Козак Сергій Борисович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
нове до біографії |
||
Рядок 7:
| Дата народження = 21.9.1961
}}
'''Козак Сергій Борисович''' (* [[21 вересня]] [[1961]], м. [[Костопіль]], [[Рівненська область]]) — журналіст, літературознавець, бібліограф, видавець, письменник. Перший журналіст незалежної України, запрошений на працю до [[США]], де редагував у [[Детройт]]і тижневик «[[Українські вісті (часопис)]]». Автор низки літературно-художніх, науково-популярних, наукових видань. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] від 2000 р., [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] від 2006 р. Доктор філософії УВУ (м. Мюнхен, Німеччина), PhD. Доктор філософії з галузі «Гуманітарні науки» (Свідоцтво міністерства освіти і науки України № 77 від 3 квітня 2019 р.).
== Біографія ==
Рядок 14:
Працював спецкором газети «[[Літературна Україна]]» (Київ, 1987—1991;1991—2000 — власкор у США, від 2010 — головний редактор), у редакції газети «[[Українські вісті (часопис)]]» (м. Детройт, США, 1991–2000 — редактор; 1994–2000 — головний редактор).
У січні 2015 р. за власним бажанням звільнився з посади головного редактора газети «[[Літературна Україна]]».
== Творчість ==
Автор виданих у США, Канаді, Німеччині та Україні книжок: «Омріяний дзвін» (1995), «Скресання криги» (1996), «З усіх чужин» (1997), «Колядки над Ізаром» (2000), «Гортаючи пожовклі сторінки» (2002), «Волинська літературна еміграція» (2007, 2012), «“Українські вісті“ в Європі й Америці (1945—2000)» (2010), «Як вони пишуть» (2013), «Українська література у вигнанні» (2014), «Українська діаспора: літературний контекст» (2015), «“Київ“ на вулицях Філадельфії» (2016), «Раритети української діаспори» (у 4-х томах) (Київ, в-во «Ярославів Вал», 2016—2017), фотоальбомів «Полтавщина літературна» (
Упорядник книжки спогадів про Т. Осьмачку «Живий Осьмачка» (1998, 2013), книжки публіцистики Василя Гришка «Карби часу» (Київ, «Смолоскип», 2009, том ІІ), книжки публіцистики М. Воскобійника «Україна — ХХ: національна ідея і чин» (Київ, «Ярославів Вал», 2011), а також «Українська планета Ді-Пі» (2013), «Українська еміграція» (2014), «Біографії» (2014), «Від Івана Багряного до Миколи Гоголя» (2014), «Архів діаспори» (2014), «Його голос чути досі» (Про Анатолія Дімарова) (співупорядник Євдокія Дімарова, 2014), «Героям слава!» (2014) (співупорядник Юрій Пригорницький), «Любіть Україну» (2014), «Висока вона, Тарасова гора» (2015), «Іван Багряний: український письменник і політичний діяч» (2016), «Від "Скельки" до "Буйного вітру"» (2016), «Мовний всесвіт Івана Багряного» (2016), «Під небом чужини: письменники української еміграції» (у співавторстві з Дариною Козак) (2017) та ін.
| |||