Ключарки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Realdozor (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Realdozor (обговорення | внесок)
Посилання
Рядок 35:
}}
 
'''Ключарки́''' ({{lang-hu|Várkulcsa}}, {{lang-cz|Klučsárka}}, {{lang-yi|Klicherkes}}) — [[село]] в Україні, в [[Мукачівський район|Мукачівському районі]] [[Закарпатська область|ЗакарпатськійЗакарпатської області]], Мукачівському районі поруч з [[Нове Давидково|Новим Давидковим]] та [[Замок Паланок|замком Паланок]].
 
Ключарки вперше згадуються в письмових джерелах [[1773]] році.
 
== Населення ==
У 1877 р. населення Ключарків становило 592 русинів, угорців та євреїв і складалося з таких релігій: греко-католики (461); римо-католики (76); юдеї (54) та реформатори (1).
 
Адміністративним центром для села був замок Паланок, що розташований на вулканічному пагорбі з чудовим видом на місто Мукачево та навколишні села. Побудований ще в 14 столітті, згодом він зазнав значних структурних змін. Протягом століть замок служив місцем проживання багатьом відомим людям. У 1396 році руський князь [[Федір КоріатовичКоріятович]] купив місто Мукачево і оселився в замку. Він залишався резиденцією сім'ї КоріатовичівКоріятовичів майже 200 років. Тут також жила Ілонія Зріні — мати угорського патріота князя [[Ференц II Ракоці|Ференца Ракоці]], який саме тут готував і розпочав повстання проти Габсбургів. Після його придушення замок використовувався як в'язниця, а згодом був відданий габсбургцями сім'ї Шенборн, що були відповідальними за розширення міста і привезли до регіону німецьких поселенців.
 
Напередодні Другої Світової війни, в березні 1939 року, село було окуповано угорцями. Ключарки було звільнено Радянською Армією 6 жовтня 1944 року.
Рядок 49:
 
== Геноцид євреїв ==
Перші євреї, ймовірно, оселилися в Ключарах на початку 19 століття. Юдеї з Ключарків тоді відвідували синагогу в Ново-Давидково, втім згодом побудували власну невелику синагогу з міквою, що межувала з головною дорогою. Під час угорської окупації з березня 1939 року почалося переслідування євреїв, їх діяльність була заборонена. У 1941 році євреї з Ключарків були призвані до примусових трудових батальйонів, а інші були призвані на службу на східному фронті, де більшість померло. У серпні 1941 року ряд єврейських сімей, які не мали угорського громадянства, були вислані в [[Кам'янець-Подільський]] — на українську територію, окуповану нацистами — і там були вбиті. Євреї, що залишилися в Ключарках, були вислані в [[Аушвіц|концтабір Аушвіц]] в середині травня 1944 року.
 
Більшість євреїв з Ключарків були вбиті в Освенцімі[[Освенцим|Освенцимі]]. З тих, хто вижив, до Ключарків повернулися представники таких родин, як Фехтель (Fechtel), Фукс (Fuchs), Хальперт (Halpert), Кац (Katz) та Зіглер (Ziegler), втім зрештою вони залишили село.<ref>{{Cite web|title=Klyucharki (Várkulcsa), Ukraine KehilaLink|url=https://kehilalinks.jewishgen.org/Klyucharki/|website=kehilalinks.jewishgen.org|accessdate=2019-04-08}}</ref>
 
== Відомі постаті ==