Відкрити головне меню

Зміни

Коректура
|Карта розташування = Україна Тернопільська область
}}
{{coord|48|44|07.0|N|25|58|34.6|E|region:UA_type:landmark_source:kolossus-ruwiki|display=title}}'''Оптимісти́чна''' — гіпсова [[печера]], [[геологічна пам'ятка природи]] загальнодержавного значення в [[Україна|Україні]]. Розташована в межах [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]], в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв. 2, вид. 7).
{{coord|48|44|07.0|N|25|58|34.6|E|region:UA_type:landmark_source:kolossus-ruwiki|display=title}}
'''Оптимісти́чна''' — гіпсова [[печера]], [[геологічна пам'ятка природи]] загальнодержавного значення в [[Україна|Україні]]. Розташована в межах [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], на південний захід від села [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]], в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв. 2, вид. 7).
 
Пам'ятка природи перебуває у віданні Львівської міської громадської організації — спелеоклубу «Циклоп». Статус надано 1971 року.
Сумарна закартована довжина ходів становить понад 260 км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що зумовлено численністю та звивистістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20 м від поверхні. Печера сильно замулена глиною. Трапляються [[сталактит]]и, освіти, [[геліктит]]и.
 
Занесена до [[Книга рекордів Гінесса|Книги рекордів ГінессаГіннеса]] як найдовша у світі [[гіпс]]ова [[печера]], найдовша печера [[Євразія|Євразії]] та п'ята за довжиною серед печер світу<ref>{{Cite web|url=http://www.caverbob.com/wlong.htm|title=Рейтинг печер світу|last=Gulden|first=Bob|date=|website=http://www.caverbob.com/wlong.htm|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>.
 
У 2010&nbsp;році ввійшла до складу [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»|національного природного парку «Дністровський каньйон»]].
Печера горизонтальна, [[лабіринт]]ового типу, закладена у 20—25-метровій товщі [[гіпс]]ів на глибині 60—80 метрів. Складається з 15 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.
 
Окремі райони закладені в різних геологічних блоках зіз різною історією їхнього розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, що були відкриті у різні роки. Дослідження деяких зіз них ще триває.
 
Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер зіз більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них «''Aqva vitae''» з площею поверхні 82 м². Крім цього, є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівня води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа Вода та південний захід району Центрального. Сезонними повенями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1—2 тижнів.
Вже було проведено понад 260 експедицій. У дослідженнях печери брали участь також спелеологи з інших країн: [[Болгарія|Болгарії]], [[Польща|Польщі]], [[Росія|Росії]] тощо.
 
У міру того як тривали дослідження печери, виникала необхідність у нових підземних базових таборах. На [[2008]] рік їх було 15. «Оазис», один із найвіддаленіших підземних таборів, розташований на периметрі печери, є також і найзручнішим: прямо в таборі є резервуар зіз чистою водою, колонкою для її викачування, близько 700 літрів запасу води, спальні місця на півсотні чоловік і нове кухонне начиння.
 
На даний час{{коли}} розвідана довжина печери становить понад 250&nbsp;км.
У районі Глобусів у галереї «Циклоп» був обладнаний перший в історії печери базовий табір. Але в той час у печері ще не була знайдена вода, і воду доводилося носити в [[каністра]]х з поверхні.
 
На південному заході район Глобусів через єдиний прохід з'єднується з Новим районом. Ще його називають Центральний. Це найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3&nbsp;км. У західній частині району вперше була знайдена вода, що дозволилодало змогу поставити там табір, що діє досі. У центральній та південній частині району ледве чи не найгустіша мережа ходів у всій печері. Щілиноподібні коридори часто поширені в нижній третині, іноді утворюють просторі галереї, що буяють кристалами,&nbsp;— «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», «Краківська» й інші. На перетині різних ходів у результаті обвалів утворилися великі гроти й зали, захаращені великими брилами. У цій частині печера має дво- або навіть триповерхову будову. Перший поверх&nbsp;— «підвали»&nbsp;— найрозвиненіший у центральній і південній частинах району. Це широкі й невисокі ходи з пологими склепіннями. Над першим поверхом практично по всьому лабіринту розташований другий поверх. Це високі, щілиноподібні коридори [[Готична архітектура|готичного]] типу. Стіни в Новому районі переважно темні, місцями вкриті сліпучо-білими іскристими кристалами. Трапляються також жовто-рожеві прозорі кристали пластинчастого гіпсу, що досягають іноді одного метра у перерізі.
 
На захід від Нового району тягнеться в північно-західному напрямку Далекий район. Його загальна довжина 22,15&nbsp;км. Стіни тут переважно білі, місцями всипані зовсім прозорими кристалами. В Далекому районі розташовані такі величезні галереї, як «Аспірантська»&nbsp;— завдовжки 180&nbsp;м і завширшки 15&nbsp;м, «Шипуча»&nbsp;— завдовжки 190&nbsp;м, «Львівська»&nbsp;— 80&nbsp;м. Дуже багато завалів. Пересуватися доводиться стрибаючи з каменя на камінь, лазячи по скелях, деручись у розпірках. Пройшовши останній завал, можна потрапити до прямих, рівних коридорів, де можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотаво-жовті, іноді білі, з різноманітними візерунками. Це район Озерний. На північному периметрі є величезний зал із завалом. Спустившись тут вниз, можна побачити озеро, що йде під стіну, а далі&nbsp;— друге й третє. Зал назвали «Аква-Віта», а район&nbsp;— Озерний. Найцікавіше те, що рівень води в озерах від дня відкриття печери жодного разу не змінювався, тоді як в інших районах Оптимістичної та у розташованій неподалік печері [[Печера «Озерна»|Голубі Озера]] він коливається з амплітудою до 2 метрів. Надзвичайною красою в Озерному районі вирізняються галереї «Дванадцяти апостолів», «Гонолулу», «Паміро-Алтайська», зал «Григорія Сковороди». Кристали в цьому районі не дуже великі, зате їх дуже багато й вони мають дивовижні форми&nbsp;— на стінах голки, їжачки, а підлога наче посипана снігом.
 
Найкрасивішим районом вважають Заозерний. Потрапити туди можна, подолавши завал у залі «Аква-Віта». Грандіозні обсяги, кольорові стіни і склепіння&nbsp;— смуги світлі, темні, червоні, жовті, якісь кола, зиґзаґи. А кристали&nbsp;— від дрібних, наче іній, до величезних, завбільшки із пляшку з-під шампанського, зовсім прозорих. Побачити цей музей природи&nbsp;— гідна нагорода тим, хто не злякався труднощів і переборов майже 5-кілометровий шлях, де доводиться йти навкарачки чи зігнувшись, то стрибаючи по каменях, то лазячи по скелях, пробираючись у розпірках. Полегшує шлях те, що на трасі обладнані підземні табори, де можна відпочити, випити гарячого чаю, перекусити. Для багатоденних подорожей під землею підземні табори постачають запасом продуктів, [[Примус (прилад)|примусами]], там є всі умови для ночівлі, готування повноцінної гарячої їжі. Досвідчені спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню Оптимістичної, гарантують безпеку подорожі, необхідні зручності для відпочинку, допоможуть перебороти труднощі пересування печерою.
 
==Озера==
 
== Рекорди ==
* Це найдовша у світі гіпсова печера.<ref>{{РП}}.&nbsp;— С. 51</ref>, яка увійшла в Книгу рекордів Гіннеса.
* Виявлені тут [[геліктит]]и своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у [[вапняк]]ових печерах.
[[Файл:Optymistychna_Cave_RB.jpg|thumb|200px|Кристали]]
13 099

редагувань