Прип'ятські болота: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
{{coord|51|48|55|N|24|57|10|E|scale:10000|display=title}}
[[File:Prypiat.jpg|thumb|300px|Болота на березі Прип'яті]]
[[Файл:Invasion1941.jpg |міні|праворуч|300px|Липень-вересень 1941 року.]]▼
'''При́п'ятські болота́''' ({{lang-be|Прыпяцкія балоты}}), інші назви — '''Поліські болота''' ({{lang-be|Палескія балоты}}) та '''Пінські болота''' ({{lang-be|Пінскія балоты}}) — болота в заплаві і першій надзаплавній терасі річки [[Прип'ять|Прип'яті]]. Розташовані на півночі [[Україна|України]], вздовж річки Прип'яті та її приток, а також на території південної [[Білорусь|Білорусі]] від [[Берестя]] до [[Лунинець|Лунинця]]. Серед найбільших боліт — Хольча, Морочне, болото Дедкова, [[Городищенське болото]], Дубники, [[Домашніци]], Черневський-Леднежево.
Площа боліт близько 98 419,5 кв. км. У російській дореволюційній літературі Пінські болота іноді називалися Прип'ятським Поліссям. Пінські болота занесено в міжнародний список [[Рамсарська конвенція|Рамсарської конвенції]] про захист водно-болотних угідь.
==Історія ==
Бл. 1643 р. [[дослідження]]ми ''поліських боліт'' займався [[Даніель Цвікер]]. В кінці 19 століття (а саме в 1874) були спроби осушувати Прип'ятські болота. До 1889 загальний протяг каналів досяг 2827 верст.
== Географія ==
Рядок 10 ⟶ 16:
Глибина [[торф]]'яного або рослинного шару доходить місцями до 6 метрів. Під ним залягає зазвичай кварцовий пісок, у нижніх шарах якого трапляються валуни північних [[граніт]]ів. Піски, в свою чергу, залягають на глині.
=== Заріччя ===▼
▲[[Файл:Invasion1941.jpg |міні|праворуч|300px|Липень-вересень 1941 року.]]
Найбільша ділянка Прип'ятських боліт, що лежить між ріками Ясельдою, Прип'яттю і Стиром, називається Заріччя. Ця ділянка перетинається безліччю річок, рукавів і проток, які то з'єднуються, то знову розділяються. Окремі піщані пагорби серед боліт, вкритих або очеретами і лозою, або представляють відкриті водні поверхні, зайняті невеликими селами, число яких доходить до 70-ти. При розливі річок, коли їхні води зливаються, Заріччя являє собою одне чимале озеро, серед якого на островах є розсіяні відокремлені один від одного населені пункти. Сухопутне сполучення між ними тоді звичайно припиняється на 2 місяці. Втім, в сухе літо багато боліт перетворюються в сінокоси і пасовища, тут прокладаються дороги, тож місцевість втрачає характер безумовної непрохідності, яким вона вирізняється в дощову пору.▼
== Флора ==
Рядок 20 ⟶ 22:
На сухих «островах» є ділянки [[сосново-широколистяні ліси|сосново-широколистяних лісів]].
▲Найбільша ділянка Прип'ятських боліт, що лежить між ріками Ясельдою, Прип'яттю і Стиром, називається Заріччя. Ця ділянка перетинається безліччю річок, рукавів і проток, які то з'єднуються, то знову розділяються. Окремі піщані пагорби серед боліт, вкритих або очеретами і лозою, або представляють відкриті водні поверхні, зайняті невеликими селами, число яких доходить до 70-ти. При розливі річок, коли їхні води зливаються, Заріччя являє собою одне чимале озеро, серед якого на островах є розсіяні відокремлені один від одного населені пункти. Сухопутне сполучення між ними тоді звичайно припиняється на 2 місяці. Втім, в сухе літо багато боліт перетворюються в сінокоси і пасовища, тут прокладаються дороги, тож місцевість втрачає характер безумовної непрохідності, яким вона вирізняється в дощову пору.
▲* Німецьке командування при розробці операції «[[Операція Барбаросса|Барбаросса]]» змушене було враховувати Прип'ятські болота як природну перепону: [[група армій «Центр»]] наступала північніше боліт, а [[група армій «Південь»]] — південніше (''див. карту'').
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Болота Білорусі}}
| |||