Наші гроші з Денисом Бігусом: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 70:
'''«Межигір'я-2. Версаль Іванющенка»'''<ref>https://www.youtube.com/watch?v=KAHP3OeZNYQ</ref><br/>
На початку 2014 року журналісти програми з'ясували, що народний депутат [[Юрій Іванющенко]], відомий як «смотрящий» президента [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]], завершує будівництво маєтку у [[Конча-Заспа|Кончі-Заспі]]. Будівництво розпочали 2012 року на території, яку раніше вкривав ліс. 35 га землі під маєтком вивели за часів мера [[Леонід Черновецький|Леоніда Черновецького]] на низку приватних кооперативів, а потім провели через низку переоформлень, переписуючи деякі ділянки по 6 разів<ref>https://bihus.info/druga-seriya-rosliduvannya-pro-palacovij-kompleks-soratnika-viktora-yanukovicha-yuriya-ivanyushenka-u-koncha-zaspi</ref>. Огляд карти показав, що це — найбільший приватний маєток у всій Конча-Заспі. Площею він поступався лише «[[Межигір'я (резиденція)|Межигір'ю]]» Віктора Януковича, яке займає три ділянки загалом у 140 га<ref>https://bihus.info/yura-yenakiyivskij-buduye-vlasne-mezhigirya-najbilshij-mayetok-u-konchi-zaspi</ref>.
Після сюжетів у ЗМІ [[Генеральна прокуратура України]] взялася відсудити землю під маєтком, однак за 3 роки так і не вдалось довести, що земля була украдена у Києва. Взимку 2014 року маєток був недобудованим. А оздоблювальні роботи і ремонт власники проводили вже після [[Революція гідності|Революції Гідності]] — в той час, коли тривав прокурорський процес<ref>https://kiev.pravda.com.ua/news/582c961b2e7cd/</ref>.
Рядок 121 ⟶ 119:
=== «Наші гроші. Досудились» ===
Спецпроект редакції програми «Наші гроші» про суди, суддів і судову реформу<ref>{{Cite web|url=https://bihus.info/projects/nasi-grosi-dosudilisa|title=Наші гроші. Досудилися. {{!}} Bihus.info — антикорупційні журналістські розслідування|website=bihus.info|language=uk|accessdate=2017-10-28}}</ref>.
Перший випуск проекту вийшов в ефір разом зі стартом судової реформи — 30 вересня 2016 року. За півроку «Досудилися» опублікували 26 випусків, чимало з яких мали вплив на подальшу кар'єру старих суддівських кадрів.
Ведуча — Аліса Юрченко.<br/>
Журналістський склад — Марина Ансіфорова, Юлія Самсонова та Євгенія Слівко.<br/>
У фокусі програми — добір у новий Верховний Суд<ref>https://www.youtube.com/watch?v=fENRlLpPtLw</ref> і переатестація в решті судів<ref>https://www.youtube.com/watch?v=PqnXMf9ENp4</ref>. Справи про хабарі власникам мантій<ref>https://www.youtube.com/watch?v=iA_XYya_rm8</ref>. Сумнівні суддівські рішення<ref>https://www.youtube.com/watch?v=iA_XYya_rm8</ref>. Судді, які отримували державне житло<ref>https://www.youtube.com/watch?v=9r4u7a6D5KM</ref> попри солідний перелік власної нерухомості. І законники, чиї статки неможливо пояснити офіційними доходами<ref>https://www.youtube.com/watch?v=cLJ3QcMjAzc</ref>.
Попри першочерговий задум створити розслідувальницьку програму про майно та декларації суддів, перший випуск програми вийшов в ефір в день запуску судової реформи, що частково «змістило» акцент програми. До розслідувальницького контенту додалися просвітницькі елементи перебігу судової реформи<ref>https://www.youtube.com/watch?v=698neg8dTXQ</ref>.
Проект став потужною інформаційною, аналітичною та юридичною підтримкою громадськості у боротьбі за прозорість у відборі нових суддів та проведенні реформи. Внаслідок розслідувань, деякі судді були відсторонені від діяльності, зокрема, одіозний суддя Артур Ємельянов, який подав [[Вища кваліфікаційна комісія суддів України|Вищій кваліфкомісії суддів]] документи на конкурс до нового Верховного Суду<ref>https://bihus.info/suddyu-yemelyanovafiguranta-rozsliduvannya-nashi-groshi-dosudilisya-vidstoronili-vid-suddivstva</ref>.
Завдяки проекту, вдалося не лише провести розслідування про задекларовані/не задекларовані активи суддів та їх спосіб життя, а й поінформувати населення про перебіг судової реформи в Україні. Матеріалами програми користуються у своїй діяльності інші [[громадські організації]], які займаються моніторингом судової реформи та підвищенням прозорості судової системи, зокрема, проект [[Чесно|Руху Чесно]] «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», Люстраційний комітет, ГО «Наші гроші», [[Transparency International]], ГО «Центр протидії корупції».
Після завершення спецпроекту, журналісти «Наших грошей» продовжують слідкувати за ходом судової реформи в Україні. Однією з найбільш актуальних тем є конкурс до оновленого [[Верховний Суд України|Верховного суду України]], а також діяльність державних органів, що контролюють судову владу, cеред яких Державна судова адміністрація, [[Вища кваліфікаційна комісія суддів України]] та [[Вища рада правосуддя]].
Рядок 144 ⟶ 142:
Крім того, голова нинішнього Верховного Суду Ярослав Романюк, який підтримував «[[Диктаторські закони 16 січня|закони 16-го січня]]» та ставив під сумнів законність судової реформи, теж пройшов далі до голосувань<ref>http://www.pravda.com.ua/rus/news/2017/07/7/7149032/</ref>.<br/>
'''Квартири «за врєдність» та таємне лігво Вовка<ref>https://www.youtube.com/watch?v=D6zhvzOYd7c</ref><br />'''Журналіст програми «Наші гроші» Марина Ансіфорова викрила корупційну схему, за допомогою якої п'ятеро суддів [[Окружний адміністративний суд Києва|Окружного адміністративного суду Києва]] спочатку отримали службове житло, а у грудні 2013-го року змогли вивести квартири із статусу службового. Схему вдалось втілити завдяки бездіяльності голови суду Павла Вовка, який не відреагував на прохання суддів і фактично дав їм можливість звернутися до суду, де їх позов щодо зміни статусу квартир було задоволено. Пізніше четверо з п'яти суддів приватизували житло, а суддя [[Аблов Євгеній Валерійович|Євгеній Аблов]] продав свою квартиру за 9 мільйонів гривень<ref>http://24tv.ua/ru/sudejskaja_izobretatelnost_kak_sluzhiteli_femidy_ispolzujut_sluzhebnoe_zhile_n840023</ref>.
▲Журналіст програми «Наші гроші» Марина Ансіфорова викрила корупційну схему, за допомогою якої п'ятеро суддів [[Окружний адміністративний суд Києва|Окружного адміністративного суду Києва]] спочатку отримали службове житло, а у грудні 2013-го року змогли вивести квартири із статусу службового. Схему вдалось втілити завдяки бездіяльності голови суду Павла Вовка, який не відреагував на прохання суддів і фактично дав їм можливість звернутися до суду, де їх позов щодо зміни статусу квартир було задоволено. Пізніше четверо з п'яти суддів приватизували житло, а суддя [[Аблов Євгеній Валерійович|Євгеній Аблов]] продав свою квартиру за 9 мільйонів гривень<ref>http://24tv.ua/ru/sudejskaja_izobretatelnost_kak_sluzhiteli_femidy_ispolzujut_sluzhebnoe_zhile_n840023</ref>.<br />
Сам голова Окружного адмінсуду столиці Павла Вовка теж опинився у фокусі розслідувань програми. Як виявили журналісти, суддя не проживає в задекларованій квартирі на лівому березі Дніпра, а добудовує маєток під Києвом разом із екс-дружиною Світланою<ref>https://bihus.info/eks-druzina-golovi-kiivskogo-sudu-zmusuvala-konserziv-brehati-so-vin-zive-u-zadeklarovanii-kvartiri</ref>. Будинок відсутній у декларації судді<ref>https://declarations.com.ua/declaration/nacp_ae4c9039-85e3-454d-8e85-e297f511f0a0</ref>, однак 26 травня 2017 року працівники Національного антикорупційного бюро під час обшуку застали Павла Вовка в цьому будинку разом з екс-дружиною<ref>https://bihus.info/nabu-obsukue-nezadeklarovanii-budinok-golovi-okruznogo-adminsudu-kieva-pavla-vovka</ref>.
| |||