|
|ректор =
|тип = [[приватний університет|Приватний]]
|бюджет = 22 723 млн (2015)<ref>Дані на 30 червня 2015 року {{cite web |url=http://www.nacubo.org/Documents/EndowmentFiles/2015_NCSE_Endowment_Market_Values.pdf|title=U.S. and Canadian Institutions Listed by Fiscal Year (FY) 2015 Endowment Market Value and Change in Endowment Market Value from FY 2014 to FY 2015 |publisher=National Association of College and University Business Officers and Commonfund Institute |year=2016|accessdate=25 лютий 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131203541/http://www.nacubo.org/Documents/EndowmentFiles/2015_NCSE_Endowment_Market_Values.pdf|archivedate=31 січень 2016|deadurl=yes}}</ref>
|студенти = 8088, з них 5391 майбутніх бакалаврів<ref>{{Citation | year = 2014 | url = http://registrar.princeton.edu/university_enrollment_sta/common_cds2014.pdf | publisher = Princeton University | title = Enrollment statistics | contribution = Common Data Set | accessdate = April 5, 2015}}</ref><br/>та 2697 аспірантів/докторантів
|доктори =
|примітки =
}}
'''При́нстонський університет''' — один із найстаріших та найпрестижніших [[університет]]ів [[США]]<ref>{{cite web|url=http://colleges.usnews.rankingsandreviews.com/best-colleges/rankings/national-universities|title=Best Colleges 2013|publisher=U. S. News & World Report|year=2013|accessdate=2012-11-11|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/69j0NH8Fl?url=http://colleges.usnews.rankingsandreviews.com/best-colleges/rankings/national-universities|archivedate=2012-08-06|deadurl=no}}</ref>, розташований у місті [[Принстон]], штат [[Нью-Джерсі]]. Входить у [[Ліга плюща|Лігу плюща]]. Університет засновано [[1746]] року як Коледж Нью-Джерсі (''College of New Jersey'').
Університет є одним з восьми університетів [[Ліга плюща|Ліги плюща]] та одним з дев'яти [[Колоніальні коледжі|колоніальних коледжів]], заснованих до [[Американська революція|Американської революції]]. Принстонський університет видає дипломи [[бакалавр]]а та [[магістр]]а з [[Природничі науки|природничих]], [[Гуманітарні науки|гуманітарних]], [[Суспільні науки|суспільних]] та [[Технічні науки|технічних]] наук<ref name="about">{{cite web|url=http://www.princeton.edu/main/about/|title=Princeton University — About Princeton: Overview|accessdate=2012-11-11|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6BSj6EX5L?url=http://www.princeton.edu/main/about/|archivedate=2012-10-16|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Університет не має шкіл медицини, права, бізнесу та теології, однак пропонує професійні ступені в [[Школа суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона|Школі суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона]], в Школі інженерних та прикладних наук, а також у Школі архітектури. Університет має в своєму розпорядженні найбільший [[ендавмент]] у світі з розрахунку на одного учня, загальна сума якого становить більше 22 млрд доларів (2015).
В структуру університету входять провідний регіональний театр Маккартера, художній музей та музей природної історії. [[Бібліотека Принстонського університету]] нараховує понад 7 млн томів.
== Історія ==
Заснований [[1746]] року як Коледж Нью-Джерсі ({{lang-en|College of New Jersey}})<ref>Сучасна освітня установа, яка носить цю назву, знаходиться в м. [[Трентон (Нью-Джерсі)|Трентон]]; вона не пов'язана з Принстонським університетом.</ref>. Став четвертим [[коледж]]ем британських північноамериканських [[Тринадцять колоній|колоній]]<ref>За даними офіційного сайту Принстонського університету, він був «четвертим коледжем, заснованим в британській Північній Америці.»{{cite web|url=http://www.princeton.edu/pr/facts/revolution.html|title=Princeton in the American Revolution|author=Princeton University, Office of Communications|accessdate=2011-06-01|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B7vl1CN?url=http://www.princeton.edu/pr/facts/revolution.html|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}</ref><ref name="founding">За даними, що не суперечить одне одному, Принстон був четвертим університетом, що «проводив заняття». Принстонський та [[Пенсільванський університет]]и обидва вважають себе четвертими за датою заснування; Пенсільванський університет спершу називав 1749 рік як дату свого заснування (й таким чином був п'ятим), проте 1899 року університетом було прийнято резолюцію, яка затвердила 1740 роком заснування (див. [http://www.upenn.edu/gazette/0902/thomas.html «Building Penn's Brand»], а також [http://www.princeton.edu/mudd/news/faq/topics/older.shtml «Princeton vs. Penn: Which is the Older Institution?»] з позицією Принстонського університету. З 1726 до 1746 року «Log College» функціонував під наглядом Вільяма та Гільберта Теннетів, протестантських священиків з [[Бакс (округ, Пенсильванія)|округу Бакс (Пенсильванія)]].</ref>. Перші заняття проходили в будинку засновника університету [[священик]]а Джонатана Дікінсона в місті [[Нью-Брунсвік (Нью-Джерсі)|Нью-Брансвік]]. 1756 року навчальний заклад переїхав у місто Принстон, де розташувався на місці Нассау-Холу, названого на честь королівського дому [[Вільгельм III Оранський|Вільгельма III]] в [[Англія|Англії]].
Після передчасної смерті перших п'яти президентів Принстона, 1768 року президентом став [[Джон Візерспун]]. Він залишався на цій посаді до своєї смерті [[1794]] року. Під час свого президентства Візерспун змінив напрям університету й обрав пріоритетом підготовку нового покоління лідерів нової американської нації. Для досягнення цієї мети він посилив академічні стандарти й залучив в університет інвестиції<ref name="Morrison">{{книга|автор=Jeffry H. Morrison|заголовок=John Witherspoon and the Founding of the American Republic|посилання=http://books.google.com/books/about/John_Witherspoon_and_the_founding_of_the.html?id=HmZ2AAAAMAAJ|видавництво=University of Notre Dame Press|рік=2005|сторінок=220|isbn=0268034850, 9780268034856}}{{ref-en}}</ref>. Президентство Візерспуна знаменувало собою тривалий період стабільності у розвитку університету, який був перерваний лише [[Американська революція|американською революцією]] та, зокрема, [[Битва при Принстоні|Битвою при Принстоні]], під час якої британські солдати деякий час утримували Нассау-Хол<ref>Щоб вигнати їх звідти, американські війська на чолі з Джорджем Вашингтоном обстріляли цю будівлю з гармати.</ref>. Принстон відіграв примітну роль у подіях [[Війна за незалежність США|Війни за незалежність США]]: так підпис Джона Візерспуна<ref name="Morrison"/> стоїть під [[Декларація незалежності США|Декларацією незалежності]]; шоста частина учасників [[Філадельфійський конвент|Конституційного конвенту]] були випускниками Принстона.
До будівництва Стенхоуп-Холу ({{lang-en|Stanhope Hall}}), розпочатого [[1803]] року, Нассау-Хол був єдиною будівлею, що належала університету. [[Наріжний камінь]] будівлі було закладено [[17 вересня]] [[1754]] року<ref>{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=Nassau Hall|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>. Влітку [[1783]] року [[Континентальний конгрес]] (Конгрес Конфедерації) зустрівся у Нассау-Хол, проголосивши Принстон столицею країни на період чотирьох місяців. Протягом століть та внаслідок двох етапів реконструкції після великих пожеж (1802 й 1855 років), роль Нассау-Холу змінювалася від будівлі загального призначення (де спочатку розташовувалися як адміністрація, так і класи для занять й спальні для студентів) до виключно навчального приміщення й аж до його нинішнього суто адміністративного центру університету.
1868 року, невдовзі після [[Громадянська війна в США|американської громадянської війни]], на посаду президента вступив Джеймс Маккош. За два десятиліття служби він суттєво змінив навчальний план, ініціював розширення освіти в галузі наук, а також опікувався введенням в експлуатацію низки будівель у стилі [[Неоготика|неоготики]]<ref>{{cite web|url=http://etc.princeton.edu/CampusWWW/Companion/mccosh_james.html|title=McCosh, James|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zPZ3m9?url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/mccosh_james.html|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Маккош-Хол названий на його честь.
[[1879]] року була представлена перша дисертація на здобуття ступеня [[PhD]]. Дисертацію підготував Джеймс Ф. Вільямсон, випускник 1877 року.
[[Файл:Princeton University Cleo tiger.jpg|thumb|left|200px|Один з двох тигрів біля входу в Нассау-Хол.]]
Випускний клас [[1879]] року (в якому навчався майбутній [[президент США]] [[Вудро Вільсон]]) подарував університетові скульптури двох [[лев|львів]], які стояли при вході до Нассау-Хола аж до [[1911]] року, коли вони були замінені на бронзові скульптури [[тигр]]ів (усталений до того часу символ університету), тим самим випускним класом<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|title=Nassau Hall|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zQ0Jx5?url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>.
[[1896]] року навчальний заклад було перейменовано з Коледжу Нью-Джерсі в Принстонський університет на честь міста, в якому він знаходиться, тож саме цього року Принстон офіційно отримав статус університету. У тому ж році університет був значно розширений. [[1900]] року було засновано [[магістр]]атуру<ref name="autogenerated2">{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=A Princeton Chronology|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton university's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>.
[[1902]] року президентом університету став Вудро Вільсон, діяльність якого надала університету той престиж, який він має досьогодні<ref>Princeton University: The First 250 Years{{ref-en}}</ref>. При Вильсоне, в [[1905 рік]]у університет заснував систему «прецепторіїв» ({{lang-en|precepts}}; українською це відповідає колоквіумам чи семінарам), що доповнило стандартні методи навчання, переважно у вигляді лекцій, більш індивідуалізованим підходом, при якому невеликі групи студентів одержали можливість тісніше взаємодіяти з викладачами у своїй сфері інтересів.
[[1906]] року за фінансової підтримки [[Ендрю Карнегі]] на території університету було споруджено водосховище, яке отримало назву Озеро Карнегі<ref name="autogenerated2"/>. Колекція історичних фотографій, що документують період створення водосховища, зберігається в бібліотеці «Seeley G. Mudd Manuscript Library» на території кампусу<ref>{{cite web|url=http://findingaids.princeton.edu/getEad?eadid=AC065&kw=ac065|title=Historical Photograph Collection, Lake Carnegie Construction Photographs, circa 1905-1907: Finding Aid|publisher=Findingaids.princeton.edu|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zQPmb7?url=http://findingaids.princeton.edu/getEad?eadid=AC065|archivedate=2012-05-30|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>.
[[2 жовтня]] [[1913]] року було відкрито Магістерський Коледж (Graduate College) Принстонського університету<ref name="autogenerated2"/>. А [[1914]] року завершено будівництво стадіону Палмер<ref name="autogenerated2"/>. [[1919]] року було засновано школу архітектури<ref name="autogenerated2"/>.
[[1933]] року Альберт Ейнштейн став довічним членом [[Інститут перспективних досліджень|Інституту перспективних досліджень]]<ref>{{cite web|url=http://www.ias.edu/people/einstein|title=Albert Einstein|publisher=Institute for Advanced Study|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zSjt4w?url=http://www.ias.edu/people/einstein|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref> з робочим кабінетом на кампусі Принстонського університету і, згодом, власним будинком на вулиці Мерсер в Принстоні<ref>{{cite web|url=http://www.princetonhistory.org/collections/albert-einstein.cfm|title=Albert Einstein|publisher=Historical Society of Princeton|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zUjs94?url=http://www.princetonhistory.org/collections/albert-einstein.cfm|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>.
== Кампус ==
[[Файл:Nassau hall princeton university.jpg|thumb|200px|Нассау-Хол, 2003 рік.]]
[[Файл:Fine-hall-princeton.jpeg|thumb|200px|Файн-Хол, де знаходиться математичний факультет, є найвищою будівлею на кампусі.]]
Основний кампус розташований на площі близько 500 [[акр]]ів (~2,0 км<sup>2</sup>). Кампус імені Джеймса Форрестала розділений між розташованими поруч містами Плейнсборо і Південним Брансвіком. Університет також має власнітсь в тауншипі Вест Віндзор<ref name="app-local-contributions">{{cite web|url=http://www.princeton.edu/profile/local/|title=A Princeton Profile: Local Contributions|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dAzlptY?url=http://www.princeton.edu/pub/profile/local/|archivedate=2012-06-23|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. Кампуси розташовані приблизно за годину їзди від [[Нью-Йорк]]а та [[Філадельфія|Філадельфії]].
Найстарша будівля на території кампусу — [[Нассау-Хол]] ({{lang-en|Nassau Hall}}, іноді «Old Nassau»; споруджена [[1756]] року)<ref name="apc-nassau-hall">{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|title=A Princeton Companion: Nassau Hall|author=Alexander Leitch|publisher=Princeton University Press|date=1979|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B7wBJaa?url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://history.state.gov/departmenthistory/buildings/section8|title=Buildings of the Department of State: Nassau Hall, Princeton, N. J.|author=U. S. State Department|accessdate=14 Jun 2011|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B7wbWFM?url=http://history.state.gov/departmenthistory/buildings/section8|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/keyword/nassau-hall|title=Articles about Nassau Hall|publisher=The New York Times|accessdate=2012-04-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zWBxiX?url=http://www.nytimes.com/keyword/nassau-hall|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref> місце проведення третього [[Континентальний конгрес|Континентального конгресу]]. Випускні церемонії традиційно проводяться на галявині перед Нассау-Холом<ref>[http://www.princeton.edu/~paw/web_exclusives/more/more_18b.html Стаття про Нассау-Хол з книги «American Places: Encounters with History»]{{ref-en}}</ref>. На початку й в середині XIXстоліття кампус розширювався навколо Нассау-Холу<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap2.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter II: The College Expands: 1802-1846|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dB0IBRU?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap2.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap3.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter III: Princeton at-Mid-Century, 1846-1868|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dB1IdBK?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap3.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Під час президентства Маккоша (1868-88) було споруджено декілька будівель в стилі високої вікторіанської готики та романського відродження. Багато з них нині не існують<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap4.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter IV: The McCosh Presidency, 1868-1888|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dB20y27?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap4.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. В кінці дев'ятнадцятого століття Принстонський університет набув так званого колледжського готичного ([[Неоготика|неоготичного]]) стилю, яким університет відомий донині<ref name="pu-aich-chap5">{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap5.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter V: The Rise of the Collegiate Gothic|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dFcrAE9?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap5.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Розроблений архітектором Вільямом Поттером<ref name="pu-aich-chap5"/>, а пізніше втілений в життя головним архітектором університету Ральфом Адамсом Крамом<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap6.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter VI: Spires and Gargoyles, The Princeton Campus 1900-1917|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHu7ZCd?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap6.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>, колледжський готичний стиль залишався стандартом для всіх нових будівель на території кампусу Принстона до 1960-х років<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap7.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ VII: Princeton Between the Wars, 1919-1939|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHucZob?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap7.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap8.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ VIII: Princeton at-Mid-Century: Campus Architecture, 1933-1960|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHvLtVM?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap8.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Споруджена в неоготичному стилі, Принстонська університетська каплиця є третім за величиною університетським храмом у світі, після храмів в [[Університет Вальпараїсо|Університеті Вальпараїсо]] та каплиці [[Королівський коледж (Кембридж)|Королівського коледжу]] у [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]] ([[Англія]]). Під час будівельного буму 1960-х років було споруджено низку нових будівель на південній стороні головного кампусу, переважно у відмінному від неоготичного стилі<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap9.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ IX: The Sixties|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHvqCBL?url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap9.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Кілька відомих архітекторів зробило внесок у планування пізніших будівель, зокрема [[Френк Гері]] (Бібліотека імені Льюїса), В. М. Пій (Спелман-Холі)<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/spelman_halls.html|title=A Princeton Companion: Spelman Halls|author=Alexander Leitch|year=1978|publisher=Princeton University Press|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHwHEq3?url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/spelman_halls.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>, Деметрій Порфіріос (Вітман Коледж, проект в неоготичному стилі)<ref>{{cite web|url=http://www.worldarchitecturenews.com/index.php?fuseaction=wanappln.projectview&upload_id=1751|title=Old is new at Princeton|publisher=World Architecture News|date=19 Dec 2007|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHwg3Bk?url=http://www.worldarchitecturenews.com/index.php?fuseaction=wanappln.projectview|archivedate=2012-06-23|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>, [[Вентурі, Роберт|Роберт Вентурі]] (Центр кампусу імені Фриста та деякі інші<ref>{{cite web|url=http://www.princeton.edu/frist/iconography/q5.shtml|title=Frist Campus Center Iconography|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHxaOeA?url=http://www.princeton.edu/frist/iconography/q5.shtml|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}</ref>), а також Рафаель Віньолі (Лабораторія імені Карла Айкена)<ref>{{cite news |url=http://archrecord.construction.com/projects/bts/archives/universities/03_CarlIcahn/overview.asp |title=Carl Icahn Laboratory |author=Clifford A. Pearson |magazine=Architectural Record |date=Nov 2003 |accessdate=16 Jun 2012}}{{ref-en}}</ref>.
Група скульптур XX століття розкидана на території кампусу й утворює так звану скульптурну колекцію Путнам (Putnam Collection of Sculpture). Вона включає в себе роботи [[Александр Колдер|Александра Калдера]] («П'ять дисків: один порожній»), [[Джейкоб Епштейн|Якоба Епштейна]] («Альберт Ейнштейн»), [[Генрі Спенсер Мур|Генрі Мура]] («Овал з крапками»), Ісаму Ногучі («Біле сонце») та [[Пабло Пікассо]] («Голова жінки»)<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/putnam_collection_sculpture.html|author=Alexander Leitch|title=A Princeton Companion: Putnam Collection of Sculpture|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHy2KAG?url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/putnam_collection_sculpture.html|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>. Скульптура [[Річард Серра|Річарда Серри]] «Їжак та лисиця» розташована між Пейтон-Холом та Файн-Холом, поруч з Принстонським стадіоном і Бібліотекою імені Льюїса<ref>{{cite web|last=Peterson|first=Megan|title=Princeton sculpture enriches beauty and character of campus|url=http://www.princeton.edu/main/news/archive/S30/81/71I92/index.xml?section=featured|work=Princeton University website|accessdate=30 November 2011|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/68dHyR7jf?url=http://www.princeton.edu/main/news/archive/S30/81/71I92/index.xml?section=featured|archivedate=2012-06-23|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>.
== Бібліотеки ==
[[Файл:Firestone Library Princeton front.jpg|thumb|200px|Файрстоунська бібліотека, 2007 рік.]]
Фонди системи бібліотек Принстонського університету становлять більше 11 млн одиниць зберігання<ref>{{cite web|url=http://firestone.princeton.edu|title=Firestone Library|publisher=Princeton University|accessdate=2011-05-29|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B7yzpkn61B7z22Xb?url=http://firestone.princeton.edu/|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>, включаючи більше 7 млн книг<ref>{{cite web|url=http://www.ala.org/ala/professionalresources/libfactsheets/alalibraryfactsheet22.cfm|title=The Nation's Largest Libraries: A Listing By Volumes Held – ALA Library Fact Sheet Number 22|publisher=American Library Association|date=May 2009|accessdate=2011-05-29|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/61B7zRYnP?url=http://www.ala.org/ala/professionalresources/libfactsheets/alalibraryfactsheet22.cfm|archivedate=2011-08-24|deadurl=no}}: 6 941 254 volumes reported in 2007-08 fact sheet; 7 075 441 reported by Princeton to the Association of Research Libraries in {{cite web|url=http://www.arl.org/bm~doc/arlstat09.pdf|title=ARL STATISTICS 2008-09|year=2011|publisher=Association of Research Libraries, 21 Dupont Circle, NW, Suite 800, Washington, D. C. 20036, Telephone: (202) 296-2296, FAX: (202) 872-0884, email: pubs@arl.org/format=PDF/archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7zxJwX/archivedate=2011-08-24}} (Також: [http://www.arl.org/bm~doc/09tables.xls дані 2008-09 в Excel]){{ref-en}}</ref>.
Головною бібліотекою університету є [[Файрстоунська меморіальна бібліотека|Меморіальна Бібліотека імені]] [[Гарві Самуел Файрстоун|Гарві С. Файрстоун]] ({{lang-en|The Harvey S. Firestone Memorial Library}}). У Файрстоунській бібліотеці та десяти спеціалізованих бібліотеках Принстонського університету на 2016 рік міститься 7,2 мільйона книг, таким чином вона є однією з найбільших університетських бібліотек у світі<ref>[http://www.princeton.edu/profile/scholarship/academic-resources/ Princeton Profile: Academic Resources: The Library]{{ref-en}}</ref>. Окрім Файрстоунської бібліотеки, до університетської бібліотечної системи входить низка окремих спеціальних бібліотек з окремих дисциплін, зокрема таких, як [[архітектура]], [[історія мистецтв]], дослідження [[Близький Схід|Близького Сходу]], дослідження [[Східна Азія|Східної Азії]], [[машинобудування]], [[геологія]], [[міжнародні відносини]], [[державна політика]], та [[психологія]].
У [[лютий|лютому]] [[2007]] року бібліотека Принстонського університету приєдналася до амбітного проекту компанії «[[Google]]» з оцифрування великої кількості наукової та художньої літератури<ref name="NewsMax">«[http://newsmax.com/archives/articles/2007/2/6/90039.shtml Princeton University Joins Google Literature-Scan Project] {{Webarchive|url=https://archive.is/20130104225739/http://newsmax.com/archives/articles/2007/2/6/90039.shtml |date=4 січень 2013 }}». [[Reuters]], 6 лютого 2007 року{{ref-en}}.</ref>.
== Відомі викладачі, студенти та випускники Принстона ==
Принстонський університет пов'язаний з 35 лауреатами Нобелівської премії, які тут вчилися або викладали<ref>{{cite web|url=http://www.princeton.edu/main/about/facts/nobel/|title=Princeton University — Nobel Prize Winners|accessdate=2012-04-10|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zbn7ai?url=http://www.princeton.edu/main/about/facts/nobel/|archivedate=2012-05-30|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>: а також 19 лауреатами [[Національна наукова медаль США|Національної наукової медалі США]]<ref>{{cite web|url=http://www.princeton.edu/main/about/facts/nms/|title=Princeton University — National Medal of Science Winners|accessdate=2012-04-10|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/682zckMhA?url=http://www.princeton.edu/main/about/facts/nms/|archivedate=2012-05-30|deadurl=no}}{{ref-en}}</ref>.
Нижче наведено список деяких відомих осіб, тісно пов'язаних з Принстонським університетом:
| 