Виїзд королів: відмінності між версіями

Відомі західних і південних слов'ян дівочі королівські обряди спрямовані на забезпечення родючості і захист сільських угідь, аналогічно іншим весняним обходам дівчат, наприклад, півд.-слов. лазаркі ( '' ладаріце, лалекаріце, љеље '') та інші обхідні обряди. У західних слов'ян відомі також «чоловічі» королівські обряди: '' jízda králů '' ([[Моравія|морав.]]), '' Honit krala, honéni králu '' (чеськ., морав.), '' vodili krala '' (морав. Гана, [[Моравська Словаччина | Словацько]]), ''stinani krala, jezdit ро králoch'' (зах.-чеськ., [[ходи|ходськ.]]), ''jezdit nа krala'' (морав. Лугачевське Залісся, Словацько), ''chodit s králem'' (чеськ.), ''hledat krala'' (морав. Словацько), ''pikšvonc'' (західно-чеськ. Ходско) та інші, що мають відповідності в німецькій традиції. Королівські обряди приурочені в основному до Трійці (зах.-слов., півд.-слов.) (порівняйте [[Русальний тиждень]]); до [[Вознесіння Господнє (свято) | Вознесіння]] (півн.-схід.-серб.), до [[Юрій Весняний |Юр'їва дня]] (півд.-серб. Поморав'є), на 1 травня (Веремій-запрягальнік) або іншим травневим святам (зах.-слав., півд.-серб.). У Чехії тиждень перед Трійцею називався «королівським» - '' Královy týždeň '', а Тройця - '' Králova пеdéle '' (зах.-чеськ) {{sfn|Валенцова, ПлотниковаВаленцоваПлотникова|1999|с=609}}.