Поліція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
м стабілізація перевіреної версії
Рядок 17:
== Поліція в різних країнах світу ==
[[Файл:HH Polizeihauptmeister MZ.jpg|thumb|Співробітник поліції ФРН|225x225px]]
ПоліційніПоліцейські системи різних країн можуть бути централізованими (Австрія, Франція, Росія після реформи та ін.) або децентралізованими (США, Велика Британія, Німеччина та ін.). ПоліційніПоліцейські служби також можуть бути об'єднані в одному відомстві (Фінляндія) або розкидані по різних відомствах (Італія — ​​"країна п'яти поліцій", Франція — національна поліція, жандармерія)
 
У державах з поділом влади органи поліції відносяться до виконавчої гілки влади, однак органи та посадові особи, пов'язані з розслідуванням злочинів та прийняттям рішень по дрібних правопорушень, зберігають зв'язок із судовою гілкою влади (наприклад, судова поліція і Поліційніполіцейські трибунали у Франції).
 
У більшості країн органи поліції знаходяться у віданні міністерства внутрішніх справ або безпосередньо входять в його систему як складова частина, що підкреслює значення поліції як провідника і знаряддя правової політики держави. Зустрічається також підпорядкування поліції міністерству юстиції, безпеки, або наявність спеціалізованого, відокремленого міністерства або відомства.
 
У більшості країн поліція є цивільною структурою, але в ряді країн, наприклад у Франції, Туреччини та Чилі, поряд із власне поліцією існує жандармерія, яка спочатку була частиною збройних сил, а іноді є нею і в даний час (наприклад, карабінери в Італії) . У багатьох країнах поліція володіє яскраво вираженими військовими характеристиками: поліціянтиполіцейські носять звання, аналогічні військовим, (наприклад, генерал поліції), іноді живуть у казармах тощо.
 
Чітке розмежування між поліцією та органами державної безпеки (спецслужбами) не завжди можливо. У деяких країнах спецслужби повністю відокремлені від поліції, в інших, наприклад в Малайзії та Ірландії, органи державної безпеки входять до складу поліції. У ряді країн діяльність органів безпеки регламентується законами, відмінними від тих, що регулюють роботу поліції.
Рядок 38:
'''Національна поліція України''' — державний правоохоронний орган, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері: захисту прав, свобод і законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства (надалі — громадян, осіб); захисту об'єктів права власності; протидії злочинності; охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Складова частина єдиної централізованої системи [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]]. Включена до органів внутрішніх справ.
 
'''Кіберполіція'''&nbsp;— структурний підрозділ [[Національна поліція України|Національної поліції України]], що спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких, передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), телекомунікаційних та комп'ютерних інтернет-мереж і систем.<ref>{{Cite web |url=[http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1668681 |title=ДО КІБЕРПОЛІЦІЇ НАБЕРУТЬ 400 СПІВРОБІТНИКІВ |accessdate=15 жовтень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151208194923/http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1668681 |archivedate=8 грудень 2015 |deadurl=yes }}]</ref>
 
Поліція призначена для захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства; для протидії злочинності, охорони громадського порядку, власності та для забезпечення громадської безпеки. В межах своєї компетенції керівництво діяльністю поліції здійснюють [[Президент України]] безпосередньо або через Міністра внутрішніх справ, керівники територіальних органів Міністерства внутрішніх справ і керівники підрозділів поліції.
Рядок 116:
 
== Поліцейський чи поліціянт ==
В українському слововживанні стосовно службовців поліції традиційно послуговуються терміном "''поліцейський''". Відповідно до висновку / рекомендацій доктора філологічних наук, професора Олександра Пономаріва, правильним терміном в українській мові є поліціянт, а не поліцейський, який є російським терміном <ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/03/150316_ponomariv_blog_50_ko Блог професора Пономарева: поліцейський проти поліціянта]</ref>. Згідно з правилами української мови не можна створити прикметника "поліцейський" від слова "поліція". Це все одно, що "расєйський" від "Росія". Українська загальна енциклопедія 1935-го року подає терміни "''полісмен''" та "''поліцай''".<ref>Українська загальна енцикльопедія під ред. Раковського, Т. 2, З-Р, (1935), с. 1068</ref>.
 
== Див. також ==