Вікіпедія

Електричний струм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація
Рядок 6:
Рухомі заряди, які створюють електричний струм, називають ''носіями струму'': у [[Метали|металах]] це [[електрон]]и, у [[напівпровідник]]ах — [[електрон]]и та [[Дірка (квазічастинка)|дірки]], в [[Електроліти|електролітах]] — позитивно та негативно заряджені [[Іон|йони]], в іонізованих [[газ]]ах — [[Іон|йони]] й [[електрон]]и.
Упорядкований рух носіїв струму в електропровідному середовищі під дією [[електричне поле|електричного поля]] називають ''струмом провідності''. Якщо рух зарядів відбувається разом з тілом, на якому вони знаходяться, то такий струм називають ''[[конвекційний струм|конвекційним]]''. Прикладом конвекційних струмів є струми, які виникають припід падіннічас падіння заряджених краплин води в атмосфері, під дієюзавдяки силисилі тяжіння. Короткочасні електричні струми виникають також у [[Діелектрики|діелектриках]] внаслідок зміщення зв'язаних електричних зарядів під дією зовнішнього електричного поля. Такі струми називають ''струмами поляризації''.
 
За ''напрямок струму'' вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металевих провідниках, є протилежним до напрямку руху електронів.
 
== Кількісні характеристики ==
 
=== Сила та густина струму ===
Кількісно електричний струм характеризується [[Диференціал (математика)|диференційною]] векторною величиною [[Густина струму|густиною струму]], або у випадкуразі струму в дротах — [[інтеграл]]ьною величиною, [[Сила струму|силою струму]].
 
''Густиною струму'' називають векторну величину, що визначається, як величина заряду, яка протікає черезкрізь одиничну площу за одиницю [[час]]у. Вона позначається, зазвичай, латинською літерою <math> \mathbf{j} </math>. Напрямок густини струму визначається напрямком потоку зарядузарядів. Згідно із [[закон Ома|законом Ома]] у диференціальній формі густина струму у середовищі є пропорційною до [[Напруженість електричного поля|напруженості електричного поля]] <math>\mathbf{E}</math> та питомої [[Електропровідність|електропровідності]] середовища <math>\ \sigma</math>:
: <math>\mathbf{j} = \sigma \cdot \mathbf{E}.</math>
 
''Силою струму'' (в [[електротехніка|електротехніці]]&nbsp;— ''струмом''), що протікає через провідникпровідником з площею поперечного перерізу <math>S</math> називається величина, яка відповідає кількості заряду <math> \Delta q </math>, переміщеному черезкрізь переріз провідника за проміжок часу <math> \Delta t </math>:
: <math>I\,= \int_S j dS =\,\frac{\Delta q}{\Delta t}</math>.
 
Рядок 25:
Якщо за кожен проміжок часу <math>\Delta t</math> заряд <math>\Delta q</math>, що переноситься є однаковим і напрямок струму незмінним, то такий струм називають ''[[постійний струм|постійним струмом]]'' ({{lang-en|direct current}}, DC).
 
У випадку, колиЯкщо сила струму змінюється у часі, струм називають ''[[змінний струм|змінним]]'' ({{lang-en|alternating current}}, AC) і; описують миттєве значення сили цього струму так:
: <math>I\,=\,\lim_{\Delta t \to 0} \frac{\Delta q}{\Delta t}\,=\,\frac{dq}{dt}\,=\,q^{\prime}</math>.
 
За законом Ома для ділянки кола сила струму <math>I</math> є прямо пропорційною до [[Електрична напруга|напругинапрузі]] <math>U</math>, прикладеноїприкладеній до цієї ділянки кола, і обернено пропорційною до її [[Електричний опір|опору]] <math>R</math>:
: <math>I = \frac{U}{R}.</math>
 
Якщо на ділянці кола електричний струм є змінним, то напруга та сила струму змінюються і приу разі [[гармонічні коливання|гармонічномугармонічного законізакону]] цих змін, середні значення напруги і сили струму дорівнюють нулю. Однак середня потужність тепла, що виділяється є відмінною від нуля. Тому у цьому випадку застосовують наступні поняття:
* ''миттєве значення електричного струму''&nbsp;— значення електричного струму в данийдану моментмить часу;
* ''амплітудне значення електричного струму''&nbsp;— найбільше абсолютне значення сили струму, що змінюється в часі за законом синуса;
* ''діюче значення (синусоїдального електричного) струму''&nbsp;— середнє квадратичне значення електричного струму за період, яке дорівнює значенню постійного струму, якийкотрий в тому ж [[резистор]]і, що й змінний електричний струм, за один і той же проміжок часу, виділяє одну й ту ж кількість тепла.
 
=== Потужність ===
За наявності струму в провіднику виконується [[Механічна робота|робота]] на подолання сил електричного опору. Електричний опір довільного провідника містить дві складові:
* [[активний опір]]&nbsp;— опір, проходженняпроходженню струму через який, це супроводжується виділенням тепла;
* [[реактивний опір]]&nbsp;— характеризуєце опір проходженню змінного струму, обумовлений [[Ємність (електрика)|електричною ємністю]] та [[Індуктивність|індуктивністю]] кола чи його ділянки.
 
Зазвичай, більша частина втрат енергії електричного струму під час його протікання по провідникупровідником, проявляється у вигляді виділення тепла. [[Потужність|Потужністю]] теплових втрат називається величина, що дорівнює [[Кількість теплоти|кількості тепла]], яке виділилось за одиницю часу. Згідно із [[Закон Джоуля — Ленца|законом Джоуля&nbsp;— Ленца]] потужність теплових втрат у провіднику є пропорційною до сили струму, котрий проходить крізь нього, та прикладеній напрузі:
[[Потужність|Потужністю]] теплових втрат називається величина, що дорівнює [[Кількість теплоти|кількості тепла]], яке виділилось за одиницю часу. Згідно із [[Закон Джоуля — Ленца|законом Джоуля&nbsp;— Ленца]] потужність теплових втрат у провіднику є пропорційною до сили струму, що проходить крізь нього, та прикладеній напрузі:
: <math>P = I\cdot U = I^2\cdot R = \frac{U^2}{R}.</math>
 
Рядок 52 ⟶ 51:
Питома потужність вимірюється у ватах на [[кубічний метр]] (Вт/м³).
 
Опір випромінювання викликається утворенням електромагнітних хвиль навколо провідника. Цей опір перебуває у складній залежності від форми, розмірів і матеріалу провідника, від довжини хвиль, що випромінюються, діелектричної і магнітної проникності навколишнього середовища та властивостей простору, у якийякому відбувається випромінювання. Для одиночногоодиничного прямолінійного провідника, довжина якого суттєво менша від довжини електромагнітних хвиль, потужність випромінювання є суттєвонабагато меншою у порівнянніпорівняно з потужністю теплових втрат. Це є характерним для невеликих частот, наприклад, 50 Гц. Однак із зростанням частоти, довжина хвилі зменшується, відповідно зростає потужність випромінюваннявипромінення. Провідник, що здатен випромінювати помітну енергію, називається [[Антена|антеною]].
[[Файл:381070-A.jpg|міні|праворуч|200пкс|Прилад для вимірювання сили струму&nbsp;— [[амперметр]]]]
 
Рядок 58 ⟶ 57:
Поняття [[Період коливань|періоду]] та [[частота|частоти]] стосуються змінного струму, що періодично змінює силу та/або напрям у тому числі промислового, що змінюється за гармонічним законом.
 
''Період електричного струму''&nbsp;— найменший інтервалпроміжок часу, черезза який, повторюються миттєві значення періодичного електричного струму<ref name="DSTU2815">ДСТУ 2815-94 Електричні й магнітні кола та пристрої. Терміни та визначення.</ref><ref name="DSTU2843">ДСТУ 2843-94 Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення.</ref>.
 
''Частота електричного струму''&nbsp;— величина, обернена до періоду електричного струму<ref name=DSTU2843 />. Частота струму вимірюється в [[герц]]ах (Гц).
Частота струму вимірюється в [[герц]]ах (Гц).
 
=== Вимірювання ===
Рядок 71 ⟶ 69:
Електричний струм в речовині виникає під дією [[Електричне поле|електричного поля]]. Електричне поле змушує рухатися вільні [[носії заряду]]: [[електрон]]и, [[дірка (квазічастинка)|дірки]] чи [[іон]]и. Узгоджений рух носіїв заряду у зовнішньому електричному полі називається [[Дрейфовий струм|дрейфовим струмом]].
 
Електричний струм виникає також під дією відмінних від електричного поля причин. У таких випадках говорять, що електричний струм зумовлений [[сторонні сили|сторонніми силами]]. Кількісною характеристикою здатності сторонніх сил створювати електричний струм, є так звана [[електрорушійна сила]], або скорочено ЕРС.
 
Розглянемо кілька різних прикладів створення струму сторонніми силами.
 
[[Дифузійний струм]] виникає тоді, коли носії заряду розподілені в речовині неоднорідно. Дифузійний струм важливий для роботи [[напівпровідниковийНапівпровідникові приладприлади|напівпровідникових приладів]], зокрема [[транзистор]]ів.
 
У [[гальванічний елемент|гальванічних елементах]], [[Батарея (електрика)|батарейках]], [[електричний акумулятор|акумуляторах]] електричний струм виникає внаслідок [[хімічна реакція|хімічних перетворень]], які відбуваються на межі [[електрод]]ів з [[Електроліти|електролітом]].
Рядок 87 ⟶ 85:
* Електричний струм створює [[магнітне поле]], [[напруженість магнітного поля|напруженість]] якого визначається [[Закон Біо-Савара-Лапласа|законом Біо-Савара]]. Магнітне поле, створене струмом, використовується для вимірювання сили струму а також для передавання та перетворення енергії в електричних [[електрична машина|машинах]] та [[електричний апарат|апаратах]].
* Проходження електричного струму крізь речовину призводить до тепловиділення. У випадку провідника зі скінченним [[Електричний опір|опором]], це тепловиділення описується [[Закон Джоуля — Ленца|законом Джоуля-Ленца]]. В одних випадках це явище є не бажаним, оскільки знижує [[коефіцієнт корисної дії]] та може призвести до перегрівання електричного обладнання, в інших же випадках використовується в електронагрівальному обладнанні.
* Під час проходження струму крізь [[електричний контакт|контакт]] двох провідників, тепло може як виділятися, так і поглинатися ([[ефект Пельтьє]]). АналогічніПодібні до ефекту Пельтьє явища, виникають під час проходження електричного струму крізь провідник із нерівномірним розподілом температури.
* Електричний струм в газах ([[газовий розряд]]) викликає світіння, що є частковим випадком [[електролюмінесценція|електролюмінесценції]]. АналогічніСхожі явища виникають у [[світлодіод]]ах.
* Під час проходження крізь [[електроліт]], електричний струм супроводжується [[електроліз]]ом&nbsp;— електрохімічними процесами [[окиснення]] та [[відновлення]] на [[електрод]]ах. За електролізу, позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, на якому електрохімічно відновлюються. Негативно заряджені йони (аніони) рухаються до анода, де електрохімічно окиснюються. ВУ результатіпідсумку електролізу на електродах виділяються речовини (метали, водень, хлор тощо) в кількостях, пропорційних до часу та величини пропущеного струму.
 
== Класична кінетична теорія ==
Виходячи з положень [[кінетична теорія|кінетичної теорії]], електричний струм переноситься зарядженими частинками, які називають [[носії заряду|носіями заряду]]. Носіями заряду, в залежностізалежно від фізичної системи можуть бути [[електрон]]и, [[іон]]и або, в твердому тілі, [[квазічастинка|квазічастинки]]: [[електрон провідності|електрони провідності]], [[дірка (квазічастинка)|дірки]], [[полярон]]и тощо.
 
Для класичної системи носіїв заряду із [[електричний заряд|зарядом]] '''''e''''' безмежно малий заряд ''dQ'', що переноситься за час ''dt'' черезкрізь елементарну площадку ''dS'', перпендикулярну напрямку середньої [[Швидкість|швидкості]] ''v'' частинок визначається так:
: <math>dQ\,=\,e n v dS dt</math>,
 
де <math>e</math>&nbsp;— заряд частинок, <math> v </math>&nbsp;— [[швидкість]] руху частинок, а <math>n</math>&nbsp;— їхня кількість в одиниці об'єму.
 
Сила струму ''dI'' черезкрізь площадку <math>dS</math> визначається співвідношенням
: <math>dI\,=\,e n v dS</math>
згідно з яким<br/>
Рядок 108 ⟶ 106:
У квантовій механіці електричний струм описується [[делокалізований стан|делокалізованими хвильовими функціями]]. Суттєво те, що ці функції [[Комплексне число|комплексні]]. Дійсними хвильовими функціями описати протікання струму неможливо.
 
Цей висновок дуже важливий для розуміння квантової механіки. Стаціонарні стани зв'язаних електронів, наприклад, електронів атомних оболонок, описуються локалізованими хвильовими функціями, які суттєво дійсні. Такі електрони не дають жодного вкладу в електричний струм. Згідно з уявленнями класичної механіки, електрон на атомній орбіті обертається
навколо ядра, й це обертання повинно було б приводити до виникнення замкнутих струмів у кожному атомі. У квантовій фізиці таких струмів немає. Проте становище змінюється в магнітному полі.▼
жодного вкладу в електричний струм. Згідно з уявленнями класичної механіки, електрон на атомній орбіті обертається
▲навколо ядра, й це обертання повинно було б приводити до виникнення замкнутих струмів у кожному атомі. У квантовій фізиці
таких струмів немає. Проте ситуація змінюється в магнітному полі.
 
Для квантовомеханічної частинки, яка описується хвильовою функцією ψ, густина стумуструму задається формулою
: <math> \mathbf{j} = \frac{iq\hbar}{2m} (\psi \nabla \psi^* - \psi^* \nabla \psi) </math>,
 
Рядок 136 ⟶ 132:
μ&nbsp;— характерна для кожної [[частинка|частки]] стала.
 
Важливим наслідком із цієї формули є те, що в зовнішньому магнітному полі в атомах, електрони яких описуються дійсними локалізованими хвильовими функціями, виникають замкнені струми, котрі призводять до [[Діамагнетики|діамагнетизму]].
хвильовими функціями, виникають замкнені струми, що призводять до [[Діамагнетики|діамагнетизму]].
 
== Теорія відносності ==
Рядок 145 ⟶ 140:
== Електричні струми у природі ==
 
[[Атмосферна електрика]]&nbsp;— електрика, що міститься у повітрі. Уперше вказав на присутність електрики у повітрі та пояснив причину грому і блискавки [[Бенджамін Франклін]]. У подальшому було встановлено, що електрика накопичується у скупченнях пари у верхніх шарахшарів атмосфери. Напруженість електрики хмар стає досить сильною лише тоді, коли пара хмар згущується до дощових крапель, доказом чого може служити те, що розрядів блискавок не буває без дощу, снігу або граду в місці спостереження. Розділення зарядів всередині грозової хмари відбувається завдяки конвективним потокам, щокотрі переносять наелектризованихнаелектризовані через тертя, крапелькраплі води.
 
Рух зарядів під дією сил електричного поля формуєстворює в атмосфері вертикальний струм провідності із середньою густиною, що становить близько (2÷3)·10<sup>−12</sup> А/м². Повний струм, який протікає на всю поверхню [[Земля|Землі]], при цьому, може складати приблизно 1800 А<ref>{{книга |автор=Имянитов И. М. |частина=Атмосферное электричество |посилання частина=http://www.femto.com.ua/articles/part_1/0217.html |заголовок=Физическая энциклопедия |оригінал= |посилання= |відповідальний= Гл. ред. А. М. Прохоров |видання= |місце=М.|видавництво=Советская энциклопедия |рік=1988 |том=1|сторінки=144—146 |сторінок=704 |isbn= |тираж=100 000}}</ref>.
Повний струм, що протікає на всю поверхню [[Земля|Землі]], при цьому може складати приблизно 1800 А<ref>{{книга |автор=Имянитов И. М. |частина=Атмосферное электричество |посилання частина=http://www.femto.com.ua/articles/part_1/0217.html |заголовок=Физическая энциклопедия |оригінал= |посилання= |відповідальний= Гл. ред. А. М. Прохоров |видання= |місце=М.|видавництво=Советская энциклопедия |рік=1988 |том=1|сторінки=144—146 |сторінок=704 |isbn= |тираж=100 000}}</ref>.
 
[[Блискавка]] є природним проявом [[Іскровий розряд|іскрового електричного розряду]]. Встановлено електричну природу [[Полярне сяйво|полярного сяйва]]. [[Вогні святого Ельма]]&nbsp;— природний прояв [[коронний розряд|коронного електричного розряду]].
 
Досить відчутною є дія статичної електрики, коли звичайні предмети (вовняний светр або дверцята автомобіля) раптом починають «бити струмом». Накопичення нерухомих зарядів призводить до виникнення статичної електрики. Звичайно, іскри від людини не такі потужні, як блискавки. Ми відчуваємо легкі уколи. Потужності такого заряду не вистачить, щобщоби предмети світилися, але її достатньо, щоб вивести з ладу мікросхему. Так, в сухому приміщенні, між тілом людини і навколишніми предметами різниця потенціалів може досягати 20000 В і приводити до іскрових розрядів.
 
Біоструми&nbsp;— рух іонів і електронів, відіграють важливу роль в усіх процесах життєзабезпечення організмів. [[Біоелектричні потенціали]], що виникають при цьому, існують як на внутріклітинномувнутрішньоклітинному рівні, так і в окремих частинах тіла та органах живих організмів.
 
Передавання нервових імпульсів відбувається за допомогою електрохімічних сигналів. Деякі тварини здатні накопичувати електричний потенціал у кілька сотень вольт і використовують це для самозахисту. ([[електричні скати|електричний скат]] генеруєвиробляє струм силою до 30 А приза напрузінапруги 50…200 В, [[вугор електричний|електричний вугор]]&nbsp;— генеруєрозвиває розряд зі струмом 0,1…1,0 А напругою 300…650 В).
 
== Електробезпека ==
{{Main|Електробезпека}}
''[[Електробезпека]]''&nbsp;— це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист [[людина|людей]] від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, [[Розряд дуговий|електричної дуги]], [[електромагнітне поле|електромагнітного поля]] і [[статична електрика|статичної електрики]]. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналупрацівників, щоякі обслуговуєобслуговують електроустановки ій електроустаткування.
 
Види наслідків при ураженні електричним струмом:
* Електричний удар&nbsp;— дія струму на організм у результатіпідсумку якого, м'язи тіла людини скорочуються (судорожносудомно зменшуються). Встановлено, що у результатіпісля електричного удару, можливий параліч важливих органів: серця, мозку.
* Електрична травма&nbsp;— така дія струму, під час якої, пошкоджуються тканини&nbsp;— шкіра, м'язи, кістки, зв'язки. Особливу увагунебезпеку представляютьявляють електричні травми у вигляді опіків, які з'являютьсявиникають в місцях контактудоторку тіла людини із провідниками, електричною дугою.
* Електричний шок&nbsp;— нервова реакція організму на збудження електричним струмом, і вонакотра проявляється у людини уяк порушенніпорушення дихання, кровообігу і обміну речовин, сильно діє на центральну нервову систему і призводить до скорочення м'язів.
 
Порогові значення струму за результатамипідсумками дії на людину:
* ''безпечним'' вважається струм, тривале проходження якого черезкрізь організм людини, не робитьзавдає йомуїй шкоди і не викликає жодних відчуттів,; його величина не перевищує 50 мкА змінного струму частотою 50 Гц і 100 мкА постійного струму;
* ''мінімально відчутний'' людиною змінний струм, становить близько 0,6…1,5 мА змінного струму (50 Гц) і 5…7 мА постійного струму;
* пороговим ''невідпускаючим'' зветься мінімальний струм такої сили, за якої людина вже нездатна самостійно звільнити руки від струмопровідних частин. Для змінного струму це близько 10…15 мА, для постійного&nbsp;— 50…80 мА;
* ''фібриляційним порогом'' зветься сила змінного струму (50 Гц) близько 100 мА і 300 мА постійного струму, дія якого протягом періодупроміжку, більшого за 0,5с з великою ймовірністю, викликає [[Фібриляція|фібриляцію серцевих м'язів]]. Цей поріг одночасно вважається умовно смертельним для людини.
 
=== Електричний удар ===
Рядок 178 ⟶ 172:
Найнебезпечніший&nbsp;— електричний удар, оскільки під час нього, вражається увесь організм. [[Смерть]] настає від [[параліч]]у серця або дихання, а іноді від того і іншого одночасно.
 
'''Параліч серцевої діяльності'''. Діяльність серця може бути паралізовано як за безпосередньої дії електричного струму, що проходить черезкрізь область [[серце|серця]]&nbsp;— первинна фібриляція, так і через рефлекторний спазм [[артерія|артерій]]&nbsp;— вторинна фібриляція.
 
'''Фібриляція''' серця викликає порушення [[кровообіг]]у і, якщо не прийнятиздійснити відповідних заходів, які відновлюють серцеву діяльність, то настає смерть людини. Фібриляція серця&nbsp;— некоординованінеузгоджені хаотичнімимовільні посмикування численних волокон серцевого м'яза, за яких його «насосна» функція йогодія припиняється.
 
'''Параліч дихання'''. Параліч дихання є наслідком впливу електричного струму на м'язи [[грудна клітка|грудної клітки]], що забезпечують процес [[дихання]]. Утруднення дихання людина починає відчувати вже при 20-25 мА змінного струму, що підсилюється зі зростанням значення струму. За тривалого впливу такого струму, настає асфіксія&nbsp;— удушення через нестачу кисню і надлишок вуглекислоти в організмі людини.
 
'''Електричний шок'''. Це нервово-рефлекторна реакція організму, щояка супроводжується розладом дихання, [[кровообіг]]у, [[обмін речовин|обміну речовин]] та інше.
 
=== Електрична травма ===
Рядок 193 ⟶ 187:
До електричних травм прийнято відносити пошкодження (опіки або порушення функцій внутрішніх органів), викликані проходженням крізь тіло електричного струму. Наслідки таких травм, які залежать від багатьох чинників, можуть бути різними,&nbsp;— від неприємних відчуттів у роті до повної зупинки серця.
 
Основні причини отримання електричних травм&nbsp;— удар блискавкою[[Блискавка|блискавки]], контактдоторк здо оголенимоголеного електропроводомелектродроту або провідникоміншого провідника (найчастіше&nbsp;— водаводи), що контактує з джерелом електроенергії, заземлюючою лінією електромережі. Ступінь тяжкості отримуваної травми, залежить від типу і сили струму, опору людського тіла у місці контактудоторку, напрямунапрямку і тривалості проходження струму крізь тіло іта деяких інших, менш значущих причин.
 
==== Електричний опік ====
Рядок 199 ⟶ 193:
 
==== Електричні знаки ====
Електричні знаки&nbsp;— це плями сірого чи блідо-жовтого кольорів. КонфігураціяВигляд електричного знака, відповідає формі струмопровідної частини, до якої доторкнулася людина. Такі ураження в більшості випадків безболісні.
 
==== Металізація шкіри ====
Металізація [[шкіра|шкіри]] є наслідком проникнення углиб шкіри парів [[Метали|металу]], коли ділянка тіла знаходиться поблизу від місця утворення електричної дуги. Таке ураження можливе припід вимкненнічас вимкнення відкритих [[Ножовий вимикач|рубильників]] і за коротких замикань.
 
=== Дія змінного струму ===
Ураження струмом носять, як правило, змішаний характер і залежать від величини і роду струму, що протікає черезкрізь тіло людини, тривалості його дії, шляхів, по якихкотрими проходить струм, а також від фізичного і психічного стану людини у моментмить [[Електротравма|ураження]].
 
Змінний струм промислової [[частота|частоти]] людина починає відчувати приза 0,6&nbsp;— 15 мА. Струм 12&nbsp;— 15 мА викликає сильні болі в [[палець|пальцях]] і [[кисть|кистях]]. Людина витримує такий стан 5—10 с і може самостійно відірвати руки від електродів. Струм 20&nbsp;— 25 мА викликає дуже сильний біль, руки паралізуються, дихання утрудняєтьсяутруднюється; людина не може самостійно звільнитися від електродів. За струму 50&nbsp;— 80 мА настає параліч дихання, а за 90—100 мА&nbsp;— параліч серця і смерть.
 
=== Дія постійного струму ===
Менш чутливе людське тіло до постійного струму. Його дія відчувається за 12&nbsp;— 15 мА. Струм 20&nbsp;— 25 мА викликає незначне скорочення м'язів рук. ТількиЛише за струму 90—110 мА настає параліч дихання. Найнебезпечніший&nbsp;— змінний струм частотою 50&nbsp;— 60 Гц. Із збільшенням частоти, струми починають розповсюджуватися поверхнею шкіри, викликаючи сильні опіки, але не приводячипризводячи до електричного удару.
 
=== Опір тіла людини ===
Величина струму, що проходить черезкрізь тіло людини, залежить від опору тіла та прикладеної напруги. Найбільший опір струму чинить верхній шар шкіри, позбавлений [[Нерв|нервових]] закінчень і [[Кровоносні судини|кровоносних судин]]. За сухої неушкодженої шкіри, опір людського тіла електричному струму дорівнює 40 000—100 000 [[Ом]].
 
Верхній роговий шар має незначну товщину (0,05&nbsp;— 0,2 мм) і за напруги 250 В, миттєво пробивається. Пошкодження рогового шару зменшує опір людського тіла до 800—1000 Ом. Опір зменшується також зі збільшенням часу дії струму. Тому дуже важливо швидко усунути контакт потерпілого зі [[струмоведучі частини|струмопровідними частинами]].
 
На величину опору, а отже, і на наслідки ураження електричним струмом, більшийдуже вплив надаєвпливає фізичний і психічний стан людини. Підвищена [[піт]]ливість шкіряного покриву, [[перевтома]], [[нервове збудження]], [[сп'яніння]] приводятьпризводять до різкого зменшення опору тіла людини (до 800—1000 Ом). Тому, навіть порівняно невелика напруга, може призвести до ураження електричним струмом.
 
Потрібно обов'язково пам'ятати, що людський організм вражає не напруга, а величина струму. За несприятливих умов, навіть низька напруга (30&nbsp;— 40 В), може бути небезпечною для життя. Якщо опір тіла людини дорівнює 700 Ом, то небезпечною буде напруга 35 В.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Електричний_струм