Пєткевич Йосиф: відмінності між версіями

 

== Життєпис ==

Про дату і місце народження так як і про дитячі роки Йосифа Пєткевича нічого невідомо. Після вступу до Василіянського Чину і складення вічних обітів навчався в [[Єзуїтська Колегія у Браунсбергу|єзуїтській колегії в Браунсбергу]] (бл. 1653). Повернувшись зі студій став вікарієм Віленського монастиря Пресвятої Трійці і як вікарій в 1658 і 1661&nbsp;рр. був делегатом на василіянські капітули в [[Жировичі|Жировичах]]. В 1664&nbsp;р. супроводжував до [[Рим]]у Холмського єпископа [[Яків (Суша)|Якова Сушу]], а з 1665&nbsp;р. до 1669&nbsp;р. виконував уряд прокуратора Чину при [[Святий Престол|Апостольській Столиці]]. По повороті до Литви став проповідником в [[Жировицький монастир|Жировицькому монастирі]], а 1671&nbsp;р. брав участь в генеральній капітулі в [[Новогрудок|Новогрудку]]. 1674&nbsp;р. став настоятелем василіянського монастиря в Битені і магістром тамтешнього [[Новіціат|новіціату]]. На генеральній капітулі в Жировичах 1675&nbsp;р. обраний секретарем Чину і виконував цей уряд до 1686&nbsp;р. В 1680&nbsp;р. брав участь в церковному соборі в [[Люблін]]і (т.&nbsp;зв. Colloquio Lublinensi), скликаному з ініціативи короля [[Ян III Собеський|Яна ІІІ Собєського]] для того, щоб схилити до об'єднання всіх уніатів і православних [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] в одну церковну організацію. Будучи секретарем Чину, Пєткевич в 1670-х рр. зібрав у один корпус Правила митрополита [[Йосиф (Велямин Рутський)|Йосифа Велямина Рутського]], протоколи капітул та різні документи від часу заснування Чину (від 1617&nbsp;р.)<ref>''О. Порфирій Підручний, ЧСВВ''. Василіянський Чин від Берестейського З'єднання (1596) до 1743 року…&nbsp;— С. 152.</ref>. В дебатах із митрополитом [[Кипріян (Жоховський)|Кипріяном Жоховським]] відстоював право василіян на екземпцію Чину, тобто підпорядкування безпосередньо Апостольському Престолові, та право вибирати протоархимандритів з-поміж монахів, а не як було до цього, коли митрополити були протоархимандритами Василіянського Чину. Обидві сторони дійшли до порозуміння на капітулі в [[Новогрудок|Новогрудку]] (1-10 серпня 1686&nbsp;р.), скликаній апостольським [[Нунцій|нунцієм]] в Речі Посполитій Опіціо Паллавічіні, наслідком якої стала «Угода» (Nexus) між Київським митрополитом і Василіянським Чином. На цій капітулі Пєткевича обрано протоархимандритом на наступні чотири роки. По завершенні каденції 1690&nbsp;р. отримав пожиттєвий титул консультора Чину. В 1690—1698&nbsp;рр. був настоятелем монастиря в Битені, а 1698—1703&nbsp;рр.&nbsp;— в Жировичах. 1703&nbsp;р. обраний протоконсультором Чину і знову настоятелем [[Битенський монастир|Битенського монастиря]]. Помер 3 квітня 1708&nbsp;р. в Битені.