Австро-Угорщина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Скасовано останні 4 редагування (185.76.69.182) і відновлено версію 24724903 Andrew J.Kurbiko |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Австрія (значення)}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name =
|conventional_long_name = Австро-Угорська монархія
|common_name = Австро-Угорщини
|continent = Європа
|country = Австрія, Угорщина, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія, Італія, Чорногорія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Україна
|era = [[Неоімперіалізм]] / [[Перша світова війна]]
|status = Імперія
|p1 = [[Австрійська імперія]]
|flag_p1 = Flag_of_the_Habsburg Monarchy.svg
|image_p1 = [[Файл:Flag_of_the_Habsburg Monarchy.svg|20px|Австрійська імперія]]
|s1 = [[Німецька Австрія]]
|flag_s1 = Flag of Austria.svg
|image_s1 = [[Файл:Flag of Austria.svg|20px|Німецька Австрія]]
|s2 = [[Угорська Демократична Республіка]]
|flag_s2 = Civil Ensign of Hungary.svg
|image_s2 = [[Файл:Civil Ensign of Hungary.svg|20px|Угорська Демократична Республіка]]
|s3 = [[Перша Чехословацька Республіка]]
|flag_s3 = Flag of Czechoslovakia.svg
|image_s3 = [[Файл:Flag of Czechoslovakia.svg|20px|Перша Чехословацька Республіка]]
|s4 = [[Західноукраїнська Народна Республіка]]
|flag_s4 = Flag of Ukraine.svg
|image_s4 = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|Західноукраїнська Народна Республіка]]
|s5 = [[Польська Республіка (1918—1939)|Друга Річ Посполита]]
|flag_s5 = Flag of Poland.svg
|image_s5 = [[Файл:Flag of Poland.svg|20px|Друга Річ Посполита]]
|s6 = [[Держава Словенців, Хорватів і Сербів]]
|flag_s6 = Flag of the State of Slovenes, Croats and Serbs.svg
|image_s6 = [[Файл:Flag of the State of Slovenes, Croats and Serbs.svg|20px|Держава Словенців, Хорватів і Сербів]]
|s7 = [[Королівство Сербія]]
|flag_s7 = State Flag of Serbia (1882—1918).svg
|image_s7 = [[Файл:State Flag of Serbia (1882-1918).svg|20px|Королівство Сербія]]
|s8 = [[Королівство Італія (1861-1946)|Королівство Італія]]
|flag_s8 = Flag_of_Italy_(1861—1946).svg
|image_s8 = [[Файл:Flag of Italy (1861-1946) crowned.svg|20px|Королівство Італія]]
|s9 = [[Королівство Румунія]]
|flag_s9 = Flag of Romania.svg
|image_s9 = [[Файл:Flag of Romania.svg|20px|Королівство Румунія]]
|government_type = [[Конституційна монархія|Конституційна]] [[дуалістична монархія]] ([[персональна унія]])
|year_start = 1867
|year_end = 1918
|event_start = [[Австро-угорський компроміс]]
|date_start = [[1 березня]] [[1867]]
|event_end = Мирні угоди
|date_end = [[Сен-Жерменський мирний договір 1919|10 вересня 1919]] та [[Тріанонський договір|4 червня 1920]]
|event1 = Незалежність [[Чехословаччина|Чехословаччини]]
|date_event1 = [[28 жовтня]] [[1918]]
|event2 = Незалежність [[Держава Словенців, Хорватів і Сербів|Держави СХС]]
|date_event2 = [[29 жовтня]] [[1918]]
|event3 = [[Банат, Бачка і Бараня|Воєводина]] увійшла до складу Сербії
|date_event3 = [[25 листопада]] [[1918]]
|event4 = Розпад імперії
|date_event4 = [[31 жовтня]] [[1918]]
|image_flag = Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg
|flag = Прапор Австро-Угорщини
|flag_type = Цивільний прапор
|image_coat = Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg
|symbol = Герб Австро-Угорщини
|symbol_type = Великий герб
|image_map = Austro-Hungarian Monarchy (1914).svg
|image_map_caption = Австро-Угорщина у 1914 році
|capital = [[Відень]] <small>(головна, Австрія)</small><br/>[[Будапешт]] <small>(Угорщина)</small>
|national_motto = {{lang-la|Indivisibiliter ac Inseparabiliter}}<br/><small>Неподільні та нерозлучні</small>
|national_anthem = {{lang-de|[[Volkshymne]]}}<br/><small>Народний гімн</small><br/>
|common_languages = [[Німецька мова|Німецька]], [[угорська мова|угорська]], [[чеська мова|чеська]], [[польська мова|польська]], [[українська мова|українська]], [[румунська мова|румунська]], [[хорватська мова|хорватська]], [[італійська мова|італійська]]
|religion = [[Римо-Католицька Церква|Римо-католицизм]], [[протестантизм]], [[православ'я]], [[юдаїзм]], [[суннізм]]
|currency = [[Австро-угорський гульден|Гульден]]<br/>[[Австро-угорська крона|Крона]] <small>(з 1882)</small>
|leader1 = [[Франц Йосиф I]]
|leader2 = [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карл I та IV]]
|year_leader1 = 1867—1916
|year_leader2 = 1916—1918
|title_leader = [[Імператор Австрії|Імператор]]-[[Король Угорщини|Король]]
|representative1 = [[Фрідріх фон Бейст]] <small>(перший)</small>
|representative2 = [[Генріх Ламмаш]] <small>(останній)</small>
|year_representative1 = 1867
|year_representative2 = 1918
|title_representative = [[Міністр-президент Австрії|Міністр-президент]]
|deputy1 = [[Андраші Дюла (старший)|Андраші Дюла]] <small>(перший)</small>
|deputy2 = [[Янош Хадік]] <small>(останній)</small>
|year_deputy1 = 1867—1871
|year_deputy2 = 1918
|title_deputy = [[Прем'єр-міністри Угорщини|Прем'єр-міністр]]
|legislature = [[Райхсрат]],<br/>[[Парламент Угорщини]]
|house1 = Палата лордів <small>(Австрія)</small>,<br/>палата магнатів <small>(Угорщина)</small>
|type_house1 = <!--- За замовченням: «Верхня палата»--->
|house2 = Палата представників <small>(Австрія, Угорщина)</small>
|type_house2 = <!--- За замовченням: «Нижня палата»--->
|stat_year1 = 1914
|stat_area1 = 676615
|stat_pop1 = 52800000
|today = {{AUT}}<br/>{{BIH}}<br/>{{ITA}}<br/>{{POL}}<br/>{{ROM}}<br/>{{SER}}<br/>{{SVK}}<br/>{{SVN}}<br/>{{HUN}}<br/>{{UKR}}<br/>{{CRO}}<br/>{{CZE}}<br/>{{MNE}}
}}
'''А́встро-Уго́рщина''' ({{lang-de|Österreich-Ungarn}}) — у [[1867]]—[[1918]] роках [[дуалістична монархія]] в [[Центральна Європа|Центральній Європі]]. Федерація [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] та [[Королівство Угорщина (1526—1867)|Угорського королівства]]. Займала терени сучасної [[Австрія|Австрії]] та [[Угорщина|Угорщини]], а також [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Словенія|Словенії]], [[Чорногорія|Чорногорії]], частини [[Італія|Італії]], [[Польща|Польщі]], [[Румунія|Румунії]], [[Сербія|Сербії]], [[Україна|України]]. Очолювалася [[імператори Австрії|імператорами]] з австрійського дому [[Габсбурги|Габсбургів]] — [[Франц Йосиф I|Францом-Йосифом]] ([[1867]]—[[1916]]) і [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом I]] ([[1916]]—[[1918]]). Заснована після [[Австро-угорський компроміс|компромісної угоди]] між Австрією і Угорщиною. Столиця — [[Відень]]. Офіційною мовою була [[німецька]]. Панівна конфесія — [[Католицька церква в Австрії|католицизм]]. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали [[австрійці|австрійські німці]] та [[угорці]]. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. У [[1918]] році внаслідок поразки у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] розпалась на ряд незалежних держав.
== Назва ==
* '''А́встро-Уго́рщина''' ({{lang-de|Österreich-Ungarn}}) — коротка назва.
* '''Австро-Угорська монархія''' ({{lang-de|Österreichisch-Ungarische Monarchie}}, {{lang-hu|Osztrák-Magyar Monarchia}}) — обидві держави (Австрія і Угорщина) є одночасно і об'єднаними (в якихось сферах) і, водночас, незалежними (в більшості сфер).
* '''Австрія''' — коротка назва.
* '''Королівства і землі, представлені в Рейхсраті та Землі Священної Угорської корони Святого Стефана''' ({{lang-de|Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder und die Länder der heiligen ungarischen Stephanskrone}}) — офіційно з [[14 листопада]] [[1868]] року
== Історія ==
{{Історія Австрії}}
{{Історія Угорщини}}
=== Утворення Австро-Угорщини ===
У середині [[19 століття|XIX сторіччя]] багатонаціональна [[Австрійська імперія]] перебувала у стані глибокої [[Економічна криза|економічної]] та [[Політична криза|політичної кризи]]. Розбіжності між окремими частинами імперії, особливо між Австрією та Угорщиною, які стали особливо відчутні під час [[Революції 1848—1849 років|революційних подій]] [[1848]]–[[1849]] років та після поразки Відня в [[Австро-Прусська війна|Австро-Прусській війні]] [[1866]] року, становили реальну загрозу існуванню імперії [[Габсбурги|Габсбургів]]. У цій ситуації австрійський уряд запропонував укладення угоди, яка б надавала Угорщині значних автономних прав.
21 грудня [[1867]] року [[імператор]] [[Франц Йосиф I]] ([[1848]]–[[1916]]) затвердив австро-угорську угоду і [[Груднева Конституція 1867|конституцію Австрії]]. Австрійська імперія була перетворена на двоєдину (дуалістичну) державу, яка дістала назву ''Австро-Угорська імперія''. [[Угорщина]] отримала політичну та адміністративну автономію, власний уряд та [[парламент]] — сейм.
На чолі Австро-Угорської імперії стояв [[Імператор Австрії|австрійський імператор]] з династії [[Габсбурги|Габсбургів]], який одночасно мав [[титул]] [[Король Угорщини|короля Угорщини]]. Формально його влада була обмежена [[Райхсрат]]ом в Австрії та сеймом в Угорщині. За положеннями нової австрійської конституції Райхсрат — двопалатний парламент — складався з Палати панів і Палати депутатів (всього 525 [[депутат]]ів). До Палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначати довічних членів. Ними, зокрема, були [[митрополит]] [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]] та [[письменник]] [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]].
Палата депутатів формувалася за допомогою виборів від окремих провінцій. [[Виборче право]] було обмежено [[Майновий ценз|майновим]] і віковим цензом та куріальною системою. [[1873]] року було запроваджено [[прямі вибори]] від трьох курій (1 — великої земельної власності, 2 — торгово-промислових палат, 3 — більших міст) крім сільської (включно з малими містами). Внаслідок зниження майнового цензу для міських і сільських курій з 10 до 5 гульденів річного прямого податку, [[1882]] року значно зросла кількість виборців, однак уряд відмовився запровадити загальне виборче право.
Чергова виборча реформа [[1896]] року встановила 5-у курію, що мала обиратися на основі загального виборчого права (посилала в парламент 72 депутати). [[1907]] року було запроваджено загальне виборче право для чоловіків віком від 24 р. і ліквідовано куріальну систему виборів. Спільними для всієї імперії були 3 міністерства: закордонних справ, військове та морське і міністерство фінансів. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин держави здійснювалася спеціальними «делегаціями», які скликалися щорічно по черзі у [[Відень|Відні]] та [[Будапешт]]і. До їхнього складу входили по 60 делегатів від Райхсрату та Сейму. Видатки на загальноімперські потреби розподілялися пропорційно для обох частин імперії, за спеціально укладеною угодою. [[1867]] року [[квота]] встановлювалася у 70 % для Австрії і 30 % — для Угорщини.
Австро-угорська угода [[1867]] року не вирішила всіх розбіжностей між окремими частинами імперії. Незадоволеними були, насамперед, [[Чехія]] і [[Хорватія в унії з Угорщиною|Хорватія]]. З останньою [[1868]] року, за сприяння Відня, Угорщина уклала угоду, яка на деякий час послабила суперечки. Однак із Чехією домовитися не вдалося. Її представники подали у Райхсрат декларацію, в якій вимагали надання Чехії, Моравії та Сілезії (так званим [[Землі Богемської Корони|землям корони Святого Вацлава]]) прав, аналогічних угорським. Внаслідок тривалої боротьби австрійський уряд був змушений піти на деякі поступки (дозвіл вживання [[чеська мова|чеської мови]] в адміністрації та шкільництві, поділ [[Празький університет|Празького університету]] на чеський і [[Німецька мова|німецький]] та інше), однак повністю вирішити всі суперечності не вдалося.
Існування [[Русини|українців]] на [[Закарпаття|Закарпатті]] взагалі не визнавалося угорською владою. [[1868]] року сейм у Будапешті оголосив усе населення краю угорською нацією. На [[Буковина|Буковині]] та [[Галичина|Галичині]] становище було дещо кращим. На цих землях виникли й успішно розвивалися українські культурно-просвітницькі організації («[[Просвіта]]», [[Наукове товариство імені Шевченка]]) та політичні партії, українські представники були у рейхсраті та провінційних сеймах. Однак і тут українці перебували у нерівноправному становищі. У Галичині влада фактично належала полякам, а на Буковині — німцям та румунським боярам. Офіційною мовою в Галичині була [[польська мова|польська]], а на Буковині — [[німецька мова|німецька]].
Зовнішня політика Австро-Угорської імперії після поразок у війнах з Німеччиною та Італією була спрямована переважно на [[Балкани]]. [[1878]] року [[Збройні сили Австро-Угорщини|австро-угорські війська]] [[окупація|окупували]] [[Боснія|Боснію]] і [[Герцеговина|Герцеговину]]. Анексія окупованих територій [[5 жовтня]] [[1908]] року призвела до загострення відносин Австро-Угорської імперії з [[Російська імперія|Російською імперією]], результатом чого стало укладення таємної угоди з [[Німецька імперія|Німецькою імперією]] [[7 жовтня]] [[1879]] року. [[1882]] року до цього договору приєдналася [[Італія]], завершивши, таким чином, створення воєнно-політичного блоку — [[Троїстий союз|Троїстого Союзу]], спрямованого проти [[Франція|Франції]] та Російської імперії.
=== Проект реформи Австро-Угорщини ===
{{main|Сполучені Штати Великої Австрії}}
До початку XX століття стало явним, що державний організм, де дві нації домінують над дев'ятьма в принципі нежиттєздатний, що підтверджувалось численними терористичними актами, повстаннями, демонстраціями та заворушеннями.
[[Франц Фердинанд]] планував радикально перекроїти карту Австро-Угорської імперії, створивши напівавтономні штати, кожен з яких представляв би одну з 11 націй імперії. Разом вони мали б утворити велику [[Конфедерація|конфедерацію]] — Сполучені Штати Великої Австрії. Але план реформ не був втілений у життя через [[Сараєвське вбивство|убивство ерцгерцога]] та початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]], внаслідок якої зникла сама імперія.
=== [[Перша світова війна]] ===
[[28 червня]] [[1914]] року у [[Сараєво]] було вбито спадкоємця австрійського престолу [[ерцгерцог]]а [[Франц Фердинанд|Франца Фердинанда]], що стало приводом для початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]]–[[1918]] років.
[[28 липня]] [[1914]] року Австро-Угорська імперія оголосила війну [[Королівство Сербія|Сербії]], а [[6 серпня]] [[1914]] року — [[Російська імперія|Російській імперії]]. На фронті чехи, словаки, українці і хорвати переходили на бік росіян, відмовлялися йти в наступ. Армія зазнавала серйозних воєнних поразок. [[Революція 1917|Революція в Російській імперії]] справила великий вплив на трудящих.
Навесні [[1918]] року Австро-Угорщина разом з Німеччиною окупувала Україну. Спілкування з революційними масами, боротьба українського народу проти загарбників призвели до швидкого революціонізування окупаційних військ. Солдати, що поверталися, приносили з собою ліві ідеї. Все частіше почали вибухати [[страйк]]и і [[демонстрація|демонстрації]] проти війни, в тому числі в армії.
Війна Австро-Угорської імперії проти країн [[Антанта|Антанти]] [[1914]]–[[1918]] років в союзі з Німецькою імперією, [[Болгарія|Болгарією]] та [[Османська імперія|Османською імперією]] завершилася [[Розпад Австро-Угорської імперії|крахом імперії]].
=== Розпад імперії ===
{{main|Розпад Австро-Угорської імперії}}
У жовтні-листопаді [[1918]] року угорські, чеські, словацькі, а незабаром також і австрійські війська почали тікати з фронту. Почалась революція. Австро-Угорщина підписала з [[Антанта|Антантою]] 3 листопада Падуанське перемир'я, фактично капітуляцію.
На землях Австро-Угорщини утворилися самостійні держави: [[Західноукраїнська Народна Республіка]], [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацька Республіка]], [[Королівство сербів, хорватів і словенців]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]], [[Перша Австрійська Республіка|Австрійська Республіка]], [[Угорщина]]. Частина колишніх територій Австро-Угорської імперії:
* [[Австрійське Примор'я]], [[Рієка]] і [[Больцано (провінція)|Південний]] [[Тіроль (історична область)|Тіроль]] відійшли до [[Королівство Італія (1861—1946)|Італії]];
* частина [[Трансільванія|Трансільванії]], [[Банат]] і [[Буковина]] — [[Королівство Румунія|Румунії]];
* [[Східна Галичина]] в червні-липні [[1919]] року була захоплена [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською Республікою]].
[[Українська етнічна територія|Етнічні українські землі]] Австро-Угорщини були розділені між трьома державами:
* [[Закарпаття|Закарпатська Україна]] опинилася під владою [[Перша Чехословацька Республіка|Праги]],
* [[Буковина]] — [[Королівство Румунія|Бухареста]],
* [[Галичина]] — [[Польська Республіка (1918—1939)|Варшави]].
== Територія ==
[[Файл:Austria-Hungary_map_ua.svg|thumb|left|360x360px|Австро-Угорщина. [[1878]]–[[1918]] роки: 1. [[Королівство Богемія]], 2. [[Герцогство Буковина]], 3. [[Каринтія]], 4. [[Крайна]], 5. [[Далмація]], 6. [[Королівство Галичини та Володимирії]], 7. [[Австрійське Примор'є]], 8. [[Нижня Австрія]], 9. [[Маркграфство Моравія]], 10. [[Зальцбург]], 11. [[Австрійська Сілезія]], 12. [[Штирія]], 13. [[Тіроль]], 14. [[Верхня Австрія]], 15. [[Форарльберґ]], 16. [[Угорщина]], 17. [[Хорватія і Славонія]], 18. [[Боснія і Герцеговина]].|left]]
[[Територія]] Австро-Угорської імперії становила 676 545 [[км²]].
В адміністративно-географічному плані поділялася на дві частини: [[Цислейтанія|Цислейтанію]] — до річки [[Лейта|Лейти]], по якій раніше проходив фактичний [[кордон]] між Австрією та Угорщиною, й [[Транслейтанія|Транслейтанію]] — Землі корони [[Святий Стефан|Святого Стефана]].
Рядок 37 ⟶ 194:
== Населення ==
[[Файл:Austria hungary 1911.jpg|thumb|left|350px|[[етнос|Етнічна]] карта Австро-Угорщини.]]
Австро-Угорщина була багатонаціональною державою, в якій у 1908 році проживало 50 293 000 осіб 25 [[нація|націй]] та [[народність|народностей]]. Найчисельнішими з них були [[німці]], [[угорці]], [[чехи]], [[українці]], [[поляки]], [[словаки]], [[хорвати]] та [[румуни]]. Українців [[1910]] року налічувалось 4,178 млн осіб, що становило 8 % населення імперії. Крім них було також понад 400 тисяч латинників (обернених на [[католицизм]] українців) та пословачених українців<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii004.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина. (Текст ЕУ-2)]. — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1. — С. 17.</ref>.
Зі зростанням капіталістичної економіки на національних краях, зокрема в Чехії, посилилися національні суперечності. Тому національне питання в Австро-Угорщині було віссю політичного життя. Панівні класи розглядали Боснію, Галичину, Словаччину та інші слов'янські краї як колонії (див. [[Австро-угорський компроміс#Реакція і спроби реформ]]). В економічному і культурному житті Галичини панувала [[польська шляхта]], на яку спирався австрійський уряд.
=== Найбільші міста<ref>Kogutowicz Károly, Hermann Győző: ''Zsebatlasz: Naptárral és statisztikai adatokkal az 1914. évre.'' Magyar Földrajzi Intézet R. T., Budapest 1913, S. 69, 105.</ref> ===
Рядок 210 ⟶ 369:
| align=right | 62,733
|}
== Збройні сили ==
| |||