Православна церква Чеських земель і Словаччини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Pavlo4 (обговорення | внесок)
м Православна церква в чеських землях і в Словаччині
Рядок 1:
{{Церква|назва=Православна церква Чеськихв земельчеських землях і Словаччинив Словаччині<br/><small>{{lang-cs|Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku}}<br/>{{lang-sk | Pravoslávna cirkev v českých krajinách a na Slovensku}}<br/>{{lang-chu|{{noitalic | Православна це́рковь въ че́шскіхъ землѧхъ и҆ Слова́кїи}}}}</small>|прапор=|опис прапора=|герб=Čs. pravoslavná církev.jpg|опис герба=|фото=Presov slovakia 1171.JPG|підпис={{нп|Собор Святого Олександра Невського (Пряшів) | Собор Олександра Невського | sk | Chrám svätého Alexandra Nevského (Prešov)}}|засновник=Рівноапостольні [[Кирило і Мефодій]] (згідно з церковним переданням)|дата заснування=863|самостійність=[[1951]] від РПЦ|визнання=1998|перший предстоятель=|останній предстоятель=|предстоятель=[[Ростислав (Ґонт)]], архієпископ [[прешівська єпархія|Пряшівський]], [[митрополит чеських земель та Словаччини]]|центр=[[Прага]], [[Чехія]]<br/>[[Прешов]], [[Словаччина]]|кафедра=|резиденція=[[Прешов]]|територія={{ПрТ|Чехія}}, {{ПрТ|Словаччина}}|закордоном=|мова=|музика=|календар= [[Новоюліанський календар|новоюліанський]] <ref> [http://www.liturgica.ru/bibliot/kalender.html В. Ф. Хулап Реформа календаря і пасхалії: історія і сучасність].</ref>|єпископи=6|єпархії=4|семінарії=|монастирі=|парафії=|священики=|ченці=|вірні=69 666|веб-сайт=https://orthodox.sk}}
[[Файл:Pravoslavny katedralni chram sv. Cyrila a Metodeje Resslova Praha.jpg|thumb|350px|Кафедральний собор св Кирила і Мефодія у Празі]]
'''Православна церква Чеськихв земельчеських землях і Словаччинив Словаччині''' ({{lang-cz|Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku}})&nbsp;— [[автокефальна церква|автокефальна]] [[помісна церква|помісна]] [[православ'я|православна]] церква, що має 14-те місце в [[диптих (релігія)|диптиху]] автокефальних помісних Церков. Юрисдикція&nbsp;— [[Чехія]] і [[Словаччина]].
 
== Історія ==
Рядок 20:
 
Одночасно, загальне невдоволення й критика Римського єпископату спровокувала до [[схизма|схизми]], та створення у [[1920]] році [[Чехословацька гуситська церква|гуситської церкви]].
В процесі її формування, відокремилася група, що поставила собі за мету відродження у Чехії та Словаччині Кирило-мефодіївської традиції і відродження слов'янського обряду (глаголичного). На чолі цього руху стояв ксьондз [[Матей Павлик|Матєй Павлік]] (чеськ. Matěj Pavlík), який 1921 року встановив контакт із [[Сербська православна церква|Сербським патріархатом]] і прийнявши ім'я ГораздаҐоразда ІІ отримав єпископську хіротонію в [[Белград]]і.
 
У перші роки свого існування ця церква була підпорядкована Сербській православній церкві і переважно складалася з колишніх вірних католицької церкви.
 
15 червня 1922&nbsp;року на загальних зборах православної громади було обрано єпископом для території Чехії, Моравії та Сілезії архімандрита Антоніна (Брабеца)Їндржіха Брабця (чеськ. Antonín Jindřich Brabec), який до цього тривалий час був душпастирем Чехівчехів [[Волинь|Волині]]. 30 серпня 1922&nbsp;року Міністерство шкіл і народної освіти затвердило рішення зборів. Цього ж дня було розіслано листи до Константинопольського патріарха Мелетія (Метаксакиса), сербського патріарха Димитрія (Павловича), голови РПЦ за кордоном митрополита Антонія (Храповицького), керуючого РПЦ в Західній Європі митрополита Євлогія (Георгієвського). Від двох останніх Савватій (ВрабецБрабець) отримав вітальні телеграми.
 
Члени «"Православної Чеської релігійної громади»" звернулися до сербського патріарха з проханням висвятити Савватія єпископом. Синод сербської церкви відмовив. Тоді Антонін (БрабецБрабець), заручившись підтримкою жителів 28 сіл Підкарпатської Русі, подав 30 грудня 1922&nbsp;року прохання про хіротонію до Константинополя. Константинопольський патріарх Мелетій (Метаксакис) 4 березня 1923&nbsp;року висвятив Савватія в архієпископи з титулом «архієпископ Празький і всієї Чехословаччини». 6 березня 1923&nbsp;року було видано [[томос]], який затвердив це призначення.
 
Згідно з розпорядженням патріарха Мелетія на території Чехословаччини мали утворюватися три єпархії: Празька, Моравська та Карпатська. Про видання [[томос]]у було повідомлено офіційним листом митрополита Антонія (Храповицького), а 1 червня 1923&nbsp;року його прийняв до відома архієрейський собор [[Російська православна церква|РПЦ]]. Сербський синод висловив рішучий протест проти дій Константинопольського патріарха. Таким чином, на території Чехословаччини декілька років діяли одночасно дві юрисдикції: сербська та константинопольська.
Рядок 32:
Згодом, під тиском уряду Югославії чехи були змушені визнати юрисдикцію сербської церкви.
 
Крім того, Чехословацька влада підтримувала саме ГораздаҐоразда II. [[1925]] року народний синод офіційно проголосив створення Чехословацької православної церкви, що залишалась під юрисдикцією Сербського патріархату. У 1926 до неї приєдналися і більшість вірних Константинопольського патріархату.
 
=== Воєнний та повоєнний періоди ===
У часи [[Третій Рейх|нацистської окупації]] Православна церква в Чехословаччині зазнала тяжких переслідувань через укриття чехословацьких терористів. Сам Ґоразд ІІ 1942 року був заарештований і страчений. Представників німецька влада не чіпали.
 
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та зайняття Чехословаччини військами [[СРСР]], [[1946]] року Чехословацька православна церква була переведена від сербської церкви під юрисдикцію [[Російська православна церква|Московської патріархії]], та була реорганізована в екзархат.
Рядок 51:
# [[Миколай (Коцвар)|Миколай (Мікулаш Коцвар)]] ([[2000]]&nbsp;— [[30 січня]] [[2006]])
# [[Христофор (Пулец)|Христофор (Радім Пулець)]] ([[28 травня]] [[2006]]&nbsp;— [[12 квітня]] [[2013]])
# [[Ростислав (архієпископ Пряшівський)|Ростислав (Ондрей ГонтҐонт)]] (з [[11 січня]] [[2014]])
 
== Устрій ==