Вікіпедія

Куліш Пантелеймон Олександрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Serge123456 (обговорення | внесок)
1 редагування
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Korwinski (обговорення | внесок)
3982 редагування
Відкат більшості правок Пивовар Анни. Причини: оригінальне дослідження, жодних джерел, не енциклопедичність
Рядок 34:
 
=== Дитинство ===
Народився у містечку [[Вороніж|Воронежі]] [[Глухівський повіт|Глухівського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] (тепер&nbsp;— [[Шосткинський район]] [[Сумська область|Сумської області]]). Був дитиною від другого шлюбу заможногодрібного хліборобамаєткового дворянина<ref name="ДО РОДОВОДУ КУЛІША">[http://history.org.ua/LiberUA/arh_zb/arh_zb.pdf ДО РОДОВОДУ КУЛІША]</ref> Олександра Андрійовича, який оходивпоходив зі старшинського козацького роду [[Куліші (рід)|Кулішів]] гербу [[Слєповрон (герб)|Сліповрон]]<ref name="ДО РОДОВОДУ КУЛІША" />, і доньки козацького сотника Івана Гладкого&nbsp;— Катерини:
{{Цитата|''Отъ дворянина жителя Воронѣжскаго Александра Андреева Сына Кулѣша и жени его Екатерини Иоанновой дочери родился сынъ Пантеліимонъ крещенъ сего іюля 27 го числа приходскимъ священникомъ Ілариономъ Безпалымъ, восприемникъ былъ ему отъ святаго Крещенія дворянинъ Евфимъ Симеоновъ сынъ Шкура''|40|''Запис у метричній книзі [[Трьохсвятительська церква (Вороніж)|Трьохсвятительської церкви]]''}}
На [[хутір|хуторі]] під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього й «духовна мати»&nbsp;— сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості й наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях «История Ульяны Терентьевны» (1852), «Феклуша» (1856) і «Яков Яковлевич» (1852). Здобувати освіту П. Кулішу було нелегко, навіть маючи неабиякий хист до літератури та малювання, бо і училище, і гімназія були [[Русифікація України|зросійщеними]], і він, як сам пізніше згадував, мав «доволі мороки, поки почав розмовляти так, як пишуть у книжках». Першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.
 
=== Навчання ===
Пантелеймон навчався спочатку в місцевого дяка Андрія,потім －упізніше у школі при церкві Св.Миколая, а згодом －уу Новгород-Сіверському повітовому училищі йта Новгород-Сіверській гімназії.Саме
в гімназії здібний юнак написав свій перший літературний твір “[[Циган]]” ,повштовхом до написання якого стала почута від матері народна казка .Тут він ознайомився з творами [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|П.Гулака-Артемовського]] ,[[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.Квітки-Основ'яненка]] ,віршами [[Йоганн Вольфганг фон Гете|Й.В.Ґете]], раніми повістями [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголя]] ,збірником українського фольклору в записах [[Максимович Михайло Олександрович|М.Максимовича]].
З Наприкінцікінця [[1830-ті|1830-х]] років Куліш&nbsp;— слухач лекцій у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському університеті]]. П. Куліш особисто познайомився і заприятелював з [[Максимович Михайло Олександрович|М. Максимовичем]]. Професор заохочував здібного студента до літератури, до збирання та дослідження [[Фольклор|фольклору]]. Мрія навчатися в університеті, що її плекав юнак із [[1834]] року, коли зробив першу невдалу спробу вступити до цього навчального закладу, обірвалася [[1841]] року. Куліш не мав документального свідоцтва про [[Дворяни|дворянське]] походження, хоча його батько й був із козацько-старшинського роду, а отже&nbsp;— й права навчатися в університеті. Кілька років слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті виявилися визначальними для його подальшої долі.
 
Куліш написав у той час «малоросійські оповідання» [[Російська мова|російською мовою]]&nbsp;— «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став» і «О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зеленой неделе», а також повість із народних переказів «Огненный змей».
Рядок 80 ⟶ 82:
 
=== Останні роки життя ===
Після антиукраїнської політики Російської імперії ([[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр 1863]] р.[[Емський указ]] [[1876]] р. про заборону всього українського ) П.Куліш розчарувався в громадсько-суспільній діяльності й оселився на хуторі [[Оленівка (Борзнянський район)|Мотронівка]] поблизу [[Борзна|Борзни]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] яку перейменував на честь дружини [[Ганнина Пустинь]] . Тут господарював, творив, зокрема, укладав зі своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи друком [[1879]] року цензура заборонила і вилучила з продажу. Це не зупинило вченого, письменника. Його погляд то знову сягає далекої Галичини, куди він посилає свою «Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року» в надії залучити до спільної культурницької діяльності українських і польських інтелігентів, то приглядається до [[Мусульманський світ|мусульманського світу]], передусім до етичних засад [[Іслам]]у (поема «[[Магомет і Хадиза]]», [[1883]], драма у віршах «[[Байда, князь Вишневецький]]», [[1884]]).
 
Куліш багато перекладав, особливо [[Вільям Шекспір|Шекспіра]], [[Гете]], [[Байрон]]а, [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллера]], [[Гейне]]. Видав у [[Женева|Женеві]] третю збірку поезій «Дзьвін» ([[1893]]). Готував до видання у Відні повний український переклад Біблії; завершував історіографічну працю у трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши», листувався з багатьма кореспондентами, переймався розбратом слов'янських націй, особливо шовіністичними заходами [[Польська шляхта|польської шляхти]] в [[Східна Галичина|Східній Галичині]] щодо українського населення, дбав про видання прогресивних журналів і газет. На жаль, лише небагато з його перекладів Шекспіра були опубліковані при житті. Американсько-український філолог [[Даниленко Андрій Іванович|Андрій Даниленко]] вважає безцінним вплив Куліша на формування як [[Український модернізм|модерної української культури]] того часу, так і на формування української [[Літературна мова|літературної мови]]<ref>Danylenko Andrii. From the Bible to Shakespeare: Pantelejmon Kuliš (1819—1897) and the Formation of Literary Ukrainian. Boston: Academic Studies Press, 2016</ref>.
 
Пантелеймон Куліш пішов з життя [[14 лютого]] [[1897]] року за робочим столом,перекладаючи Біблію.Похований на своєму хуторі Мотронівка.
 
== Кулішівка ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Куліш_Пантелеймон_Олександрович