Битва під Зентою (1697): відмінності між версіями

|}}

 

'''Би́тва під Зе́нтою''', що фактично завершила [[Війна Священної ліги|Війну Священної ліги]], відбулася [[11 вересня]] [[1697]] року на переправі через ріку [[Тиса]]. У цій битві [[Священна Римська імперія|цісарська]] армія під проводом принца [[Євген Савойський|Євгена Савойського]] здобула перемогу над [[Османська імперія|турками]]. Близько 50 тисяч австрійців зупинили просування турків на північ, розбивши 80-тисячну турецьку армію. Приблизно 25 тисяч турків загинуло або потонуло у Тисі, у той час як втрати австрійців склали лише 400 чоловік убитими і 1200 чоловік пораненними. Султан [[Мустафа II]] був змушений спостерігати з іншого берега річки за знищенням свого захопленого зненацька війська.

 

==Вступ==

Принц Євген Савойський став на чолі цісарської армії в Угорщині 5 липня 1697 року. Його армія налічувала 70 000, із яких лише 35 000 були готові до бою. Армійська скарбниця була порожня, і Євгенові довелося позичати гроші, щоб виплачувати жолд воякам та забезпечити роботи постачання.

Коли прийшла новина про те, що до турецької армії прибув сам султан і турки знаходяться в Белграді, Євген вирішив сконцентрувати всі свої розташовані у Верхній Угорщині та Трансільванії війська, і почав рухатися в напрямку на Петроварадин. Після того, як до нього прибули всі сили, у Євгена було від 50000 до 55000 війська. Протягом серпня 1697 року Євген пробував нав'язати туркам бій в околицях фортеці Петроварадин, але османами, які намагаються почати облогу, відмовилися вступити в бій. У вересні османська армія вирушила на північ у спробі захопити фортецю Сегед.

==Битва=

Після того, як до цісарців потрапив у полон Джафер-паша, турки відмовилися від облоги Сегеда, і султан вирішив повернутися на зимові квартири неподалік Тімішоара. Коли Євген дізнався про ці наміри, він вирішив нав'язати туркам битву.

11 вересня 1697 року османська армія підійшла до переправи через ріку Тиса поблизу Зенти, не знаючи про те, що цісарська армія була неподалік. Таким чином, Євгену вдалося заскочити ворога повністю зненацька і атакувати супротивника, що усе ще знаходиться в процесі форсування річки. Євген дозволив турецькійі кавалерії перейти на західний берег, а потім напав на турків у той час як їхня піхота йшла через тимчасовий міст. Коли гарматним вогнем міст був зруйнований, частина турецької армії опинилася відрізаною.