Румунське королівство: відмінності між версіями

У 1918—1940, Румунія [[Велика Румунія|досягла максимального розширення своїх кордонів]] за свою історію, в цей момент в ній був 71 жудець<ref name="judeti">{{cite web

|url= http://www.whp057.narod.ru/ruman.htm|title= Румунія |work= World Wide History Project|accessdate= 2009-02-28|language= ru|deadlink= 404}}</ref>: Алба (центр&nbsp;&nbsp;— [[Алба-Юлія]]), Арад (центр&nbsp;&nbsp;— [[Арад (Румунія)|Арад]]), Арджеш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Куртя-де-Арджеш]]), Бакеу (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бакеу]]), Бая (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фелтічені]]), Біхор (центр&nbsp;&nbsp;— [[Орадя]]), Ботошані (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ботошані]]), Брашов (центр&nbsp;&nbsp;— [[Брашов]]), Бреїла (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бреїла]]), Бузеу (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бузеу]]), Белць (центр &nbsp;&nbsp;— [[Бєльці]]), Васлуй (центр&nbsp;&nbsp;— [[Васлуй]]), Влашка (центр&nbsp;&nbsp;— [[Джурджу (місто)|Джурджу]]), Вилча (центр&nbsp;&nbsp;— [[Римніку-Вилча]]), Горж (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тиргу-Жіу]]), Долж (центр&nbsp;&nbsp;— [[Крайова]]), Дорохой (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дорохой]]), Дуростор (центр&nbsp;&nbsp;— [[Силистра]]), Димбовіца (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тирговіште]]), [[Ізмаїл (жудець)|Ізмаїл]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ізмаїл]]), Ілфов (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бухарест]]), Каліакра (центр&nbsp;&nbsp;— [[Базарджик]]), Караш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Оравиця (місто)|Оравиця]]), Кагул (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кагул (місто)|Кагул]]), Клуж (центр&nbsp;&nbsp;— [[Клуж-Напока|Клуж]]), Ковурлуй (центр&nbsp;&nbsp;— [[Галац]]), Констанца (центр&nbsp;&nbsp;— [[Констанца]]), Кимпулунг (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кимпулунг]]), Лепушна (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кишинів]]), Марамуреш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сірет]]), Мехедінць (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дробета-Турну-Северін]]), Муреш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тиргу-Муреш]]), Мусчел (центр&nbsp;&nbsp;— [[Кимполунг]]), Несеуд (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бистриця (Румунія)|Бистриця]]), Нямц (центр&nbsp;&nbsp;— [[П'ятра-Нямц]]), Одорхей (центр&nbsp;&nbsp;— [[Одорхей]]), Олт (центр&nbsp;&nbsp;— [[Слатіна]]), Орхей (центр&nbsp;&nbsp;— [[Оргіїв]]), Прахова (центр&nbsp;&nbsp;— [[Плоєшті]]), Путна (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фокшани]]), Роман (центр&nbsp;&nbsp;— [[Роман]]), Романаці (центр &nbsp;&nbsp;— [[Каракал (місто)|Каракал]]), Римніку-Серат (центр&nbsp;&nbsp;— [[Римніку-Серат]]), [[Радівці (жудець)|Радівці]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Радівці]]), Сату-Маре (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сату-Маре]]), Северин (центр&nbsp;&nbsp;— [[Лугож]]), Сібіу (центр &nbsp;&nbsp;— [[Сібіу]]), Сомеш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Деж]]), Сорока (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сороки (місто)|Сороки]]), [[Сторожинець (жудець)|Сторожинець]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сторожинець]]), Сучава (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сучава]]), Селаж (центр&nbsp;&nbsp;— [[Залеу]]), Текуч (центр&nbsp;&nbsp;— [[Текуч]]), Телеорман (центр&nbsp;&nbsp;— [[Турну-Мегуреле]]), Тігіна (центр&nbsp;&nbsp;— Тигина, сучас. [[Бендери]]), Тіміш Торонтал (центр&nbsp;&nbsp;— [[Тімішоара]]), Трей Скауне (центр&nbsp;— [[Сфинту-Георге]]), Тулча (центр&nbsp;— [[Тулча]]), Турда (центр&nbsp;&nbsp;— [[Турда]]), Тутова (центр&nbsp;&nbsp;— [[Бирлад]]), Тирнава-Маре (центр&nbsp;&nbsp;— [[Сігішоара]]), Тирнава-Міке (центр&nbsp;&nbsp;— [[Блаж]]), Фегераш (центр&nbsp;&nbsp;— [[Фегераш]]), Фелчу (центр&nbsp;&nbsp;— [[Хуші]]), [[Хотин (жудець)|Хотин]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Хотин]]), Хунедоара (центр&nbsp;&nbsp;— [[Дева (місто)|Дева]]), [[Чернівці (жудець)|Чернеуць]] (центр&nbsp;&nbsp;— [[Чернівці]]), [[Четатя-Албе (жудець)|Четатя-Албе]] (центр&nbsp;&nbsp;— Четатя-Албе, сучас. [[Білгород-Дністровський]]), Чук (центр&nbsp;&nbsp;— [[Меркур'я-Чук]]), Яломіца (центр&nbsp;&nbsp;— [[Келераші]]), Ясси (центр&nbsp;&nbsp;— [[Ясси]]).

Основу населення держави становили [[румуни]], їх чисельність в різні роки складала від 71,9&nbsp;% (1930) до 92,2&nbsp;% (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали [[євреї]] (близько 5&nbsp;%). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансільванські [[угорці]] ([[секеї]] та [[чангоші]]), євреї зайняли четверте місце (після [[німці]]в). В 1930 році кількість угорців в Королівстві Румунія становило 7&nbsp;% або 1&nbsp;400&nbsp;000 осіб, німців&nbsp;&nbsp;— 4,1&nbsp;%, євреїв&nbsp;&nbsp;— 4&nbsp;%. Згідно з [[Перепис населення Румунії (1930)|переписом населення 1930 року]], [[русини]] та [[українці]] складали 3,2&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;&nbsp;— 2,3&nbsp;%, [[болгари]]&nbsp;&nbsp;— 2&nbsp;%. Також в Румунії проживали [[турки]], [[гагаузи]], [[чехи]], [[словаки]], [[серби]], [[хорвати]], [[словенці]], [[поляки]], [[татари]], [[вірмени]], [[албанці]] тощо.<ref name="populatia">{{cite book|title = Recens&#259;m&#226;ntul popula&#355;iei din 1930|pages = XXIV|publisher = Institutul Central de Statistic&#259;|url = http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ro/3/3d/Recensamant1930-II-XXIV.jpg|accessdate = 2008-07-20|language = Romanian}}{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> В 1930 році 73&nbsp;% жителів королівства назвали своєю рідною мовою [[Румунська мова|румунську]], 8,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Угорська мова|угорську]], 4, 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 3,6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Українська мова|українську]], 2,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[їдиш]], 2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Болгарська мова|болгарську]], 1, 6&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Турецька мова|турецьку]] та [[татарська мова|татарську]]. Згідно з переписом населення, 72&nbsp;% населення Королівства Румунія сповідували [[православ'я]], 7,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Греко-католицька церква|греко-католицизм]], 8&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[Римсько-католицька церква|римо-католицизм]], 3,9&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[кальвінізм]], 2,2&nbsp;%&nbsp;&nbsp;— [[лютеранство]]<ref name="populatia" />.