Плутон (карликова планета): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 72; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Фиолето (обговорення | внесок) м Оновлення даних |
||
Рядок 162:
Проте більша, ніж попередніх дослідників, заслуга у відкритті Плутона належить Персівалю Ловеллу. Він зробив велику роботу з обчислення орбіти нової планети (яку він називав {{s|планетою X}}) на основі збурень у русі Урана<ref group="Прим.">Нептун не підходив через недостатньо тривалі на той час спостереження.</ref> і 1905 року почав на [[Ловеллівська обсерваторія|своїй обсерваторії]] пошуки, особливо інтенсивні в {{s|1906—1907}} та {{s|1914—1916 роках}}. Однак знайти планету не вдавалося, і 1916 року Ловелл розчарувався, припинив черговий етап пошуку і невдовзі помер. Згодом, коли Плутон уже було відкрито, його все ж знайшли на двох [[фотопластина]]х, відзнятих у цій обсерваторії 1915 року{{sfn|Tombaugh, Moore|1980|loc=Chapter 7. Lowell's Investigation for Planet X|p=91}}<ref name=Littman_2004_ch5_6/><ref name=Croswell_1999/><ref name=Hoyt_1976/>.
[[Файл:Clyde W. Tombaugh.jpeg|thumb|185пкс|right|[[Клайд Томбо]] з саморобним телескопом]]Продовженню пошуків заважав довгий і дорогий судовий процес із вдовою Ловелла, яка намагалася відсудити заповідані ним обсерваторії гроші<ref name=Littman_2004_ch5_6/><ref name=Croswell_1999/>. Відновити цю роботу вдалося лише 1929 року. Спеціально для цього замовили [[астрограф]] із [[апертура|апертурою]] {{s|32,5 см}}, знімки якого охоплювали велику ділянку неба ({{s|12×14°}}), а гранична [[видима зоряна величина|зоряна величина]] при [[витримка (фотографія)|витримці]] в одну годину сягала 17<sup>m</sup>. У січні 1929 р. для роботи з ним на обсерваторію запросили астронома-аматора [[Клайд Томбо|Клайда Томбо]]. У квітні, остаточно налаштувавши телескоп, він почав фотографування неба<ref name=Tombaugh_1946/>{{sfn|Tombaugh, Moore|1980|loc=Chapters 8–10|p=93–124}}. Плутон потрапив уже на десятий знімок, але знову лишився непоміченим<ref name=Croswell_1999/><ref name=Littman_2004_ch5_6/> (усього відомо близько 15 його спостережень, зроблених до відкриття<ref name=Hoyt_1976/><ref name=Buchwald_2000/>, причому найдавніші з них сягають 1909<ref name=Buchwald_2000/> або навіть 1908{{sfn|Tombaugh, Moore|1980|loc=Chapter 12. Problems of Pluto|p=143}} року). До вересня було налагоджено методику пошуків, яка полягала в зніманні ділянок неба поблизу протилежної Сонцю точки тричі з інтервалом у кілька діб. Порівнюючи на [[Блінк-компаратор|блінк-компараторі]] дві фотоплатівки, шукали об'єкти, що за цей час зсунулися, а третя слугувала для перевірки. Перегляд знімків потребував багато праці через величезну кількість зір (до сотень тисяч); додаткові проблеми створювали [[змінні зорі]] та дефекти платівок. Нарешті [[18 лютого]] [[1930]] року Томбо виявив на знімках, зроблених 23 та 29 січня, рухомий об'єкт, мала швидкість якого свідчила про розташування за орбітою Нептуна. Він знайшовся й на контрольному знімку за 21 січня. Цей об'єкт перебував у сузір'ї [[Близнята (сузір'я)|Близнят]] і мав 15-ту [[видима зоряна величина|величину]] — на 2<sup>m</sup> слабше, ніж очікував Ловелл<ref name=Tombaugh_1946/>{{sfn|Tombaugh, Moore|1980|loc=Chapters 8–10|p=93–124}}<ref name=Tombaugh_1996/>.
[[13 березня]] 1930 року, у день 75-річчя Ловелла і в 149-ту річницю відкриття Урана, директор Ловеллівської обсерваторії [[Весто Слайфер]] оголосив про відкриття дев'ятої планети Сонячної системи такою телеграмою: «Систематичні багаторічні пошуки, що доповнюють дослідження Ловелла щодо транснептунової планети, призвели до виявлення об'єкта, який протягом семи тижнів мав швидкість руху і [[Траєкторія|траєкторію]], що узгоджуються з даними [[Транснептуновий об'єкт|транснептунового тіла]]…»<ref name=Croswell_1999/><ref name=Chant_1930/>.
| |||