Фрідріх Гаєк: відмінності між версіями

У своєму [[Opus magnum]] [[Шлях до рабства (книжка)|«Шлях до кріпацтва»]] (1944) вважає німецький [[націонал-соціалізм]] та італійський [[фашизм]] проявами [[соціалізм]]у, а не формами капіталістичної реакції (Підкреслює, що [[Гітлер Адольф|Гітлер]] називав себе то захисником [[християнство|християнства]], то [[соціалізм]]у й [[демократія|демократії]], але ніколи [[лібералізм]]у). За його словами, мета його книги полягала у впливі на пануючу в той період часу пануючу суспільну думку, спрямовану проти лібералізму. Він вважав, що будь-яка форма соціалізму, колективізму та планової економіки суперечать ліберально-індивідуальним правам людини та принципам [[правова держава|правової держави]]. Варварство та верховенство насильства не є результатом злобності як риси характеру окремих народів, зокрема, німецького, а спричинене реалізацією соціалістичних вчень. Пізніше, він вважав, що навіть державні втручання, які не ставлять під питання існування [[ринкова економіка|ринкової економіки]], можуть серйозно зменшити індивідуальну свободу людини. Він пропагував індивідуальну готовність до ризику. На його думку, лібералізм не є ані догматичним, ані субститутом релігії, але демократія без капіталізму є неможливою. Отже, економічна свобода є передумовою для будь-якої іншої свободи.