Куліш Пантелеймон Олександрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
Відкат більшості правок Пивовар Анни. Причини: оригінальне дослідження, жодних джерел, не енциклопедичність |
||
Рядок 34:
=== Дитинство ===
Народився у містечку [[Вороніж|Воронежі]] [[Глухівський повіт|Глухівського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]] (тепер — [[Шосткинський район]] [[Сумська область|Сумської області]]). Був дитиною від другого шлюбу
{{Цитата|''Отъ дворянина жителя Воронѣжскаго Александра Андреева Сына Кулѣша и жени его Екатерини Иоанновой дочери родился сынъ Пантеліимонъ крещенъ сего іюля 27 го числа приходскимъ священникомъ Ілариономъ Безпалымъ, восприемникъ былъ ему отъ святаго Крещенія дворянинъ Евфимъ Симеоновъ сынъ Шкура''|40|''Запис у метричній книзі [[Трьохсвятительська церква (Вороніж)|Трьохсвятительської церкви]]''}}
На [[хутір|хуторі]] під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього й «духовна мати» — сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості й наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях «История Ульяны Терентьевны» (1852), «Феклуша» (1856) і «Яков Яковлевич» (1852). Здобувати освіту П. Кулішу було нелегко, навіть маючи неабиякий хист до літератури та малювання, бо і училище, і гімназія були [[Русифікація України|зросійщеними]], і він, як сам пізніше згадував, мав «доволі мороки, поки почав розмовляти так, як пишуть у книжках». Першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.
=== Навчання ===
Пантелеймон навчався спочатку в місцевого дяка Андрія,
З Куліш написав у той час «малоросійські оповідання» [[Російська мова|російською мовою]] — «О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став» і «О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зеленой неделе», а також повість із народних переказів «Огненный змей».
Рядок 80 ⟶ 82:
=== Останні роки життя ===
Куліш багато перекладав, особливо [[Вільям Шекспір|Шекспіра]], [[Гете]], [[Байрон]]а, [[Йоганн-Фрідріх Шиллер|Шиллера]], [[Гейне]]. Видав у [[Женева|Женеві]] третю збірку поезій «Дзьвін» ([[1893]]). Готував до видання у Відні повний український переклад Біблії; завершував історіографічну працю у трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши», листувався з багатьма кореспондентами, переймався розбратом слов'янських націй, особливо шовіністичними заходами [[Польська шляхта|польської шляхти]] в [[Східна Галичина|Східній Галичині]] щодо українського населення, дбав про видання прогресивних журналів і газет. На жаль, лише небагато з його перекладів Шекспіра були опубліковані при житті. Американсько-український філолог [[Даниленко Андрій Іванович|Андрій Даниленко]] вважає безцінним вплив Куліша на формування як [[Український модернізм|модерної української культури]] того часу, так і на формування української [[Літературна мова|літературної мови]]<ref>Danylenko Andrii. From the Bible to Shakespeare: Pantelejmon Kuliš (1819—1897) and the Formation of Literary Ukrainian. Boston: Academic Studies Press, 2016</ref>.
Пантелеймон Куліш пішов з життя [[14 лютого]] [[1897]] року
== Кулішівка ==
|