Апостольські постанови: відмінності між версіями

'''Апо́стольські постано́ви''' ( {{lang-el|Ἀποστολικαὶ Διαταγαί; Διαταγαί τῶν ἁγίων Ἀποστόλων}}; {{lang-la|Constitutiones apostolicae}}); Постанови святих Апостолів через Климента, єпископа і громадянина Римського — одна із стародавніх збірок канонічного права Церкви, традиційно приписується [[Климент I|святому Клименту Римському]]; зазвичай датується кінцем IV століття або ще раніше. Перші шість книг «Апостольських Постанов» відповідають «[[Дідаскалія]]м». 7-а книга «Постанов» близька за змістом до «[[Дідахе]]». 8-а книга збірника ( «Постанови Святих Апостолів про рукоположення») носить переважно церковно-правовий характер і містить ряд його наказів від імені кожного з 12 апостолів, правил про свячення священиків, про їх права та обов'язки і про церковну дисципліну. 85-те Апостольське правило ( «[[Апостольські правила|Правила святих апостолів]]») дає перелік «шанованих і святих книг», який включаємістить дві постанови святого Климента, що має на увазі «Апостольські Постанови». Однак, як на Заході, так і Сході статус «Апостольських Постанов» був під сумнівом: [[Трулльський собор]] (691) відкинув (Правило 2-е) «Апостольських Постанов» як книгу, пошкоджену єретиками.

<br />Сьогодні вони є дуже важливими документами та історичними джерелами про моральні устої тапідвалини, релігійні правила та звичаї ув літургії у третьому та четвертому століттях. Оскільки вони подають відомості про життя церкви перших століть, були вонито дужесуттєво важливівплинули прина підготуванніпідготування літургійної реформи під час [[Другий Ватиканський собор|другого Ватиканського собору]].