Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 43:
 
== Історія<ref>[http://museum.tdmu.edu.ua/ Історія Тернопільського державного медичного університету ім. І.&nbsp;Я. Горбачевського] // Сайт ТДМУ.</ref> ==
Тернопiльський медичний iнститут заснованийзасновано в [[1957 у Тернополі|у 1957]] році вiдповiдно до постанови тодiшнього[[Рада урядуМіністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] № 343 вiд 12 квiтня 1957 р. Першим директором (ректором) медичного iнституту став [[Огій Петро Омелянович|Петро Огiй]], а проректором&nbsp;— [[Мартинюк Арсен Григорович|Арсен Мартинюк]]. Рiшенням [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] інституту було видiлено два навчальнi корпуси та два [[Гуртожиток|гуртожитки]]. Клiнiчною базою стала мiська лiкарня, яка одночасно виконувала функцiї обласної лiкарнi. Водночас розпочалося будiвництво морфологiчного корпусу, обласної лiкарнi та ще одного гуртожитку. В iнститутi на той час було вiдкрито 19 кафедр, на яких працювало 66 викладачiв, серед якихних&nbsp;— 1 [[доктор наук]] i 17 [[Кандидат наук|кандидатiв наук]]. Науковцями інституту стали [[Кованов Костянтин Васильович|Костянтин Кованов]], [[Коморовський Ростислав-Юрій Теофілович|Ростислав-Юрій Коморовський]], [[Локай Анатолій Іванович|Анатолій Локай]], [[Ситник Іван Олександрович|Іван Ситник]], [[Скакун Микола Петрович|Микола Скакун]]. Серед фундаторiв був i майбутній академiк, [[Гончарук Євген Гнатович|Євген Гончарук]].
 
ВНавчанння iнститутiв булоінституті розпочалося 1 вересня [[1957]] р. Було органiзовано три курси, де навчалося 624 студенти: на I курс зарахували 210, на II i III курси&nbsp;— вiдповiдно 120 i 224 студентiв, добровiльно переведених з медичних iнститутiв [[Україна|України]], [[Росія|Росiї]] та iнших республiк тодiшнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. У [[1959 роціу Тернополі|1959]] р. вiдбувся перший науковий форум на базi iнституту&nbsp;— виїзна конференцiя [[Українське товариство патофiзiологiв|Українського товариства патофiзiологiв]]. У жовтнi [[1960 у Тернополі|1960]] року на базі інституту було проведено VII пленум [[Наукове товариство хiрургiв України|Наукового товариства хiрургiв України]]. Інститут запрацював як педагогiчний, науковий, лiкувальний, культурно-освiтнiй осередок областi.
 
У 1960—1961 роках введеноуведено в дiю морфологiчний корпус, завершено будiвництво основної клiнiчної бази iнституту&nbsp;— [[Тернопільська університетська лікарня|обласної лiкарнi]], введено в дiювідкрито обласну полiклiнiку. В iнститутi вже навчалося 1360 студентiв, функцiонувало 30 кафедр, на яких працювало 148 викладачiв&nbsp;—, у тому числі 7 [[Доктор наук|докторiв]] i 66 [[Кандидат медичних наук|кандидатiв наук]]. Перший випуск 203 лiкарiв вiдбувся в червнi [[1961 рокуу Тернополі|1961]] р. Згодом 8 осiб iз цього випуску одержало ступiнь доктора, а 19&nbsp;— [[Кандидат медичних наук|кандидата медичних наук]].
 
Чимало нового в дiяльностi iнституту з'явилося і в наступні 1970-1980-тi роки. За першi 10 рокiв iснування iнституту побудовано 2 гуртожитки, [https://www.tdmu.edu.ua/science/vivarium/ вiварiй] з лабораторiями. На базі інституту проводилися рiзнопрофiльні республiканські наукові конференцiї. У [[1969]] роцір. вiдкрито пiдготовче вiддiлення, яке функцiонувало до 1992-го і відновлене в 1997 році для іноземних громадян. Для оздоровлення студентiв i викладачiв у с.&nbsp;[[Більче-Золоте]] [[Борщівський район|Борщiвського району]] в [[1972 роціу Тернопільській області|1972]] р. побудовано спортивно-оздоровчий табiр «Берiзкa». У [[1971]] роцір. завершено будiвництво спортивного корпусу, ув 1989&nbsp;— вiдкрито профiлакторiй. Від [[1979]] рокур. в iнститутi, окрiм дiючого лiкувального, вiдкриваєтьсявiдкрито другий факультет&nbsp;— пiслядипломної пiдготовки лiкарiв, вiдкритостворено навчальнi музеї[https://muzeie-universitetu.tdmu.edu.ua/home/muzej-kafedri-medicnoie-biologiie музеї кафедри бiологiї,] та [https://muzeie-universitetu.tdmu.edu.ua/home/muzej-kafedri-anatomiie-ludini кафедри анатомiї людини (вважається одним iз найкращих анатомiчних музеїв в Українi)]. У [[1982]] роцір. почав дiяти [https://muzeie-universitetu.tdmu.edu.ua/muzej-istoriie-universitetu музей iсторiї iнституту]. ДоПобудовано 25-рiччя інституту відкрилися2 новi гуртожитки на 1000 мiсць. У [[1989 у Тернополі|1989]] р. відкрито [https://www.tdmu.edu.ua/science/certified-laboratories/cndl/ Центральну науково-дослiдну лабораторiю]. В iнститутi нав цей час навчалося понад 2500 студентiв, лiкарiв-курсантiв та iнтернiв. На 36 кафедрах працювало 310 викладачiв, серед яких&nbsp;— 27 [[Доктор наук|докторiв]] та 207 [[Кандидат наук|кандидатiв наук]]. Третину викладачiв iнституту становили його випускники. У 1989 році відкрито Центральну науково-дослiдну лабораторiю.
 
Iз здобуттям Україною Незалежностi вiдкрилися новi можливостi для розвитку iнституту, входження його в ринковi вiдносини, в європейський освiтнiй простiр. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 303 вiд 1 липня 1992 рокур. iнституту присвоєно iм'я [[Горбачевський Іван Якович|Iвана Яковича Горбачевського]]. У [[1994-му]] р. iнститут акредитований за IV (найвищим) рiвнем. Отримано лiцензiю на прийом 400 студентiв на [https://med-dep.tdmu.edu.ua/ медичний факультет]. У 1995&nbsp;—цьому вiдкритож медсестринськийроці факультетбкло завідкрито спецiальностями,навчальний створено[[Галицький навчальнийботанічний комплекс&nbsp;—сад медичнийлікарських iнститут-лiцейрослин|ботанічний (нинiсад Галицькийлікарських коледж)рослин]]. У [[1995]] м.&nbsp;Тернополяр. 30вiдкрито сiчнямедсестринський 1997факультет. року Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України iнститут отримав92 30 сiчня [[1997]] р. iнституту надано статус медичної академiї. Від [[1997]] рокур. при академiї функцiонує спецiалiзована рада iз захисту дисертацiй зі спецiальностей «Хiрургiя», «Нормальна анатомiя» (медичнi й бiологiчнi науки) i «Патологiчна фiзiологiя», від [[2004]]&nbsp;р. — «Педiатрiя, акушерство і гiнекологiя». У [[1999]] роцір. академiя успiшно пройшла переатестацiю на пiдтвердження IV рiвня акредитацiї. У [[2000-му]] р вперше проведено прийом на [[Фармацевтичний факультет Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського|фармацевтичний факультет]], який розпочав пiдготовку [[Провізор|провiзорiв]], а від [[2001|2001&nbsp;]]<nowiki/>р. — клiнiчних провiзорів та провізорів-косметологів. МедсестринськийУ [[2000]] р. медсестринський факультет реорганiзовано у факультет бакалаврату i молодших спецiалiстiв медицини, а у 2003[[2002]]&nbsp;— реорганiзовано в медичний коледж. Від 1997 року на всiх курсах, а також у клiнiчнiй ординатурi, розпочалось навчання iноземних громадян, з цього ж року вони навчаються на пiдготовчому вiддiленнi.
 
Від [[1997]] року на всiх курсах, а також у клiнiчнiй ординатурi, розпочалось навчання iноземних громадян. Від 1998 р. діє [https://junior.tdmu.edu.ua/ пiдготовче вiддiлення для іноземців та осіб без громадянства].
У 1998 році заново вiдремонтовано, обладнано i реорганiзовано у спортивно-оздоровчу базу для вiдпочинку студентiв i викладачiв колишнiй спортивно-оздоровчий табiр «Берiзка». У 2001&nbsp;— придбана нова спортивно-оздоровча база «Червона калина» у Теребовлянському районі.
 
У [[1998 у Тернопільській області|1998]] році заново вiдремонтовано, обладнано i реорганiзовано у спортивно-оздоровчу базу для вiдпочинку студентiв i викладачiв колишнiй спортивно-оздоровчий табiр «Берiзка». У [[2001]] р.&nbsp;— придбанапридбано нова [https://ternopedia.te.ua/index.php/Червона_калина_(навчально-оздоровчий_комплекс) спортивно-оздоровча база «Червона калина»] у [[Теребовлянський район|Теребовлянському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].
 
За підсумками рейтингової оцінки всіх видів діяльності у 2000 році академія посіла третє місце серед вищих медичних навчальних закладів України IV рівня акредитації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року на основі наказу МОЗ України від 2 грудня 2004 року академію реорганізовано в Тернопільський державний медичний університет імені І.&nbsp;Я.&nbsp;Горбачевського.