Лисенко Микола Віталійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 85:
Цього ж [[1878]] року в складі експедиції [[Беренштам Вільям Людвігович|В. Беренштама]] побував на острові [[Хортиця|Хортиці]], обходив усі скелі, наслухався козацьких пісень, взяв участь у розкопках. Побачене й почуте надихнуло композитора на створення опери [[Тарас Бульба (опера)|«Тарас Бульба»]]. «''Ви не можете уявити собі, земляче'', — писав Лисенко, — ''як допомогла мені та давня подорож на Хортицю. Картина Січі, козачих зборів, виборів кошового — хіба ж я написав би їх, якби не побачив власними очима залишки славної минувшини?…»'' [[Чайковський Петро Ілліч|Петро Чайковський]] прохав митця приїхати до [[Санкт-Петербург|Петербурга]] і поставити оперу, щоправда, російською мовою. Лисенко довго роздумував, аж Чайковський встиг померти. Пройшло трохи часу і [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|Римський-Корсаков]] приїхав до Києва і запросив композитора до Росії.
З [[1869]] року жив у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а [[1904]] року відкрив [[Музично-драматична школа М. Лисенка|власну
Був у центрі музичного і національно-культурного життя Києва — виступав з концертами як піаніст, організовував хори, концертував з ними у Києві і по всій Україні. Грошовий збір від концертів йшов на громадські потреби, зокрема, на користь 183 студентів Київського університету, відданих у солдати за участь в антиурядовій демонстрації [[1901]] року.
Брав участь у «Філармонічному товаристві любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики» [[Я.Спиглазова|Я. Спиглазова]], в організації недільної школи для хлопців-селян, пізніше — в підготовці «Словника української мови», у переписі населення Києва, в роботі Південно-Західного відділу Російського Географічного Товариства. Виступав як піаніст у концертах Київського відділення Російського музичного товариства, на вечорах Літературно-Артистичного Товариства, членом правління якого він був, у щомісячних народних концертах у залі Народної аудиторії. Організовував щорічні шевченківські концерти. Разом з [[Олександр Кошиць|Олександрем Кошицем]] був організатором музичного товариства «Боян» ([[1905]]).
У [[1904]] році Лисенко відкриває першу в Україні національну музично-драматичну школу (з [[1913]] року — ім. Лисенка), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів. Разом з [[Кошиць Олександр Антонович|О. Кошицем]] організував [[1905]] року музично-хорове товариство «Київський Боян», головою якого був до кінця життя.
| |||