Вікіпедія

Роман про Ренара: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15:
'''«Роман про Ренара»''', або '''«Роман про Лиса»''' ({{lang-fr|}}«Roman de Renard») — [[анімалізм|анімалістичний]] французький [[епос]] про хитрого [[лис Ренар|лиса Ренара]], в якому завдяки [[алегорія|алегорії]] та [[Сатира|сатирі]] висвітлюються актуальні проблеми середньовічного життя.
 
Єдність твору визначається задумом створити у циклі оповідань картину звичаїв і законів феодального суспільства. До сприйняття алегоричної оповіді читача готує своєрідне попередження, що у творі йдеться про нові порядки, характерні для життя середньовічного міста. Герої й конфлікти нового епосу не схожі на те, що було представлено у картинах [[Античність|античного]] світу й описано у лицарських романах. Як давно минулі дні згадуються події, пов'язані з іменами Париса[[Паріс]]а з міфів та [[Іліада|«Іліади»]], [[Трістан та Ізольда|Трістана]] з [[Лицарський роман|лицарського роману]]. У жартівливому тоні автор обіцяє розповісти про війну, яку ведуть Ренар і Вовк. У кожному оповіданні йдеться про нові пригоди й витівки героя.<ref>Кирилюк З.&nbsp;В.&nbsp;Література Середньовіччя. Харків, «Ранок», 2003.</ref>
 
Стосунки між звірами у «Романі про Ренара» побудовані за зразком ієрархії станів у тогочасних європейських державах із тією ж системою соціальних відносин. Це створює можливість в [[алегорія|алегоричній]] формі відтворити типові явища сучасного авторам суспільства. Правитель держави тварин&nbsp;— лев Нобль (Благородний)&nbsp;— оточений своїми [[васал]]ами&nbsp;— зграєю хижаків, серед яких виділяються похмурий вовк Ізегрім із його ненаситною вовчихою, ненажера Ведмідь, лукавий кіт Тьєбо, тупий і боягузливий баран Белін, віслюк Бернар. Лис Ренар&nbsp;— уособлення свавілля, підступності, насильства. Витівки Ренара, безкарність його зухвалих учинків&nbsp;— свідчення того, що у суспільстві. панує право дужчого й нахабнішого. Ренар не боїться лева, знущається з чиновних і нечиновних звірів, але боїться простого селянина, бо він розумніший, здатний захистити себе. Авторитет його суддівських рішень визнають й інші звірі. У творі досить відчутно виявляються традиції народних казок про тварин.<ref>Кирилюк З.&nbsp;В.&nbsp;Література Середньовіччя. Харків, «Ранок», 2003.</ref>
 
== Історія створення ==
Існують дві головні теорії походження оповідань про Лиса, з яких одна належить Поленові Парісу, а друга&nbsp;— [[Якоб Грімм|Якову Ґріммові]]. П. Паріс вважав, що джерело французького «Роману про Лиса» було античне, а власне Езопові байки, що перейшли через школу до Франції та Німеччини. На думку ж Якова Ґрімма оповідання «Про Лиса» спільне всім народам, розвинулось із початку на німецькому ґрунті, а звідси було занесене в V столітті франками до Галії. Докази його опираються на етимологію слів Renard та Isengrim, які можна пояснити тільки завдяки німецьким кореннямкореням. Renard або Reinhardt скорочення до Raginhart, а ragin у ґотській мові означає&nbsp;— рада ; звідси повстає Rein-hart&nbsp;— муж ради ; Seigneur de conseil, як називається лис в одній із частин роману. Так само Isengrim означає чоловіка, що ріже залізо, або взагалі лютого, жорстокого.
 
Занесені з Німеччини до Франції оповіданяоповідання про Лиса, були самостійно оброблені ій мали дуже широкий ареал поширення. Повний цикл оповідань про Лиса містить у собі 120.000 віршів, із них на долю Франції належить майже 90.000 . Французький роман «Про Лиса» складається з праці декількох авторів, що жили в різні епохи (від XII до XIV&nbsp;ст.). Подібно середньовіковим ґотицьким соборам, що будувалися на громадські гроші впродовж кількох століть, «Роман про Ренара» зростав поволі і був доведений до кінця тільки в другій половині XIV&nbsp;в.
 
== Сюжет ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роман_про_Ренара