Вікіпедія

Греція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м clean up, replaced: Республікою Македонією → Північною Македонією, Республіку Македонію → Північну Македонію за допомогою AWB
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 193 052 редагування
Виправлено джерел: 18; позначено як недійсні: 3. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 44:
|currency = [[Євро]]
|currency_code = EUR
|ethnic_groups = 93,8&nbsp;% [[греки]], <br/>4.3&nbsp;% [[албанці]],<br/>1.9&nbsp;% інші<ref>{{cite web|url=http://www.eurfedling.org/Greece.htm|title=Demographics of Greece|work=European Union National Languages|accessdate=2010-12-19|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GYgqdqZS?url=http://www.eurfedling.org/Greece.htm|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref>
|time_zone = [[EET]]
|utc_offset = +2
Рядок 57:
'''Гре́ція''' ({{lang-el|Ελλάδα}}&nbsp;''— [[Еллада]]''), офіційна назва '''Гре́цька Респу́бліка''' ({{lang-el|Ελληνική Δημοκρατία}})&nbsp;— [[Європа|європейська]] [[держава]] на [[південь|півдні]] [[Балканський півострів|Балканського півострова]] та численних [[Грецький архіпелаг|островах]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]]&nbsp;— з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні&nbsp;— [[Іонічне море|Іонічним]], східні&nbsp;— [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131&nbsp;957 км² (94 місце у світі). Населення: 10,7&nbsp;млн осіб (73 місце у світі). Столиця: місто [[Афіни]].
 
Сучасна Греція&nbsp;— спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>[{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered&nbsp; — Discovery Channel] |accessdate=5 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н.&nbsp;е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я.&nbsp;А.&nbsp;Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm |date=28 жовтень 2008 }}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]].
 
Багата культурна спадщина, вигідне географічне розташування роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу<ref>[http://www.go-worldwide.ru/Greece.html Міжнародне консалтингове агентство]</ref>. Вона приваблює туристів одночасно [[рекреація|рекреаційними]] [[курорт]]ами, різнобічним історико-культурним [[туризм в Греції|туризмом]] та [[паломництво]]м до святинь всього [[християнство|християнського]] світу.
Рядок 173:
[[Файл:Prokopis_Pavlopoulos_2008.jpg|міні|160пкс|Чинний Президент Республіки [[Прокопіс Павлопулос]]]]
{{main|Політична система Греції}}
Греція за [[Форма правління|формою правління]] є [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], глава держави&nbsp;— [[президент Греції|президент]], який обирається парламентом на п'ятирічний термін<ref name="const">[http://law-constitution.web.auth.gr/gr/docspdfs/syntagma.pdf Конституція Греції]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. . [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].
 
Чинна [[Конституція Греції]] прийнята п'ятим скликанням [[Грецький парламент|Грецького парламенту]] [[1975]]&nbsp;року після падіння режиму [[чорні полковники|військової хунти]] 1967—1974 років. Двічі положення Конституції переглядались [[1986]] та [[2001]]&nbsp;року. Конституцією Греції, що складається зі 120 статей, передбачено поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову гілки і надано широкі гарантії (змінами 2001 року) [[Громадянські та політичні права|громадянських свобод та соціальних прав]]<ref>[http://209.85.135.132/search?q=cache:CDvo9zEoSekJ:www.scienceline.gr/humanrights.doc+%CE%94%CE%91%CE%93%CE%A4%CE%9F%CE%93%CE%9B%CE%9F%CE%A5+%CE%A0.%CE%94.+%CE%91%CF%84%CE%BF%CE%BC%CE%B9%CE%BA%CE%AE+%CF%80%CF%81%CE%BF%CF%83%CF%84%CE%B1%CF%83%CE%AF%CE%B1+%CF%84%CF%89%CE%BD+%CE%94%CE%B9%CE%BA%CE%B1%CE%B9%CF%89%CE%BC%CE%AC%CF%84%CF%89%CE%BD&cd=1&hl=ru&ct=clnk П. Дагтоглу. Індивідуальні права]</ref>.
Рядок 335:
На державний сектор Греції припадає близько 40&nbsp;% ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10&nbsp;% [[ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7&nbsp;% ВВП.
 
На початку 2000-х років Греція була одним з провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46&nbsp;% акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44&nbsp;% акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1&nbsp;900 годин на рік, друге місце посіли іспанці&nbsp;— 1&nbsp;800 годин на рік<ref>[{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων&nbsp; — Свята греків] |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
 
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46&nbsp;% від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48&nbsp;% від загальної кількості населення)<ref>[{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο!&nbsp; — Греки&nbsp; — 2-гі найліпші у світі робітники] |accessdate=14 травень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих в країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс з 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8&nbsp;% в жовтні 2009 року до 12,6&nbsp;% у вересні 2010 року та до 13,5&nbsp;% в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5&nbsp;% In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалу|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і відноситься до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7&nbsp;% [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3&nbsp;% від ВВП<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674 |date=5 березень 2012 }} Евросоюз готує рекомендації для Греції&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд. [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110&nbsp;млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошику» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5398 В Греции объявили налоговую амнистию]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
Рядок 372:
Впродовж останнього десятиліття транспортна мережа країни значно модернізована та інтегрована. Періодично впроваджуються нові проекти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Зокрема [[міст Ріо-Антіріо]] (офіційна назва ''«[[Харілаос Трикупіс]]»'') 2004 року з'єднав західний [[Пелопоннес]] із західною частиною [[Центральна Греція|Центральної Греції]] через [[Коринфська затока|Коринфську затоку]], сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим [[Вантовий міст|вантовим мостом]] в [[Європа|Європі]] (довжина 2&nbsp;880&nbsp;м)<ref>[http://www.gefyra.gr/en/index.php?ID=2ybqTBbWXdUn4xZd#137 Rio-Antirrio bridge//Concept & Construction&nbsp;— Офіційна сторінка]</ref>. У Північний Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни&nbsp;— [[Егнатія-Одос]] (загальна протяжність близько 680&nbsp;км). Влітку [[2009]] року відкритий рух ділянкою [[Грецька національна дорога 1|Автобану 1]] сполученням Афіни&nbsp;— Салоніки (східне узбережжя)&nbsp;— перша черга швидкісної автомагістралі [[PATHE]]&nbsp;— осьового шляху, який сполучить міста [[Патри]], [[Афіни]] та [[Салоніки]].
 
Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення [[Олімпіада 2004|Олімпійських ігор 2004]] року в Афінах. [[Список аеропортів Греції|Міжнародні аеропорти]] були радикально модернізовані, [[Організація грецьких залізниць|залізничі лінії]] вдосконалені та оснащені сучасним, швидким рухомим складом. В [[Аттика|Аттиці]] побудовано приватним капіталом швидкісну автомагістраль [[Аттікі-Одос]], яка сполучила передмістя агломерації Афін із [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос»]] і вважається однією з найбезпечніших автомагістралей в Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2&nbsp;млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди<ref>[http://www.roadtraffic-technology.com/projects/attiki_odos/ Attiki Odos Motorway, Greece]</ref>. Крім того будівництво Аттікі-Одос&nbsp;— наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії&nbsp;— виявило розмаїття [[артефакт]]ів, які передано археологічному товариству<ref>[http://www.eurocharity.org/company/2908/1r21q/847/0753621/2 Attiki Odos S.A.&nbsp;— Responsibility towards the environment, the society and the human being]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
Напередодні Олімпіади власне в Афінах вдосконалено весь міський [[громадський транспорт]], запущено [[Афінський трамвай|швидкісний приміський трамвай]], введено в експлуатацію [[Лінія 2 Афінського метрополітену|2]] і [[Лінія 3 Афінського метрополітену|3 гілку]] [[Афінський метрополітен|афінського метрополітену]]. Триває будівництво [[Салонікський метрополітен|Салонікського метрополітену]]. Цілком оновлено рухомий склад гілки [[Проастіакос]] «Афіни-Пірей». Електрична магістраль була продовжена та сполучена із [[Організація грецьких залізниць|національною залізничною мережею]]. Зрештою будівництво нових терміналів та реконструкція [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|аеропорту «Елефтеріос Венізелос»]], сертифікованого Європейським агентством авіаційної безпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком [[Airbus A380]]<ref>[http://www.aia.gr/entry.asp?pageid=741&tablepageid=12&langid=2&entryID=207 Athens International Airport: Diversion airport for A380 flight]</ref>, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення.
Рядок 380:
{{main|Туризм у Греції}}
 
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15&nbsp;% [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36&nbsp;% на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18–20&nbsp;% [[ВВП]]<ref>[http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 Tourism, investingreece.gov.gr]</ref>. Крім того у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9&nbsp;% загальної кількості населення, це третій показник в [[ЄС]] після Мальти та Іспанії<ref>[http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |date=27 січень 2012 }}, [[Євростат]]</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротиласьУ 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>[{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис&nbsp; — не помеха туризму в Греции] |accessdate=28 квітень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.]</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} [http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию.]</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі отельєри сподіваються збільшити частку туристів з країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймом російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
Рядок 458:
Витрати на освіту _ року склали _% від ВВП, _% усіх державних громадських видатків<ref name="Дубович"/>.-->
 
Освіта в Греції є обов'язковою для всіх дітей у віці від 6 до 15 років. Вона включає початкову ({{lang-el|Δημοτικό Σχολεί}}''ο''&nbsp;— 6 класів) і неповну середню ({{lang-el|Γυμνάσιο}}&nbsp;— [[гімназія]], 3 класи) освіту. Існують дошкільні заклади: ясла-садки ({{lang-el|Παιδικός σταθμός}}) для дітей від 2,5 років, що працюють окремо або у складі дитячих садків ({{lang-el|Νηπιαγωγείο}}).<ref>[{{Cite web |url=http://ypepth.gr/en_ec_page1531.htm |title=Система освіти Греції&nbsp; — Мініосвіти та релігії Греції] |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110623125731/http://www.ypepth.gr/en_ec_page1531.htm |archivedate=23 червень 2011 |deadurl=yes }}</ref>
 
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати в двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися {{lang-el|Ενιαίο Λύκειο}}, 2006 року перейменовані на {{lang-el|Γενικό Λύκειο}}) та закладах професійно-технічної освіти ({{lang-el|Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο}}&nbsp;— [[технікум]]ах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки із здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі&nbsp;— 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки ({{lang-el|Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης}}), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
 
Згідно з чинною [[Конституція Греції|Конституцією Греції]] (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів в країні заборонено<ref>[http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 Конституція Греції]</ref>. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти ({{lang-el|Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα}}). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцея. Крім того у віці 22 повних років в результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. Впродовж року тривалі канікули приурочені до [[Різдво|Різдвяних свят]] та [[Пасха|Пасхи]], їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів.<ref name="eurydice">[{{Cite web |url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |title=Eurybase&nbsp; — Descriptions of National Education Systems and Policies] |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100525003826/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |archivedate=25 травень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
 
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів&nbsp;— Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
Рядок 468:
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4&nbsp;% від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
 
[[2010]] року [[уряд Греції]] оголосив про поступове впровадження радикальних [[Реформа|реформ]] у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та [[Інтернаціоналізація|інтернаціоналізації]] [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи<ref>[{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |title=Радикальные изменения в сфере образования] |accessdate=28 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306082026/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |archivedate=6 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Інтернет ===
Рядок 604:
{{main|ЗМІ Греції}}
 
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html Greece&nbsp;— Press Reference]</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>[{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html Press|archivedate=22 Freedom Indexжовтень 2009] |deadurl=yes }}</ref>.
 
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78&nbsp;% греків звертаються за новинами до телебачення, 41&nbsp;%&nbsp;— до друкованих ЗМІ, 35&nbsp;%&nbsp;— до електронних видань і 32&nbsp;%&nbsp;— до радіо<ref name="bbc.co.uk">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders Country profile: Greece&nbsp;— Media]</ref>. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається [[ААН-МАН|Афінське агентство новин]].
Рядок 610:
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі&nbsp;— [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com]</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com]</ref>.
 
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна рідомовлення&nbsp;— ERA, першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>[http://www.arionradio.com/arionradio/en/ ArionRadio&nbsp;— Головна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |date=19 жовтень 2010 }}[http://www.arionradio.com/player/ Он-лайн преєр] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100603062020/http://www.arionradio.com/player/ |date=3 червень 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій в Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
 
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35&nbsp;500 та 50&nbsp;800 екз. відповідно)&nbsp;— правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135&nbsp;500 екз.)&nbsp;— видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55&nbsp;000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видень ліво-центристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51&nbsp;000, 133&nbsp;000 та 108&nbsp;000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40&nbsp;000 екз.)&nbsp;— офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2&nbsp;% грецьких газет і журналів експортуються на [[Кіпр]], до [[США]], [[Німеччина|Німеччини]] та [[Велика Британія|Великої Британії]]. У Греції ж найбільшим попитом користуються німецько- та англомовні видання<ref name="pressreference"/>.
Рядок 625:
Подібним чином відбувся й підйом футболу після перемоги [[Збірна Греції з футболу|збірної Греції]] на [[Чемпіонат Європи з футболу 2004|Чемпіонаті Європи з футболу]] в [[2004]] році. Ця подія була названа однієї з найбільших несподіванок у сучасній історії спорту<ref>[http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/euro_2004/3860105.stm Греція виграла ЄВРО 2004]</ref>. Найуспішніші футбольні клуби [[Альфа Етнікі|Грецької суперліги]]: [[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакос]] (37 перемог), [[Панатінаїкос (футбольний клуб)|Панатінаїкос]] (19 перемог) та [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (13 перемог).
 
В останні десятиліття в Греції також набрали популярності [[волейбол]], [[водне поло]], [[легка атлетика]]. Національні збірні гідно представляють Грецію на міжнародних змаганнях з важкої атлетики, гімнастики, вітрильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибків у воду, плавання, академічного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стрілецького спорту, тенісу, стрільби з луку, тріатлону<ref>[{{Cite web |url=http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |title=Біографії грецьких спортсменів-медалістів на порталі www.sport.gr] |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100303231331/http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |archivedate=3 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Певну популярність мають [[регбі]], [[крикет]], [[гольф]], [[Хокей в Греції|хокей]], [[кінний спорт]]. [[1952]] року започатковано [[Ралі Греції]]<ref>[{{Cite web |url=http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |title=Всі чемпіони Ралі Греції] |accessdate=2 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130701091539/http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |archivedate=1 липень 2013 |deadurl=yes }}</ref>, яке [[1973]] року стало етапом [[Чемпіонат світу з ралі|Чемпіонату світу з ралі]] і нині вважається одним з найскладніших, найстаріших та найпрестижніших змагань з [[Ралі (спорт)|ралі]] у світі. З 1972 року щорічно відбувається [[Афінський класичний марафон]], удостоєний «золотого статусу» [[Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій|Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій]]<ref name=MN1>Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). [http://www.iaaf.org/news/Kind=2/newsId=42234.html Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary&nbsp;— PREVIEW]. [[IAAF]]. Retrieved on 2009-11-08.</ref>.
 
[[1991]] року столиця Греції місто [[Афіни]] приймало XI [[Середземноморські ігри]]&nbsp;— головну спортивну подію країн Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ході голосування в італійській [[Пескара|Пескарі]] Греція знову виборола право приймати XVII Середземноморські ігри. Вони мали б відбудутися в містах [[Волос (місто)|Волос]] та [[Лариса (місто)|Лариса]] в [[2013]] році<ref>[http://www.sport-fm.gr/article/106825 Στην Ελλάδα οι Μεσογειακοί του 2013&nbsp;— Середземноморські ігри 2013 відбудуться в Греції]</ref>. Однак організатори не звели вчасно спортивні об'єкти, тому 28 січня 2011 року Міжнародний комітет Ігор позбав Грецію права приймати Ігри<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9537550&maindocimg=3096505&service=102 Med Games 2013 lost, 28-01-2011, [[ana-mpa]]]</ref><ref>[http://greece.greekreporter.com/2011/01/28/2013-international-committee-for-mediterranean-games-decides-on-paris-not-athens-as-host/ 2013 International Committee for Mediterranean Games Decides on France not Greece as Host]</ref>. Натомість 27 січня [[2011]] року [[Асоціація міжнародних марафонів і пробігів]] підписала угоду із [[Міністерство культури і туризму Греції|Міністерством культури і туризму Греції]], згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до [[Афіни|Афін]]<ref>[http://portal.kathimerini.gr/4dcgi/_w_articles_wsite5_1_27/01/2011_375587 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121115003221/http://portal.kathimerini.gr/4dcgi/_w_articles_wsite5_1_27/01/2011_375587 |date=15 листопад 2012 }} Athens becomes world's marathon capital, Jan 27, 2011, [[Катимеріні]]]</ref>.
 
{{see also|Греція на Олімпійських іграх|Олімпіада 2004}}
Рядок 655:
|Проект =
}}
* [[Грецька національна організація з туризму]]: [https://web.archive.org/web/20100929173652/http://www.gnto.gr/portal/site/eot Офіційна сторінка] {{ref-el}}{{ref-en}}
* [[Міністерство культури і туризму Греції]]: [http://www.culture.gr/ Офіційна сторінка]{{ref-el}}{{ref-en}}
* [[The World Factbook]]: [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html Греція]{{ref-en}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Греція