Вікіпедія

Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 24962973 користувача 91.202.131.13 (обговорення)
Мітка: Скасування
правопис
Рядок 42:
Дід Михайла Грушевського&nbsp;— Захарій Іванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Києві, в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університеті Святого Володимира]], був за життя нагороджений двома [[Орден Святої Анни|орденами Святої Анни]], бронзовим хрестом, [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира]],&nbsp;— і йому було дароване дворянство<ref>[[Ясь Олексій Васильович|Олексій Ясь]]. [http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/bitstream/handle/123456789/15552/37-Yas.pdf?sequence=1 Михайло Грушевський у колі родинного середовища]</ref>.
 
Історик народився і провів перші три роки свого життя: «''в піарських будинках, де містилась семінарія і мав своє помешкання мій батько''». Йдеться про будинок колишнього монастиря ордену піаристів та організовану ними на Люблинській вулиці школу для шляхетської молоді. Михайло був охрещений першим православним настоятелем церкви Іоанна Богослова в Холмі&nbsp;— протоірєємпротоієреєм Яковом Крашановським. Хрещення відбулося або в самій церкві, або поруч на плебані. Хресними батьками стали дружина Ф. Лебединцева&nbsp;— Юлія (з відомого київського роду Григоровичів-Барських; нар. 1839&nbsp;р.&nbsp;— пом. 1868&nbsp;р. у Холмі) та Федір Кокошкин, комісар комісії селянських справ у Красноставі<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/440738/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 5. Від Русі до України|last=Парнікоза|first=Іван|date=14.10.2017|website=http://h.ua/|publisher=h.ua|language=українська|accessdate=14.10.2017}}</ref>.
 
[[Файл:Hrushevski 1886.jpg|міні|240px|Родина Грушевських. У центрі&nbsp;— Михайло. Владикавказ, близько 1886&nbsp;р.]]
Рядок 99:
Повернувся історик до Києва 22 листопада 1914. Російська влада була вороже налаштована до вченого, наказ по губернському жандармському управлінні про його ув'язнення був датований ще 30 серпня 1914. 28 листопада 1914 Грушевського заарештували за звинуваченням у австрофільстві, шпигунстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців{{sfn|Крип'якевич|2001|с=233–255}}. Утримували його у Лук'янівській в'язниці до 18 лютого 1915, за цей час його допитували не менше 16 разів. Слідство вів підполковник Самохвалов.
 
Відправлений на заслання до Симбірська (нині м. &nbsp;[[Ульяновськ]]) власним коштом у супроводі одного конвоїра, куди прибув 22 лютого 1915. Склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградської академії наук, Грушевському було дозволено переїхати до м. [[Казань|Казані]] та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності. До Казані Грушевський переїхав з родиною 2 вересня 1915.
 
31 березня 1916 вчена рада Львівського університету позбавила його посади професора. У вересні 1916 року переїхав до Москви, де розгорнув активну громадсько-політичну діяльність. Відновив роботу московської філії Товариства українських поступовців, брав участь у роботі видавництва «Украинская жизнь». Прагнув об'єднати опозиційні українські сили. Продовжував наукову роботу, працював в архіві МЗС Росії, Румянцевській бібліотеці (нині [[Російська державна бібліотека]]) над матеріалами до 8-го тому «Історії України-Руси»{{sfn|Верба|2004|с=232–235.}}.
Рядок 211:
=== Об'єкти, названі іменем Грушевського ===
{{докладніше|Вулиця Грушевського}}
Ім'я Михайла Грушевського носить багато [[вулиця|вулиць]], [[проспект]]ів та [[площа|площ]] в Україні. Зокрема, на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]] в Києві розташовані [[будівля|будівлі]] [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] та [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]]. Є [[проспект Грушевського (Кам'янець-Подільський)|проспект Грушевського]] в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] та [[Луцьк]]у, [[вулиця Грушевського (Хмельницький)|вулиця Грушевського в Хмельницькому]], [[вулиця Грушевського (Одеса)|Одесі]], [[вулиця Грушевського (Львів)|Львові]], Дрогобичі, Вінниці, [[Вулиця Грушевського (Івано-Франківськ)|Івано-Франківську]], [[Житомир]]і, [[Вулиця Михайла Грушевського (Дніпро)|Дніпрі]] (з 2015&nbsp;р.), [[вулиця Грушевського (Чернівці)|Чернівцях]], на якій розташоване, зокрема, приміщення [[Обласна державна адміністрація|ОДА]]. Також ім'я Грушевського присвоєно [[Барський гуманітарно-педагогічний коледж|Барському гуманітарно-педагогічному коледжу]]. До 130-річчя Грушевського перевидано монографію «[[Барське староство]]», яка була його магістерською дисертацією.
 
=== Музеї Михайла Грушевського ===
Рядок 321:
* [http://www.archive.org/search.php?query=creator%3A%22Hrushevsky%2C+Mykhalo%2C+1866-1934%22 Hrushevsky, Mykhalo, 1866—1934]&nbsp;— книги М. Грушевського в [[Інтернет-архів]]і
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Hrushevskyi/ Найповніше зібрання праць М. Грушевського в е-бібліотеці ЧТИВО]
* ''[[Ясь Олексій Васильович|Ясь О. В]].'' Монументальний проект великого наративу М. Грушевського у світлі його дослідницьких стратегій // Історіографічні дослідження в Україні. –  Київ, 2012.&nbsp;— Вип. 22.&nbsp;— С. 565—664. https://www.academia.edu/21623452
* Ідеолог і творець української державності. До 150-річчя від дня народження М. Грушевського (1866—1934) // [http://www.nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar2(2016).pdf Дати і події,] 2016, друге півріччя: календар знамен. дат №&nbsp;2 (8) / [[Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого|Нац. парлам. б-ка України]].&nbsp;— Київ, 2016.&nbsp;— С. 67–71.
* [http://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=296 Грушевський Михайло в Електронній бібліотеці «Культура України»]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грушевський_Михайло_Сергійович