Оттон Фрайзінзький: відмінності між версіями

Оттон Фрайзінгський був сином [[Леопольд III Святий|Леопольда III]], [[Маркграф|маркграфа]] [[Австрія|австрійського]] та [[Агнеса фон Вайблінген|Агнеси фон Вайблінген]], дочки імператора [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріха IV]]. Навчався у [[Париж]]і, його вчителями були [[Гуго Сен-Вікторський]], [[Гільберт Порретанський]] та [[Т'єррі Шатрський]]. Після закінчення навчання, у 1132 році, вступив до [[Цистерціанці|цистеріанського]] монастиря у Моримонті в [[Бургундія|Бургундії]]. У 1136 році він став настоятелем монастиря, а через два роки був обраний єпископом [[Архієпархія Мюнхена та Фрайзінга|Фрайзінгським]]. У 1145 році їздив з візитом до папи римського [[Євгеній III|Євгенія III]], де зустрівся з Г'ю, єпископом [[Джебла|Джебли]]. Від Г'ю Оттон дізнався про [[Пресвітер Йоан|Пресвітера Йоана]] і записав ці відомості до своєї хроніки. Це стало першим письмовим свідченням про легендарного правителя<ref name="Silverberg">Silverberg, pp. 3–7</ref>. Оттон брав участь у [[Другий хрестовий похід|Другому хрестовому поході]]. Незважаючи те що похід був невдалим, Оттону вдалося дістатися [[Єрусалим]]у. Він повернувся до Фрайзінгу у 1148 або 1149 році. Пізніше виконував дипломатичні поручення свого племінника, імператора Фрідріха I Барбаросси. Оттон Фрайзінгський помер 22 вересня 1158 року у Марімоні, кудиде він повернувсязупинився невдовзіпід передчас смертюподорожі до капітулу ордена.