Вікіпедія

Користувач:Demetrios/Academia: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 91:
==== Академії наук ====
{{main|Академія наук}}
After the short-lived Academia Secretorum Naturae of Naples, the first academy exclusively devoted to sciences was the Accademia dei Lincei founded in 1603 in Rome, particularly focused on natural sciences. In 1657 some students of Galileo founded the Accademia del Cimento (Academy of Experiment) in Florence, focused on physics and astronomy. The foundation of Academy was funded by Prince Leopoldo and Grand Duke Ferdinando II de' Medici. This academy lasted after few decades.
 
Після неапольської Academia Secretorum Naturae, яка проіснувала зовсім недовго, першою академією, цілковито присвяченою природничим наукам, стала [[Національна академія деї Лінчеї]] (Accademia dei Lincei), заснована [[1603]] року в [[Рим|Римі]]. У [[1657]] році деякі студенти [[Галілео Галілей|Галілея]] заснували [[Академія дель Чіменто|Академію дель Чіменто]] (Accademia del Cimento) у [[Флоренція|Флоренції]], яка займалася [[Фізика|фізикою]] та [[Астрономія|астрономію]]. Заснування цієї академії фінансував принц Леопольд і великий князь Фердінанд II Медічі. Проіснувала вона кілька десятиліть.
In 1652 was founded the Academia Naturae Curiosorum by four physicians. In 1677, Leopold I, emperor of the Holy Roman Empire, recognised the society and in 1687 he gave it the epithet ''Leopoldina'', with which is internationally famous.<sup>, p. 7–8;</sup>  So, it became the academy of sciences for the whole Holy Roman Empire.
 
У [[1652]] чотирма фізиками була заснована Academia Naturae Curiosorum. У [[1677]] році [[Леопольд I Габсбург|Леопольд I]], імператор [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]], визнав цю спільноту і в [[1687]] році і дав їй назву [[Леопольдина]], під якою вона і стала відомою у світі. Вона була академією наук всієї Священної Римської імперії.
On 28 November 1660, a group of scientists from and influenced by the Invisible College (gathering approximately since 1645) met at Gresham College and announced the formation of a "College for the Promoting of Physico-Mathematical Experimental Learning", which would meet weekly to discuss science and run experiments. In 1662 Charles II of England signed a Royal Charter which created the "Royal Society of London", then "Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge".
 
[[28 листопада]] [[1660]] група науковців з Невидимого коледжу (зібрання, що існувало з [[1645]]) зібралися у [[Грешем-коледж|Грешем-коледжі]] та оголосили про створення «Коледжу просування фізико-математичного експериментального навчання», який збирався щотижня для обговорення науки та проведення експериментів. У [[1662]] англійський король [[Карл II (король Англії)|Чарльз II]] підписав королівський указ про створення Лондонського королівського товариства, що пізніше стало називатися [[Лондонське королівське товариство|Лондонським королівським товариством з розвитку знань про природу.]]
In 1666 Colbert gathered a small group of scholars to found a scientific society in Paris. The first 30 years of the Academy's existence were relatively informal, since no statutes had as yet been laid down for the institution. In contrast to Royal Society, the Academy was founded as an organ of government. In 1699, Louis XIV gave the Academy its first rules and named it Académie royale des sciences.
 
У [[1666]] році [[Жан-Батист Кольбер|Жан-Батист Колбер]] зібрав групу вчених, щоби заснувати наукове товариство в [[Париж|Парижі]]. Перші 30 років академія існувала неформально і не мала офіційного статусу. На відміну від Лондонського королівського товариства, ця академія була створена як орган уряду. У [[1699]] році король [[Луї XIV]] надав академії її перший устав та назвав її [[Французька академія наук|Французькою академією наук]].
Although Prussia was a member of Holy Roman Empire, in 1700 Prince-elector Frederick III of Brandenburg founded its own Prussian Academy of Sciences upon the advice of Gottfried Leibniz, who was appointed president.
 
Хоча [[Пруссія]] була частиною Священної Римської Імперії, у [[1700]] році принц-електор Фредерік III Бранденбурзький за порадою [[Ґотфрід Лейбніц|Ґотфріда Ляйбніца]] заснував свою власну [[Прусська академія наук|Прусську академію наук]], президентом якої став Ляйбніц.
During the 18th century many European kings followed and founded their own academy of sciences: in 1714 the Academy of Sciences of the Institute of Bologna, in 1724 the Russian Academy of Sciences, in 1731 the Royal Dublin Society, in 1735 in Tuscany, in 1739 the Royal Swedish Academy of Sciences, in 1742 the Royal Danish Academy of Sciences and Letters, in 1751 the Göttingen Academy of Sciences, in 1754 in Erfurt, in 1759 the Bavarian Academy of Sciences and Humanities, in 1763 the Academia Theodoro-Palatina in Heidelberg, in 1779 the Sciences Academy of Lisbon, in 1783 the Royal Society of Edinburgh, in 1782 the Accademia dei Quaranta in Rome, in 1784 in Turin.
 
Упродовж [[XVIII століття|18 століття]] багато європейських правителів засновували свої власні академії наук. Так виникли: Академія наук Болонського інституту ([[1714]]), [[Російська академія наук]] ([[1724]]), Дублінське королівське товариство ([[1731]]), [[Тосканська академія наук]] ([[1735]]), [[Шведська королівська академія наук]] ([[1739]]), [[Данська королівська академія наук|Данська королівська академія наук та літератури]] ([[1742]]), [[Геттінгенська академія наук]] ([[1751]]), [[Ерфуртська академія наук]] ([[1754]]), [[Баварська академія наук|Баварська академія природничих і гуманітарних наук]] ([[1759]]), [[Гайдельберзька академія наук|Гейдельберзька академія]] ([[1763]]), [[Лісабонська академія наук]] ([[1779]]), Единбурзьке королівське товариство ([[1783]]), римська Accademia dei Quaranta ([[1782]]), [[Туринська академія наук]] ([[1784]]).
This kind of academy lost importance after the university reform begun with the foundation of the University of Berlin, when universities were provided with laboratories and clinics, and were charged with doing experimental research.
 
Цей тип академій перестав відігравати важливу роль після реформи університетів і заснування [[Берлінський університет|Берлінського університету,]] коли при університетах було створено лабораторії та клініки, де проводилися експериментальні дослідження.
==== Академічні товариства ====▼
Main article: Learned society
 
▲==== Академічні товариства ====
Academic societies or learned societies began as groups of academics who worked together or presented their work to each other. These informal groups later became organized and in many cases state-approved. Membership was restricted, usually requiring approval of the current members and often total membership was limited to a specific number. The Royal Society founded in 1660 was the first such academy. The American Academy of Arts and Sciences was begun in 1780 by many of the same people prominent in the American Revolution. Academic societies served both as a forum to present and publish academic work, the role now served by academic publishing, and as a means to sponsor research and support academics, a role they still serve. Membership in academic societies is still a matter of prestige in modern academia.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Користувач:Demetrios/Academia