Рух Опору (Італія): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 7:
Основні сили Опору були представлені трьома основними групами: [[гарибальдійські бригади]], бригади [[Справедливість і свобода|«Справедливості і свободи»]] (від Партії дії), соціалістичні [[бригади Маттеотті]], [[автономні бригади]], [[Італійська республіканська партія|республіканські]] [[бригади Мадзіні]] й [[народні бригади]] християнських демократів. Окрім того, були й інші невеликі партизанські загони [[Анархія|анархістів]], [[Католицтво|католиків]] і монархістів, дії яких також координувались Комітетом. Відносини між різними групами Опору не завжди були дружніми. Наприклад, [[1945]] року в провінції [[Удіне (провінція)|Удіне]] відбулась сутичка між загоном з гарибальдійських бригад і загоном Партії дії з [[Озоппо]], що призвела до людських жертв.
 
Значні контингенти руху Опору діяли в гірських районах Альп і Апеннін, були також партизанські частини на рівнинах, а також підпілля у великих містах Північної Італії. Наприклад, у замку Монтекіно в провінції [[П'яченца]] розміщувались штаби партизанських груп «Патріотичні групи дій» (GAP) і «Патріотичні загони дій» (SAP), які регулярно організовували акти саботажу й партизанської війни, масові страйки та пропагандистські акції. На відміну від [[Рух Опору у Франції|французького Опору]], в італійському Опорі значну роль відігравали жінки&nbsp;— як у бойових загонах, так і в підпіллі<ref>[{{Cite web |url=http://www.h-net.msu.edu/reviews/showrev.cgi?path=3545899820741 |title=H-Net Review: Andrea Peto on Women and the Italian Resistance, 1943-45] |accessdate=27 липень 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20061206100139/http://www.h-net.msu.edu/reviews/showrev.cgi?path=3545899820741 |archivedate=6 грудень 2006 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Важливим напрямком діяльності італійського Опору було сприяння втечам і переховуванню біглих військовополонених військ антигітлерівської коаліції (за деякими оцінками, число інтернованих в Італії до 8 вересня 1943 року складало порядку 80 тисяч<ref>{{cite web|url=http://www.nationalarchives.gov.uk/records/research-guides/prisoners-war-1939-1953.htm|title=British prisoners of the Second World War and the Korean War &#124; The National Archives|accessdate=2018-07-27|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GGYAxUOg?url=http://www.nationalarchives.gov.uk/records/research-guides/prisoners-war-1939-1953.htm|archivedate=2013-04-30}}</ref>): діячі Опору допомагали втікачам досягнути кордонів нейтральної [[Швейцарія|Швейцарії]] чи розташування військ союзників, у тому числі шляхами, які раніше використовувались контрабандистами.