Відмінності між версіями «Масонство»

21 байт додано ,  9 місяців тому
м
На кінець 18 ст. — початку 19 сторіччя масонські ложі діяли в [[Харків|Харкові]], Одесі, [[Кременчук|Кременчуці]], Житомирі, [[Полтава|Полтаві]], [[Львів|Львові]], [[Самбор]]і, [[Дубно]], [[Вишневець|Вишневці]] на Волині. Особливо масонський рух посилився після війни 1812 року. До складу масонських лож входили головним чином елітні верстви населення, насамперед представники дворянської [[Аристократія (стан)|аристократії]], [[офіцер]]и. Ложа безсмертя організована російськими офіцерами разом з польськими, котрі об'єднувалися навколо ложі «Великий схід».
 
Активним представником і проповідником масонської [[Ідеологія|ідеології]] був лікар Обухівської лікарні [[Еллізен Іоганн-Георг Давід]], який створив у Києві ложу «[[Три колони|Трьох колон]]», а також вихованець Київської духовної академії [[І. Р. Мартос|Мартос Іван Романович]], який був тісно пов'язаний з одним з провідних російських ідеологів масонства [[Лабзін Олександр Федорович|О. Ф. Лабзіним]]. На Україну часто приїздив [[Лопухін Іван Володимирович|І. В. Лопухін]], відомий теоретик російського масонства. У масонських колах України мали популярність журнали, які видавались російськими масонами: «Сионский вестник», «Утренний свет». Широку популярність мала перекладена російською мовою в 1783 році книга [[Масон Іоанн|Масона Іоанна]] «Пізнай самого себе». У 1815 році Лабзін здійснив переклад твору німецького [[містик]]а [[Штіллінг Юнг|Штіллінга Юнга]] «Переможна повість, чи торжество віри християнської».
 
За характером діяльності масонські майстерні не були однорідними. Харківська ложа не займалася політикою і діяла у межах релігійно-етичного напряму. Її члени піклувалися про самовдосконалення і вдосконалення ближніх. Полтавська ложа «Любов до істини» активно залучала своїх членів до громадсько-політичної діяльності. Багато з її членів поповнювали [[Декабристи|декабристську]] організацію [[Союз благоденства]].