених на території України.

У грошовій системі Русі куни були поширені поряд зіз [[ногата]]ми, [[різана]]ми іта [[вівериця]]ми. Куни рахували на лічильні [[Гривня|гривні]]; в ХІ столітті на таку гривню йшло 25 К., а у 12 ст. — 50. [[Гривня (міра ваги)|Вагова гривня]] срібла (бл. 200 г) у 12 ст. за цінністю металу дорівнювала 4 гривням кун. На початку XII століття з грошового обігу Давньої Русі майже повністю зникла карбована монета. Термін «куни» до середини XIII століття часто вживався і для означення слова «гроші», замінюючи термін «сребро» (срібло). Лічильна система кун проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі наприкінці XIV — початку XV століть.