[[Файл:Pelagonia.jpg|міні|140пкс|Супутниковий знімок Пелаґонії, жовтим показано державний кордон [[Північна Македонія|Північної Македонії]] та [[Греція|Греції]]]]
'''Пелаґонія''' або '''Пелагонія''' ({{lang-mk|Пелагонија}}, {{lang-el|Πελαγονíα}}) — нині назва найбільшої [[котловина|котловини]] в історико-географічній області [[Македонія (історична область)|Македонія]], яка нині поділена між двома європейськими державами: [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Греція|Грецією]].
== Історія ==
В античну добу Пелаґонія — назва регіону у складі [[Стародавня Македонія|Македонського царства]], обмеженого на півночі [[Дарданія|Дарданією]], [[Іллірія|Іллірією]] — на північному-заході, Пеонією — на сході та Лінкестією — на півдні та південному заході. Область населяли племена фрако-іллірійців, пелогійців, пеонійців, а близько 1900 до н. е. — ахейці та еолійці. Більшість дослідників вважає Пелагонією колискою [[мікенська культура|мікенських племен]]. [[Страбон]] згадує Пелаґонію, називаючи її ''Триполітією'', маючи на увазі три прадавніх поліси Пелагонії. Крім того у вересні [[1259]] року відбулась [[Пелагонійська битва]] між [[нікейська імперія|Нікейською імперією]], [[Епірський деспотат|Епірським деспотатом]], [[Сицилія|Сицилією]] та [[Ахейське князівство|Ахейським князівством]].
== Географія ==
Пелаґонія — це котловина, яка об'єднує три [[долина|долини]]: Прилепське поле, Бітольське поле (у складі [[Північна Македонія|Північної Македонії]]), а також Леринське поле у складі [[Греція|Грецької республіки]]. В межах Пелаґонії нині розвиваються македонські міста [[Бітола]] та [[Прілеп]], а також грецьке місто [[Флорина (місто)|Флорина]]. Через Пелаґонію проходить державний кордон між двома респіблками Меджитлія—Нікі.
<center><gallery>
Рядок 25:
[[Категорія:Стародавня Македонія]]
[[Категорія:ГеографіяРівнини Греції]]
[[Категорія:ГеографіяРівнини Північної Македонії]]
