Матушевська Віра Олександрівна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
}}
'''Віра Олександрівна Матушевська''' (у дівоцтві — '''Попова'''; [[1874]], [[Харків]] — [[1944]], [[Мордовія]]) — [[Лікар|лікарка]] за фахом, [[Активізм|громадська діячка]], членкиня [[УПСФ]]. Дружина визначного [[Громадський діяч|громадського діяча]], [[Публіцист|публіциста]], члена [[Центральна рада|ЦР]], посла [[Українська Народна Республіка|УНР]] у [[Греція|Греції]] [[Матушевський Федір Павлович|Федора Матушевського]].
Жертва [[Сталінський терор|сталінського терору]].
Рядок 45:
[[1929]] р. у справі вигаданої в надрах [[Об'єднане державне політичне управління|ОДПУ]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української СРР]] міфічної [[Процес Спілки визволення України|«Спілки визволення України»]] були ув’язнені сини — Василь і Борис Матушевські. Василь провів 4 роки у таборах [[Заполяр'я]] та на засланні в [[Архангельськ|Архангельську]], а Борис відсидів у політичному ізоляторі в [[Ярославль|Ярославлі]] (разом з ним там були літературознавці [[Єфремов Сергій Олександрович|Сергій Єфремов]], [[Ніковський Андрій Васильович|Андрій Ніковський]] та ін. діячі української науки і культури).
У 1930-ті працювала в Києві у поліклініці [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]]. Лікувала після ув'язнення учителя своїх дітей [[Дурдуківський Володимир Федорович|В. Дурдуківського]], підтримувала тісні зв'язки з [[Косач-Кривинюк Ольга Петрівна|Ольгою Косач-Кривинюк,]] її сестрою [[Косач-Борисова Ізидора Петрівна|Ізидорою Косач-Борисовою]], Оленою Терниченко (дружиною [[Терниченко Аристарх Григорович|Аристарха Григоровича]]), маляром [[Івасюк Микола Іванович|Миколою Івасюком]], Грушевськими, Лисенками. За порадою, підтримкою та допомогою зверталась до [[Кравчук Михайло Пилипович|Михайла Кравчука]], Миколи Левицького, Євгена Тимченка, Овксентія Корчака-Чепурківського.
[[9 вересня]] [[1937]] року Віра Матушевська заарештована як «організатор контрреволюційної групи жінок засуджених» і «дружина запеклого націоналіста». [[1 жовтня]] [[1937]] року її відправлено до [[Виправно-трудовий табір|виправно-трудового табору]] терміном на 10 років. Також разом з матір'ю був заарештований удруге син Василь та висланий до [[Тайшет|Тайшета]] [[Іркутська область|Іркутської обл]]. Середульший син Борис після звільнення [[1938]] р. був заарештований вдруге і засланий до [[Карелія|Карелії]]. Звільнившись [[1940]] року в Україну він уже не повернувся: не було до кого.
| |||